У Львові продовжують діяльність Андрея Шептицького
Відновити людську особистість через розвиток релігійного, соціального та культурного життя суспільства - саме таку місію реалізовує відновлений у Львові Фонд ім. митрополита Андрея Шептицького. ...
Додано:
Галина Жовтко
Відновити людську особистість через розвиток релігійного, соціального та культурного життя суспільства – саме таку місію реалізовує відновлений у Львові Фонд ім. митрополита Андрея Шептицького. Громадський Простір мав нагоду поспілкуватися із директоркою Фонду – Тетяною Ставничою.
Розкажіть кілька слів про себе?
Мене звати Тетяна Ставнича. Як можна почути із мого акценту, я не місцева. Хоча в Україні вже живу 14 років, я сама із США. Я приїхала в Україну, щоб допомогти церкві, щоб послужити. Я завжди себе вважала на сто відсотків українкою. Моя мама із Львова, а батько із Коломиї. Вони виїхали наприкінці Другої світової війни, у час, коли відбувалося масове переселення людей. Спочатку вони попали у табори біженців в Німеччині після закінчення війни, а згодом у 1950 році переїхали у США.
А Ви вирішили повернутися назад в Україну?
Батьки передали мені свою любов, яку вони мали. Я хотіла мати різні справи з Україною. Ми були дуже активні вдома, в українській громаді біля Вашингтону. Ми ходили в українську школу по суботах, до церкви у неділю, також у нас там був гурт бандуристів. Окрім того, ми активно брали участь у Пласті.
Розкажіть про те, як був створений Благодійний фонд Андрея Шептицького?
Фонд Шептицького був створений ще раніше. Його першим керівником був пан Андрій Садовий. Фонд був створений разом із отцем Богданом Прахом та називався Культурно-мистецький Фонд ім. Митрополита Андрея Шептицького, діяльність якого була зосереджена більше на розвиток культурних ініціатив. Митрополит Шептицький завжди був меценатом для дуже широкого діапазону культурних акцій, він дбав про розвиток як релігійного життя, так і про розвиток культурного життя. Із такою ініціативою вони почали, а пізніше діяльність Фонду припинилася на якийсь час. Потім ми відновили його, перереєстрували і трошки розширили діяльність, щоб вона була продовженням до певної міри діяльності Шептицького. Це таке було наше бачення, а його діяльність була дуже широка, тому вона включає різні і культурні, і соціальні, і релігійні аспекти, що дбають про віднову людської особистості та нашої спільноти.
Хто відновив діяльність Фонду?
Це була ініціатива від патріаршої курії Глави УГКЦ, щоб його знову підняти, відновити та розпочати різні цікаві проекти.
Якими проектами ви займаєтеся?
Ми почали із проектів, які відновлюють літургійну спадщину УГКЦ. Наприклад, це запис різних стародавніх напівів, які зараз віднаходять, відновлюють, переписують, оскільки вони всі вручну записані, записують їх електронно, щоб можна було друкувати ноти та розповсюджувати. Ми робимо ці записи, щоб люди могли їх слухати і потім використовувати у літургійному співі. Хочемо, щоб ця ініціатива дала поштовх для розвитку літургійної віднови у церкві. Це були наші перші проекти.
Зараз ми маємо дуже цікавий проект, який називається “KERYGMA”. Це вже є розвиток сучасної християнської музики, особливо спрямованої для молоді, щоб вони мали спосіб для вираження своєї віри, своєї любові до ближнього, до Бога… як вони переживають свою віру, щоб вони мали спосіб, як це виявляти у музичному контексті.
Ми плануємо ці два напрямки і далі розвивати. Також є маленькі ініціативи, які стосуються розвитку різних програм для різних категорій людей. Наприклад, ми розробляли програми для зустрічі родин при парафії, щоб родини могли розвиватися як спільноти і могли разом розвивати своє розуміння віри та спільне життя на парафії.
Є також ініціативи, які стосуються розвитку громадянського суспільства. Взагалі, Церква є дуже багата соціальним вченням. Впродовж останніх сто років збирає різні документи, енцикліки, опрацювання яких були зроблені, та які коментують на саме ці болючі речі, що зараз переживає Україна. Це питання економіки, будування політичної еліти, будування взагалі політичної системи, питання корупції. Щодо багатьох із цих речей Церква вже щось сказала. Уже є певні вказівки, як можна розв’язувати ці проблеми. Зараз це той напрямок, який ми будемо розвивати, щоби зробити це вчення Церкви, яке говорить про соціальні проблеми, доступним для ширшого загалу людей, і навіть для самої Церкви, тому що є багато людей навіть у Церкві, які ще не є добре ознайомленні з цим вченням. Це в наслідок того, що у період Радянського Союзу церкви не мали право розвиватися, і деякі навіть були заборонені та перебували у підпіллі. Тут якраз назбиралося багато напрацювань, які ми хочемо зробити доступними для всіх – і для вірян, і для тих, хто поза Церквою.
Звідки Благодійний фонд ім. Андрея Шептицького отримує підтримку?
Наша перша пожертва прийшла від окремих жертводавців із США. Вони почули, що ми плануємо робити та вирішили, що хочуть дати кошти саме на віднову східного обряду в рамках нашої Церкви та склали маленьку пожертву на ці диски. Люди, які чують про цю програму також складають маленькі пожертви. Окрім того у нас є співпраця із більшими організаціями, наприклад, з Renovabis (авт. – благодійна організація Римо-католицької церкви в Німеччині) – організацією від німецької Єпископської Конференції. Вони будуть з нами співпрацювати у рамках проекту з розвитку громадянського суспільства. Минулого року ми співпрацювали із урядом Канади. У них є відділення, яке стосується релігійної свободи, і їх також цікавлять різні соціальні питання – як Церква може допомогти у формуванні цінностей та розуміння соціальних проблем.
_______________________________
Фейсбук-сторінка Благодійного фонду ім. Андрея Шептицького
