Громадський Простір

У Міжнародний день волонтера, 5 грудня, у Києві відбувся вже XIІ Форум розвитку громадянського суспільства «Що дасть нам силу».

На заголовок для цьогорічного Форуму організатори винесли тему однойменної поеми Лесі Українки: «Що дасть нам силу». Як і 120 років тому, так і сьогодні у час повномасштабної війни ключовий меседж цієї поеми є орієнтиром для нас — як би важко не було, треба підніматися та йти далі.

Форум зібрав найактивніших представників/ць громадянського суспільства — за підрахунками організаторів, до Форуму долучилися майже 2,5 тисячі учасників наживо та понад 4,5 тисячі учасників онлайн. Цьогорічний Форум — це 16 локацій з активними дискусіями, воркшопами та презентаціями, що залучив понад 150 спікерів\ок.

Що дає силу українському суспільству, всім тим, хто щодня своїми діями підтримує Україну та якими сьогодні є ключові виклики для громадянського суспільства — відповіді шукайте у ключових меседжах Форуму.  

Україна — у моменті трансформації, а громадянське суспільство — життєво важлива сила

Сьогодні у час війни громадянське суспільство є життєво важливою силою для прозорого і справедливого відновлення та реалізації важливих реформ. Про це у своїй вступній промові зазначила Пані Посол США в Україні Бріджет Брінк.

«Сьогодні Україна перебуває у переломній точці, у моменті трансформації, — сказала Пані Посол США в Україні Бріджет Брінк. — Від повальної корупції минулого ви рухаєтеся до більш прозорого, більш справедливого та європейського майбутнього. Ми знаємо, що громадянське суспільство відіграватиме важливу роль у формуванні цієї трансформації, у створенні майбутнього, якого ви вимагаєте».

Відкриваючи Форум, Пані Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова нагадала, що громадянське суспільство — це надійний партнер Європейського Союзу:

«Як ви знаєте, для нас громадянське суспільство є ключовим партнером, але не лише для того, щоб допомогти вам працювати та надати ресурси для підтримки, але й для того, щоб громадянське суспільство було партнером в нашому політичному діалозі з урядом. Громадянське суспільство є частиною багатьох процесів взаємодії, які ми маємо з українською владою, і ми, звичайно, це продовжуватимемо».

На важливості партнерства уряду та громадянського суспільства наголосив і Міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчінов у своїй вступній промові для учасників та учасниць Форуму: «Поки наш весь сектор безпеки і оборони боронить країну, ми всі — уряд, громадянське суспільство — маємо зробити все, що від нас залежить для того, щоб мати сильну державу. Громадянське суспільство є партнером держави у боротьбі за перемогу та відновлення країни. Уряд високо цінує внесок громадянського суспільства у сфері суспільного життя під час війни». 

Найпотужніший механізм зшивання країни — це мережі громадських організацій

Самість, унікальність, ідентичність — все це хоче відібрати у нас росія, наш ворог. Тому важливо не просто захищати ідентичність, а продовжувати формувати політику ідентичності. В цьому переконана Наталія Кривда, докторка філософських наук, професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академічна директорка Единбурзької бізнес-школи.

На думку експертки, українська національна ідентичність формується на перетині етнічної приналежності та цінностей, а цінності України сьогодні практично повністю співпадають з цінностями Євросоюзу.

Також експертка озвучила п’ять стратегій, які зарекомендували себе успішними у формуванні національної ідентичності (згідно із дослідженнями Монтсеррат Гібернау), та на які можна орієнтуватися, зокрема: створення єдиного образу нації; створення низки символів, ритуалів; громадянська політика; спільні вороги; національна освіта. 

Що стосується громадянської політики, то, за словами Наталії Кривди, найпотужніший механізм зшивання країни — це мережі громадських організацій: «Це мережі, які об’єднують людей не за національним або культурним принципами, а за якимись іншими. З моєї точки зору, за ціннісними». Водночас ключовим гравцем на полі формування національної ідентичності має стати національна освіта.

Експертка підкреслила: «Там, де ми об’єднуємося по горизонталі, там ми досягаємо успіхів. Всі потужні рухи, Майдани — це горизонтальні зв’язки… Мені видається, що можливо однією з найпотужніших практик, яке демонструє громадянське суспільство — це практика такої мережевості, наявність багатьох центрів прийняття рішень — як нейронна мережа. Можливо після перемоги ми мусимо посилити саме цю нашу з вами компетенцію». 

Спроба поцілити в українську ідентичність отримала величезний опір

За словами Євгена Нищука, українського актора, політика, громадського діяча, міністра культури України (2014, 2016-2019 рр.), зараз українці, незалежно від етнічних особливостей, вибудовують нову форму власної ідентичності — через обставини війни та небезпеки, яка дала можливість по-іншому усвідомити — хто ми є та що є нашою Батьківщиною. Стирається те, на чому люблять грати політики — що схід такий, а захід такий. 

«Подальша наша стратегія повинна спіймати ту емоцію, яку ми зараз переживаємо в кожному куточку деокупованого містечка… Я хотів би, щоб ми будували свої стратегії на тій емоції людей, яку я відчув, приїхавши на третій день після деокупації Херсону. Коли люди за вісім місяців настільки були виснажені… які закопували прапор, ховали українські книжки… Бібліотеки, краєзнавчі музеї відразу розгромлювалися, розкрадалися. Вони зумисне палили ось ці маркери нашої ідентичності, в яких зріє наша мрія, наша сутність… Є дуже важливим зловити ось цю емоцію, що нарешті у нас стирається регіональна приналежність», — зазначив Євгена Нищук.

Олеся Островська-Люта, генеральна директорка Національного культурно-мистецького та музейного комплексу “Мистецький арсенал”, зауважила, що сьогодні українцям радше треба розказувати про себе світові, а не посилювати свою ідентичність, адже вона є міцною. 

«Росія безумовно цілить в нашу ідентичність, але це не якийсь делікатний слабкий і ніжний паросток, який треба оберігати, — підкреслила Олеся Островська-Люта. — Думаю, що можливо такою була гіпотеза росіян. Ось ця спроба поцілити в ідентичність отримала величезний опір. Бо вона міцна. Ми бачили багато разів спроби зруйнувати українську, наприклад, культуру і аспект, пов’язаний з ідентичністю, впродовж всього 20-го століття і кримськотатарську, наприклад, теж. І ми бачимо, як це ні разу не вдалося, і це не могло вдатися від самого початку».

Євроінтеграція: нам потрібні сильні переговорні позиції

Нам потрібен вступ у Європейський Союз на умовах, які влаштовують Україну. Також дуже важливо під час переговорів захистити середній клас. На цьому наголошує Валерій Пекар, співзасновник Громадянської Платформи Нова Країна. 

За словами експерта, дослідження сценаріїв європейської інтеграції показують, що сьогодні деякі з них стають більш ймовірними. Наприклад, «інерційний» сценарій, який може відбутися, якщо ключові політичні і соціальні нічого не будуть робити. Тоді країна вступає в сценарій, який називається «Орбан.UA» або ж «дитячий садочок». Тобто, нам начебто вдається і реформа правосуддя, і інші позитивні реформи, є вільний ринок і демократія, але все це не справжнє. Тому що в процесі європейської інтеграції ми втрачаємо середній клас, що дуже легко зробити.

«Якщо ми не захистимо середній клас, то ми не зможемо захистити демократію, інновацію, освіту, принаймні шанс на них… Нам потрібен вступ у Європейський Союз на умовах, які влаштовують Україну. Нам потрібні сильні переговорні позиції, нам потрібно багато переговорників. Скоріш за все це міф, що Польща підготувала свого часу 3000 переговорників, які робилися з брюссельськими бюрократами на всіх майданчиках виторговуючи для Польщі найкращої умови вступу. Я не кажу, що нам треба відмовитися від євроінтеграції. Ні! Але це не означає, що ми маємо здавати українські інтереси на кожному кроці», — підкреслив Валерій Пекар, співзасновник Громадянської Платформи Нова Країна.

Звіт Єврокомісії на 50 сторінок як джерело сили для кожного представника громадянського суспільства

У громадянського суспільства є спільне розуміння національного інтересу, який полягає в тому, щоб національні ресурси та національні надбання не розкрадали, а справедливість була забезпечена. За словами Дарії Каленюк, виконавчої директорки Центру протидії корупції, саме для цього Україні потрібні робочі правоохоронні органи, робочі контролюючі органи і робоча судова система. 

«У листопаді цього року в звіті Європейської комісії на 50 сторінок, який я дуже рекомендую кожному прочитати, детально розписано проблеми наших правоохоронних, контролюючих органів і розписаний план дій — що потрібно зробити Україні для того, щоб досягти цього стандарту справедливості, коли у нас крадіжка у владі буде виключенням, а не правилом. Тому оцей звіт Європейської комісії є джерелом сили для кожного представника громадянського суспільства, хто зацікавлений просувати і вимагати від держави конкретних дій в тому, щоби державні структури гарантували справедливість», — заявила Дарія Каленюк, виконавча директорка Центру протидії корупції.

Експертка зазначила, що цей документ дає можливість громадянському суспільству вимагати від влади дуже конкретні кроки.

Сила українців — в українцях

«Сила в нас самих. Сила українців в українцях, в тих українцях, які на фронті, в тих українцях, які загинули, захищаючи нас, і всіх тих українцях, які чекають на визволення на окупованих територіях. І це надзвичайна мотивація для того, щоб перемогти, щоб вижити і перемогти в цій жорстокій війні», — зазначає Дмитро Шульга, директор Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження».

За словами експерта, сьогодні Україна не має іншого шляху, ніж євроінтеграція, але це той шлях, який дає нам рецепт побудови ефективної держави, більш справедливого суспільства та більш ефективної економіки.  

⇒ Записи дискусій з головних сцен Форуму можна глянути за посиланням:  https://forum.ednannia.ua

⇒ Ознайомитися із презентаціями донорських організацій та спікерів, які проводили воркшопи і секції: https://bit.ly/48d2x0o.