Творення платформ діалогу влади і громадянського суспільства — тло обговорень на PlatForum

Громадський Простір

Цьогорічні виборчі кампанії та їхні результати були оцінені по-різному представниками громадянського суспільства. Частина переконана, що в Україні треба було щось змінювати, і цим маленьким шансом, вони не могли не скористатись. Однак більшість побоювалася, що країна почне рухатися у неправильному напрямку. То чи змінюються настрої? І які очікування сьогодні у громадського сектору щодо подальшого діалогу з владою? Як завжди, пропонуємо вам ключові меседжі і відео відтворення дискусій. 

PlatForum, ініційований РПР та донорською спільнотою, став першою масштабною зустріччю понад 400 людей громадського сектору з представниками нової влади. Тем, які обговорювалися, було багато, однак ключове, що хотіло почути громадянське суспільство — чи можливий надалі конструктивний діалог/взаємодія, попри недовіру з обох сторін, чи буде нова влада рахуватися з експертним середовищем громадянського суспільства при реалізації своєї політики. 

  ВІДЕО ФОКУС  PlatForum

   Хотіли б все таки, щоб уряд побачив в громадських організаціях партнера в реалізації державної політики 

Недовіра між новою політичною командою Володимира Зеленського та значною частиною громадянського суспільства і експертного середовища продовжує частково існувати, однак “зради”, на яку всі очікували, не сталося. Про це заявив Максим Лациба, керівник програми розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень. На його думку, влада ще не перейшла “червоні лінії”.  

“Мені здається, що в середовищі “Слуги народу” також інколи сприймали, що експертне середовище — “клуб фанатиків Петра Порошенка”, які фанатично вірять йому і йдуть просто тому, що він наш лідер. Це теж не відповідає дійсності. Абсолютно не відповідає дійсності”, — сказав Максим Лациба.

 “Ми хотіли б все таки, щоб уряд побачив в громадських організаціях партнера в реалізації державної політики”, — додав він. Експерт зауважив, що активна фаза турборежиму закінчилася, і уже час починати збирати фідбек від громадянського суспільства — що працює, а що не працює.

“Ми ж обіцяли кінець епохи брехні зокрема. Тому давайте чесно говорити. У кінці квітня українці обрали владу, яка не дуже сподобалась ключовим стейкхолдерам громадянського суспільства. Давайте чесно. Я думаю, що з часом трішки ситуація виправилася… Мені здається, що нам потрібно з цієї ситуації винести всім, і політикам (новим і старим), і громадянському суспільству, основним стейкхолдерам, винести певний урок про те, що сталий діалог — це класно. Він має бути сталий. І для цього якась наша емоційність у певний момент і з боку політиків, і з боку громадянського суспільства інколи може бути зайвою”, — зауважив Олександр Корнієнко, народний депутат України, перший заступник голови депутатської фракції політичної партії “Слуга народу” та глава партії. 

Юлія Кириченко, співголова Ради Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ, членкиня правління Центру політико-правових реформ, звернула увагу на те, що в громадянському суспільстві, зокрема в РПР, хочуть стати партнером та експертно допомогти владі.

“Для нас сталий діалог — це робочі групи при комітетах, коли ми даємо експертів, реально кращих, які можуть зробити порівняльний аналіз, які працювали 10-15 років в цій сфері. Для нас це, наприклад, реальне щоквартальне робоче спілкування з керівництвом парламенту і уряду. Звісно, з керівником політичної партії, яка має більшість в парламенті. Саме такі форми, ми знаємо, ефективні і реально дають можливість донести і почути один одного. Дуже важливо робити це на початку виявлення проблеми. Йти за європейською практикою, так звані Зелені та Білі книги, тобто, спочатку проблема, опис”, — сказала вона. 

Важливі меседжі дискусії “Архітектура сталого діалогу: яку історію успіху хочемо створити?” — сфокусовано у відео. 

На січень буде майданчик

 Керівник партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко повідомив про плани створення громадської платформи-хабу.

“Як би ми бачили той хаб, і що там має відбуватися? Там має відбуватися два процеси — долучення експертів до напрацювання політик на рівні комітетів… На деяких комітетах є жвава дискусія з колегами з інших партій, і теж треба, щоб громадянське суспільство долучалося, тому що інколи в нас розбіжності досить серйозні… Ваші великі мережеві організації, експертні організації, як наприклад РПР, можуть для нас бути посередниками у спілкуванні з групами стейкхолдерів”, — сказав він. 

За його словами, наприкінці січня можна буде перейти до конкретних зустрічей та дій для визначення пріоритетності щодо реформ. “На січень буде майданчик. А що на цьому майданчику ми з вами будемо обговорювати — це якраз і від нас, і від вас залежить. Щоб це був двосторонній процес”, – додав він.

Олександр Корнієнко запевнив, що у владі долають фобії як можуть, однак треба, щоб громадянське суспільство і своїх фобій позбувалося. “Єдиний момент, який я би хотів додати так більш світоглядно – не вистачає від громадянського суспільства  кількох точок зору”, — сказав він. 

 Альона Бабак, міністерка розвитку громад та територій України, зазначила, що Міністерство розвитку громад і територій відкрите до будь-якої форми діалогу:

“Міністерство розвитку громад і територій відкрите до діалогу, але він буде модерований відповідно до тих проблем, які ми сьогодні бачимо в програмі діяльності уряду. Якщо ви бачите проблеми, які ми не побачили — ми відкриті. Давайте представництво — збираємося, окреслюємо проблему.  Ви звертаєтеся до мене як до міністра в будь-який спосіб, у будь-якій формі, і ми відкриваємо новий діалог по новій тематиці, яку ви вважаєте ми не відобразили у своїй програмі діяльності уряду”.

Є великі можливості разом з експертами зробити навіть непопулярні реформи для країни 

Безпрецедентний темп реформ, який взяв на себе новий уряд, визнали серед донорської спільноти. Однак чи можливо зробити тотальні зміни в країні лише зусиллями парламенту та уряду, без діалогу з громадянським суспільством? Чи дійсно слідування гаслу нового уряду move fast and break things призведе до потрібних результатів? Що говорили учасники PlatForum про економічні реформи, децентралізацію, реформу держслужби та земельну реформу?

•Децентралізація 

Олена Шуляк, народна депутатка України, фракція “Слуга Народу”, заступниця голови Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, заявила, що діюча команда уряду вже переглядає підходи: за основу ставлять саме спроможність громади, а не добровільність створення. 

За словами Івана Лукері, експерта Коаліції РПР з питань децентралізації, до кінця року буде оприлюднено карту України — скільки у нас громад, які їхні межі, скільки округів. Все це буде передано в парламент для затвердження, аби вибори відбулися на цій територіальній основі.  

 •Земельна реформа

Під час форуму експерти також звернули увагу на те, що закон, який стосується земельної реформи не прийнятний для експертного середовища, оскільки в теперішньому вигляді він не досягає тих цілей, які були поставлені спочатку. 

Олександр Корнієнко, перший заступник голови депутатської фракції політичної партії “Слуга народу” та глава партії, зауважив, що якийсь прийнятний компроміс буде знайдено.  “Щодо основного компромісу по відтермінуванню участі іноземців в реформі — це дійсно важкий, болючий, але компроміс для того, щоб запустити ринок зараз вже всередині країни як для українського бізнесу і почати не економічну історію. Тому що ми розуміємо, що економічно зараз ця історія менш приваблива, ніж якби ми повну ліберальну модель давали. Але почати історію довіри людей до питання.

Я думаю, що час покаже, чи наша влада тільки обіцяє і напівреформи відбуваються, чи ми ці реформи в синтезі роботи парламенту і уряду за допомогою громадянського суспільства, в діалозі з громадянським суспільством ми їх доведемо до якогось логічного завершення в тому вигляді, в якому ми їх бачимо”, — сказав він. 

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, зазначив, що команда Центру економічної стратегії повністю підтримує той порядок денний, який зараз є в уряді щодо економічної політики.

“Це є трохи нова ситуація, коли в більшості своїй економічну політику уряду підтримуємо… Думаю, що для нас зараз головне – це допомагати. По-перше, через публічну підтримку того, що ми самі вважаємо, що треба робити. Ми маємо продовжити той період, коли в уряді є політичний капітал, і в більшості у Верховній Раді є політичний капітал для того, щоб продовжувати доводити до кінця ті реформи, які завдяки багаторічним етапам популістів стали непопулярними у суспільстві”, — сказав експерт.

“Ми раді, якщо в нашій країні довіра до влади є висока, у вас є великі можливості разом з експертами зробити навіть непопулярні реформи для країни. Дискусія перш за все”, — наголосила Юлія Кириченко, співголова Ради Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ, членкиня правління Центру політико-правових реформ.

 “У нас є порядок денний від громадськості, який був напрацьований після Революції Гідності, який оновлюється кожні 5 років. Розуміючи, що це рік виборів, ми його оновили — там включені законопроекти, які є вже напрацьовані і які ми вважаємо необхідними. Ми повністю готові це віддавати, далі працювати з вами, якщо треба експертне пояснення” — додала експертка.  

 •Реформа держслужби

З реформою держслужби в Україні потрібно поспішати, вважає Альона Шкрум. “Питання якраз в імплементації. У нас чудова стратегія державного управління, в якій прописано все, що можна було прописати — прописано за допомогою найкращого міжнародного досвіду”, — заявила народна депутатка.  

Віктор Тимощук, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, закликав повернутися до якомога швидшого виправлення помилок в законі про держслужбу.

“Для нас, те, що відбулося із законом про державну службу – це була контрреволюція. Щоб ви розуміли — щоб ухвалити цей закон у 2015 році до нього було вкладено 15 років зусиль — на розробку, адвокацію, просування та все інше. І за тиждень це все відкатали назад без дискусій, без обговорень, без залучень сотень тисяч держслужбовців, яких це стосується, і яким якісь гарантії надавалися, без залучення громадськості — експертної, наукової, європейської… Ось цей 4-місячний період зачистки, який зараз триває, він же закладений не як тимчасова норма, а як постійна норма в основне тіло закону. Гіршого придумати не можна було”, — заявив експерт.

“Представники громадянського суспільства повинні активно йти у владу.  25% нинішнього складу — це вихідці з громадянського суспільства, але їм треба якось активніше комунікувати”, – переконана Ірина Бекешкіна, директорка фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва».  І додає у своєму коментарі,  що маємо сильний патерналізм. “Щоб все для людей. А якщо вони у владі нічого не роблять, то ми їх переоберемо”.

Пані Ірина наголосила, що, як мінімум, потрібно брати участь у виборах, навіть якщо немає гарантії перемоги. “Хоча б, щоб донести свою точку зору. На місцевих виборах треба намагатися йти у владу. Не бачу іншого політичного шляху для поліпшення ситуації”.

Під час PlatForum, окрім тематичних дискусій, також були цікаві навчальні активності, дослідження і заміри громадської активності, інтерактив та багато нетворкінгу. 

 А ще пропонуємо переглянути влог #InnovationTogether про PlatForum  

Читайте також розширений огляд на Європейському Просторі — PlatForum: Як громадянське суспільство та влада перезавантажували діалог