У чому перемога громадських організацій в контексті останніх законодавчих змін

Громадський Простір

Як повідомляв Громадський Простір 6 жовтня, народні депутати ухвалили Закон № 5067 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності». Громадські і благодійні організації не платитимуть 410 грн за приведення своїх статутів у відповідність до нового Податкового кодексу і законодавства про декомунізацію. Також в 3 рази зменшено плату за звичайне внесення змін до статутів – до 140 грн. Крім того, скасовано плату адміністративного збору за реєстрацію символіки, яку платили окремі групи громадських організацій – це були громадські об’єднання людей з інвалідністю та “чорнобильців”. Як і обіцяли – дізнались детальніше про суть змін, аби більше розуміти практичні нюанси держполітики у сфері реєстрації ГО, поспілкувавшись із Соломією Старосольською, експерткою з питань реєстрації громадських об’єднань проекту “Громадяни в дії” .

Громадський Простір: Нещодавно весь громадський сектор отримав кілька приємних новин, пов’язаних законодавством, що полегшить життя усім. Прокоментуйте, будь ласка, ці нововведення. 

Соломія: Як відомо, Міністерство юстиції України ще з червня цього року почало вести анти рейдерську боротьбу з метою захисту права власності як бізнесу, так і фізичних осіб. З цією метою було розроблено законопроект, однак, ним не було враховано особливості громадських об’єднань та благодійних організацій.

Ключовою новелою, яка пропонувалась, була новела по нотаріальному посвідченню підпису на рішенні про внесення змін до відомостей про громадське об’єднання і/або на установчому документі, якщо зміни вносились в установчий документ.

Тобто ми мали три підписи, вартість посвідчення яких, за нашою статистикою з надання послуг приватними нотаріусами, в кожному регіоні сягала близько 200 гривень за один підпис.

Державні службовці нас переконували в тому, що в регіонах ефективно працюють державні нотаріуси, цінова політика надання послуг у яких значно нижча. Але, чи можна обґрунтовувати новели… Крім того, активісти з регіонів неодноразово говорили про недостатню кількість державних нотаріусів у регіонах. Наприклад, у більшості районів державний нотаріус обслуговує до 15 населених пунктів. Тобто молоді люди, громадські активісти, які хочуть створити організацію, щоб підвищити рівень життя у своєму «невеличкому» місті, вже бачать якісь перепони, що, безумовно, впливає на їхню ініціативність.

Ми одразу вдарили на сполох. Статистики рейдерських захоплень громадських організацій ми взагалі на той час не мали. Нам подали неофіційну статистику, що більш ніж за півроку таких випадків було до 50. Якщо взяти у відсотковому співвідношенні до кількості зареєстрованих громадських об’єднань в Україні, то це виходить менше 1%. Звичайно, ми виступаємо за те, щоб захистити право власності будь-кого: чи це громадське об’єднання, чи це бізнес, чи це фізична особа, – але ми, все ж таки, запропонували авторам законопроекту менш імперативну норму для громадських організацій та громадських спілок, благодійних організацій, яка надає їм сьогодні право вибору.

Якщо організація знає, що вона буде стикатись з якоюсь фінансовою бюрократією, що через її рахунки точно будуть проходити великі суми коштів, має побоювання, що через її “велике ім’я” в майбутньому можливе рейдерське захоплення, то вона може у своїх статутних документах передбачити норму про те, що під час внесення змін в установчі документи, чи навіть будь-яких змін до відомостей про громадське об’єднання чи благодійну організацію, обов’язковим є нотаріальне посвідчення підписів.

Тобто ми сьогодні даємо право вибору громадським активістам самостійно визначати цей захист. Якщо проаналізувати громадські об’єднання в регіонах, то в більшості – це громадські об’єднання, що створені для того, щоб захистити свої права й інтереси чи інших осіб. Наприклад, громадська організація, яка створена на основі діяльності якогось шкільного закладу або центру розвитку дітей в маленькому місті. З таких громадських організацій брати такі великі кошти за внесення змін – це, звичайно, абсурдно.

Відповідна пропозиція одразу була сприйнята Оксаною Продан – народною депутаткою, яка була ініціаторкою законопроекту № 5067, Міністром юстиції Павлом Петренко – за це ми їм, звичайно, дуже вдячні. Крім того, ми запропонували й інші новели до законопроекту, які стосуються громадських об’єднань та благодійних організацій, їх більше 10, і кожна з них отримала підтримку.

Наша організація більше року боролась за те, щоб зменшити адміністративний збір за внесення змін до відомостей про громадське об’єднання та благодійні організації. Так вийшло, що нарешті цього разу нам вдалось переконати народних депутатів в тому, що ми не можемо сьогодні прирівняти громадське об’єднання до бізнесу. Зовсім необґрунтовано, щоб неприбуткові організації, в тому числі, громадські об’єднання платили 410 гривень за внесення змін до своїх відомостей, так само, як і бізнес.

Тому, надаючи певні аргументації, все ж ми домоглись того, що на сьогодні цей адміністративний збір зменшено для благодійних і громадських об’єднань до 0,1 розміру мінімальної заробітної плати. І водночас, в тих випадках, коли вносяться зміни, які стосуються змін законодавства, – наприклад, коли сьогодні кожне громадське об’єднання зобов’язане привести у відповідність свої статутні документи до вимог Податкового кодексу, – вони звільняються від будь-якої плати за внесення змін до відомостей.

Це ж має стосуватись і Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», який є підґрунтям того, що відбувається перейменування вулиць у всіх регіонах України.

Це, напевне, дві найбільші перемоги по даному законопроекту, які справді покращують умови реєстрації громадських об’єднань.

Окрім того, ми знайшли дуже цікаву колізію в Законі, коли адміністративний збір за державну реєстрацію символіки звичайного громадського об’єднання без будь-якого статусу був скасований, однак через технічну помилку не скасовано було адміністративний збір за державну реєстрацію символіки об’єднань інвалідів, – я вживаю слово «інвалідів», бо цей термін передбачено саме законом про державну реєстрацію, – і чорнобильців. Хоч ми говоримо всього лиш про 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, чи не вважає законодавець, що таким організаціям повинні надаватись саме переваги, а не обтяження?

Громадський Простір: Скажіть, будь ласка, чи можливо одночасно внести зміни і щодо зміни назви вулиці в контексті декомунізації, і інші зміни?

Соломія: На практиці так всі і роблять. Є випадки, коли нам говорять громадські активісти, що державні реєстратори дуже уважно вичитують і можуть сказати, що там щось не стосується внесення змін відповідно до законодавства, але, направду, немає обмежень. Можна внести й інші зміни.

Є випадки, коли говорять, що тоді частину проплачують, а  іншу частину не мали б проплачувати – це вже недоліки єдиної державної політики у сфері реєстрації по Україні, зокрема громадських об’єднань. Ми це питання будемо піднімати, ми вже його попередньо озвучили на робочій групі: «Чому в одному регіоні у громадських реєстраторів одні вимоги, а в іншому регіоні можуть бути інші вимоги?»

Саме тому й була створена робоча група у сфері державної реєстрації громадських формувань, щоб забезпечити єдину державну політику. Адже коли ми почали дуже ґрунтовно працювати в цьому напрямку, то зрозуміли, що цієї політики немає і ніколи не було.

Коли ми запустили реєстрацію через ЦНАП, прийом і видачу документів, то зрозуміли, – і нам державні реєстратори про це говорили, – вперше в Міністерстві юстиції за всі роки затвердили типову інформаційну та технологічну картку. Виникає питання: чому цього досі не було зроблено, адже це вимагається законом?

У 2014 році набрав чинності Закон «Про адміністративні послуги». Виникають такі нюанси, які потрібно підіймати, вичищувати і виходити на нормальний рівень для того, щоб і ті ж державні реєстратори розуміли, що вони роблять, адже інколи, здається, що на місцях дехто з них «свавільно нормотворить».

Для цього Міністерство юстиції України разом з нашим проектом розпочало  серію навчальних регіональних семінарів, які спрямовані на те, щоб забезпечити взаємодію адміністратора ЦНАПу і державного реєстратора. В деяких регіонах цей рівень високий. Наприклад, ми були останнього разу в Чернівцях, і вони, направду, дуже потішили взагалі своїм рівнем підготовки і знанням законодавства. А є регіони, де треба допомагати, бо немає співпраці і бажання спілкуватись між адміністратором і державним реєстратором – у них йде якась внутрішня боротьба щодо цієї послуги, хоч так і не мало би бути. Надіюся, в майбутньому вони зрозуміють, що ця послуга потрібна як в центрах надання адміністративних послуг, так і в центрах з надання безоплатної правової допомоги.

Громадський Простір: Повертаючись до рейдерства….Як на практиці вписати ПРАВО, а не ОБОВ’ЯЗОК, громадської чи благодійної організації визначати необхідність нотаріального посвідчення підписів на рішенні та установчих документах?

Соломія: Внести зміни в статутні документи. Немає ключової вимоги, в якому розділі це має бути, але є розділ в статутах «Внесення змін до статутних документів», в більшості випадків він на сьогодні є, хоча статути дуже різні, деякі «застарілі». Але в кожному статуті є питання, які стосуються внесення змін в статутні документи, і саме тут варто або виділити додатковий пункт, або сформулювати взагалі окремим підрозділом цю процедуру. Можна просто окремим реченням зазначити, що «у випадку внесення змін до статутних документів чи відомостей про громадське об’єднання (благодійну організацію), передбачається нотаріальне посвідчення». Поряд з цим, громадське об’єднання може собі визначити, яких саме змін це стосується: наприклад, змін керівника, оскільки в такому випадку може бути рейдерське захоплення; змін, які стосуються взагалі повноважень керівних органів – це також може бути випадком рейдерського захоплення – тобто громадське об’єднання обирає і має продумати ті випадки, коли в них може відбутись рейдерське захоплення.

Щодо даного законопроекту у нас було два варіанти вирішення питання, і я виділяла попередньо пункти, які можуть бути основою рейдерського захоплення. Бо якщо це зміна місцезнаходження ГО, то передбачати нотаріальне посвідчення не потрібно, в такому випадку не буде рейдерського захоплення як такого.

Що таке рейдерське захоплення? Кажучи спрощено, це силове захоплення влади в організації: коли ти можеш розпоряджатись майном, розпоряджатись щодо прийняття найважливіших рішень, які повинні прийматись ¾ голосів і т.д. А є зміни, які навіть не можна асоціювати з рейдерським захопленням, наприклад, зміна найменування. Загалом змін більше 20, як відомо, зміни до відомостей включають: зміни найменування (повного, скороченого), місцезнаходження, додаткової інформації про зв’язок юридичної особи, зміни до відомостей про символіку, зміни видів економічної діяльності, зміна мети діяльності громадського формування, підтвердження всеукраїнського статусу, відмови від всеукраїнського статусу, відомості щодо юридичної особи – правонаступника  або відомості про юридичну особу, правонаступником якої є юридична особа у разі приєднання. Чи можуть в таких випадках бути будь-які рейдерські захоплення юридичних осіб, в тому числі громадських чи благодійних організацій?

З етимологічної точки зору, рейдерське захоплення розглядають як силове поглинання підприємства проти волі його власників, керівників або акціонерів, це процес поглинання підприємства обманним методом, проти волі його власника, в результаті чого загарбники набувають контроль над активами підприємства.

Тобто, можна говорити про рейдерство виключно у випадку змін, які стосуються керівних органів, та змін до установчих документів в межах визначення їх повноважень: зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи; зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб – платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо; зміна відомостей про членів керівних органів громадського формування; зміна відомостей про органи управління юридичної особи.

Громадський Простір: Ці всі зміни в законодавстві для ГО відбулись досить несподівано, як це сталось? 

Соломія: Команда “Громадяни в дії” дуже вдячна Міністру юстиції Павлу Петренку, тому що, коли постала проблема з наслідками ліквідації районних, районних у містах, міських, міжрайонних, міськрайонних управлінь юстиції та передання їх повноважень, він відгукнувся одразу на наші пропозиції щодо того, щоб запустити діяльність ЦНАПів у районах.

Напевне, громадському активісту з Києва здається, що це така дурниця, що є ГТУЮ, і можна легко піти туди, але людям з віддалених точок здається зовсім не так. Я з маленького міста, де немає ЦНАПу, державного нотаріуса, і потрібно їхати 30 хвилин в районний центр, щоб отримати якусь із цих послуг. Я дуже вболіваю за своє місто, хочу, щоб воно розвивалось. А тому задаюсь питанням: чому в таких містах громадський сектор має бути обмежений? Він там зародився – дайте ж можливість тим молодим людям хоч щось зробити. А тут виходить, що вони об’єднались, побачили перед собою багато перепон, і розійшлись. Далі вони вже ініціативна група, поговорили – і нічого фактично зробити не можуть: не можуть взяти участь у якійсь грантовій програмі, в громадських обмінах, навчаннях, бо вони лише ініціативна група. Ніхто не посперечається, що громадське об’єднання дає багато переваг для громадських активістів, зокрема в отриманні матеріальної допомоги, що найважливіше, напевне, для того, щоб щось розвивати.

Ми дуже вболівали за те, щоб центри надання адміністративних послуг і центри з надання безоплатної правової допомоги запрацювали. До речі, щодо центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, це ідея саме Павла Дмитровича, а не наша. Ми дуже раді, що центри з надання безоплатної правової допомоги як пілотний проект, були запущені, і, за статистикою, люди більше довіряють саме цим центрам при реєстрації громадських об’єднань. Я як юристка, це розумію, бо людина, все ж таки, йде до юриста й очікує грамотний правовий аналіз документів і якоїсь поради. А щодо ЦНАПів: я дуже поважаю адміністраторів, але вони не зобов’язані, у них немає в компетенції того, щоб надавати консультації, роз’яснення, вони не мають часу, в них набагато більший наплив людей, оскільки спектр послуг, які вони надають, набагато ширший.

Ви питаєтеся як все почалося?

Після виникнення ідеї запустити фронт-офіси для реєстрації громадських об’єднань при Міністерстві юстиції України, – це було 17 червня цього року, – була створена робоча група з питань реєстрації громадських формувань. Тобто ми працювали із 17 червня. Можливо, про це ніхто не чув, але ми працювали в напруженому режимі.

За цей час були внесені зміни, в першу чергу, в Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань». Ключова проблема була така: ГТУЮ з 1 травня цього року надавали ті послуги з реєстрації громадських формувань, які надавали районні, районні у містах, міські, міжрайонні, міськрайонні управління юстиції, але, згідно Закону, вони цього не мали права робити. Тобто місяць ми мали ситуацію, коли є суб’єкт державної реєстрації, який згідно постанови Кабміну, надає ці послуги, але в Закон зміни не внесли. Тому, відбулись «тихі» зміни в законодавстві. 5 червня за нашою ініціативою було внесено зміни в Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» в статтю 1, де визначаються повноваження того, хто є суб’єктом державної реєстрації – це були перші зародки, початок нашої боротьби для внесення правильних положень в законодавство.

Друге – існувала величезна проблема з інформаційними та технологічними картками. Ми їх розробляли – це дуже кропітка праця, оскільки загалом є 72 послуги, наших послуг 14 (загалом 20, але 14 – це ті, які можна пустити через ЦНАП, бо програмне забезпечення не дає можливості сьогодні надати всі послуги, які стосуються громадських формувань, через ЦНАП). Ми очікуємо, що з 1 січня запрацює нове програмне забезпечення, і вже всі послуги будуть надаватись через фронт-офіси. Наприклад, громадські об’єднання без статусу юрособи сьогодні не мають можливості подати відповідні документи до фронт-офісу, оскільки немає відповідного програмного забезпечення. Є ще ряд послуг, які ми будемо очікувати.

Крім того, ми розробили Методичні рекомендації щодо взаємодії органів юстиції та фронт-офісів.

У Методичних рекомендаціях, перш за все, повністю описано покроково, хто і що має робити, не пропущений жодний момент навіть в таких деталях, що там розписано: «Ви скануєте документ у такому форматі…», – тобто все детально, як покрокова інструкція. Є ще 15 додатків до Методичних рекомендацій, де повністю можна перевірити, як заповнювати реєстраційну картку – для адміністраторів це дуже важливо, тому що громадянин може попросити їх особисто заповнити реєстраційну картку. Є така умова Закону, що якщо громадянин бажає, то він може попросити заповнити реєстраційну картку державного реєстратора або адміністратора. Для державного реєстратора – це його ключова діяльність, його функціонал, а для адміністратора – це щось нове. Ця картка на 7-8 сторінок, тобто це великий об’єм для заповнення інформації, і для того, щоб не було помилок, ми все детально вичитали. По Україні ми теж, до речі, взяли статистику: у всіх регіонах державні реєстратори заповнювали картку по-різному. Вийшло так, що ми вчимо не лише державних адміністраторів, а ще й державних реєстраторів, щоб створити оцю єдину державну політику. Є сім таких карток, оскільки є різні послуги, наприклад, по зміні відомостей, по включенню в Єдиний державний реєстр і т.д. – вони всі є в переліку Методичних рекомендацій. Також є додаток, який ми з юстицією спеціально створювали за допомогою звернення до ДП «НАІС»  (Державне підприємство «Національні інформаційні системи»). Він офіційно створив електронні адреси всіх управлінь юстиції, через які можна контактувати адміністратору з питань реєстрації громадських формувань. Це також була важка робота, тому що потрібно було створити всі електронні скриньки, взяти контакти всіх відповідальних осіб по всіх управліннях юстиції, через які вони і будуть офіційно контактувати.

Від Міністерства юстиції до ГТУЮ офіційно подавався  запит, щоб вони надали контакти тих людей, які дійсно цим займаються, а не просто керівників відділів, як завжди пишуть, чи керівників управлінь, які потім не підіймають слухавки, а тут є відповідальні особи. Також розроблена система спілкування між адміністратором і державним реєстратором, є типові зразки повідомлень, за допомогою яких вони спілкуються, а не так, щоб адміністратор писав: «Доброго дня, Тамаро Василівно! Я Вам відсилаю…», – а це офіційно затверджені повідомлення, де вони вписують просто назву організації, строк, відповідальну особу. Зразки розроблено, а вписувати дані займає одну хвилину, що мінімізує затрати часу. Окрім того, за цей час Міністерство юстиції України за нашими звернення надало більше 3 роз’яснень щодо сфери реєстрації громадських об’єднань.

Ви запитуєте, як нам вдалось? Тому що працювали. Ми це, напевне, так не афішували – просто працювали на результат. Я думаю, що вже після прийняття цього законодавчого акту є ще безліч проблем. Є проблеми, які стосуються сьогодні сфери реєстрації благодійних організацій, Закону України «Про громадські об’єднання» – безпосередньо норм матеріального права, а не процесу, і ми будемо працювати зараз саме над цим.

Звичайно, це була важка праця щодо аналізу прогалин в законодавстві. Нам не одразу сказали, що даний законопроект вже готується, ми про це дізнались випадково. Якби не Оксана Продан та Павло Петренко, то, напевне, нам би і не вдалось. Бо, все ж таки, вони є тими людьми, які забезпечили нам можливість доступу і донесення необхідної інформації – самі ми б цього не зробили, як би гарно ми все не розписали, як би гарно не аргументували, все ж таки, це спільна праця усіх.

Громадський Простір: Чи передбачаєте Ви, що можуть виникнути якісь труднощі в процесі впровадження Методичних рекомендацій в Донецькій та Луганській областях?

Соломія: Методичні рекомендації були розіслані на всі регіони. На селекторній нараді (відеозв’язок з областю), яка відбувалась в Міністерстві юстиції за головуванням Міністра юстиції, звучало, що ми надаємо Луганській області преференції в тому, що у випадку, коли вони бачать щось краще для себе, то ці Методичні рекомендації вони можуть доформовувати. Там є особливий статус, тому для них зараз немає вимог виконувати саме так, і ніяк не інакше. У Луганській області є прийняті інформаційні та технологічні картки, вони намагаються налагоджувати співпрацю з адміністраторами. Поки ми не плануємо їхати в Луганськ і Луганську область, але, можливо, і поїдемо – подивимось, що там відбувається. Більший акцент, все ж таки, наскільки мені відомо, буде на центри з надання безоплатної правової допомоги, а не ЦНАПи. Чи вони приймають Методичні рекомендації? Так, Луганськ приймає. На селекторній нараді ми говорили з ними, вони всі були налаштовані позитивно – казали, що так буде відбуватись, я не можу висловити до них жодних претензій щодо того, як вони їх втілюють.

Громадський Простір: Можливо, наостанок порадите тим організаціям, які не внесли ще зміни в статути, чи чекати на якісь хороші новини?

Соломія: Все залежить від моменту підписання Закону Президентом України. Всі прогнозують найшвидше підписання, оскільки цей законопроект, перш за все, спрямований на захист бізнесу. І зараз, коли ми говоримо про рейдерські захоплення величезних компаній, я думаю, що підписання не буде затягуватись – так прогнозують автори законопроекту і Міністерство юстиції. Сьогодні це одна з найбільш ключових необхідностей у сфері бізнесу, тому ми очікуємо якнайшвидше підписання, до кінця жовтня.

Я рекомендую своїм друзям і знайомим почекати – тим паче, що, наскільки мені відомо, приведення у відповідність статутних документів до вимог Податкового кодексу також буде відтерміновано.

Громадський Простір: Куди громадським організаціям звертатись за порадою у цих питаннях?

Соломія: У нашого проекту «Громадяни в дії» є гаряча лінія (063) 234 74 40, (044) 227 54 20, на яку можна зателефонувати і запитати про те, як привести статут у відповідність до Податкового кодексу України так, щоб не втратити ознаку неприбутковості, та поставити будь-які інші питання, які стосуються реєстрації громадських об’єднань. Ми працюємо саме зі сферою реєстрації, а не з питаннями, як залучити кошти і т.д. Ключова наша мета – це створення сприятливих умов і передбачення в законодавстві необхідних норм для того, щоб люди йшли та легко вчиняли дії, які стосуються їхнього громадського об’єднання. Зокрема, ми працюємо над тим, щоб, все ж таки, була запущена можливість реєстрації ГО через електронну систему.

__________________________________

Підготували – Любов Єремічева, Ірина Гузій