Український дім — серце української громади в Польщі

Громадський Простір

Нещодавно команда Українського дому у Варшаві відзначила 19 річницю. Ініціатива зароджувалась ще з часів Помаранчевої Революції. Спочатку фонд був відомий під назвою “Наш вибір”, а згодом — власне як “Ukraiński Dom/ Український Дім”.

Головна мета — надавати всебічну підтримку українцям у Польщі; особливо комплексною і масштабною вона стала після 24 лютого 2022 року. 

Завдяки Українському Дому сьогодні продовжує роботу Варшавська українська школа, де вивчають українську мову і бережуть мовну спадщину, працює Клуб українських жінок, Бібліотека, а тисячі українців отримують важливу допомогу в Центрі підтримки щодо всіх можливих запитів та потреб, мають можливість відвідувати культурні заходи, спілкуватися, навчатись на мовних курсах тощо. Український дім — серце української громади в Польщі, сьогодні він справжня опора для українців, які вимушено покинули рідні оселі.

Громадський Простір відвідав Український Дім у Варшаві та поспілкувався з Альоною Осух, експерткою Центру підтримки, який за період повномасштабного вторгнення рф в Україну вже надав понад 30 тисяч стаціонарних консультацій.

Альона Осух, експертка Центру підтримки (фото: Громадський Простір)

— Як повномасштабна війна вплинула на роботу Українського дому? 

— Після початку війни все змінилося в діяльності Українського Дому, перед повномасштабним вторгненням в Українському Домі працювало 10 осіб, а після вже близько 200. 

Сьогодні Український Дім продовжує роботу в усіх своїх звичних напрямах, а також реалізує масштабну інформаційно-консультаційну підтримку українцям. Активно працює Центр підтримки, Клуб українських жінок, Бібліотека, а також Варшавська українська школа. 

Ми намагаємось творити тут в Польщі таку невеличку Україну та в такий спосіб підтримувати українців. Мені здається, що виходить це добре, багато людей щодня приходять і знаходять підтримку у нас. Ми розрослися, тому працюємо на два офіси, по сусідству маємо головну будівлю Українського Дому. 

Важливо, щоб такі центри далі отримували підтримку від донорів, тому що з часом вона зменшується, на жаль. Люди з інших країн звикають до того, що в Україні триває війна, і вже не так реагують, як раніше. 

В цілому в українців у Польщі проблем не стає менше, але вони стають серйозніші. Зараз приходить усвідомлення того, що ніхто не знає, коли війна закінчиться і, можливо, тут потрібно будувати своє життя, дітям треба продовжувати своє навчання.

Фото: Громадський Простір

До нас приходять бенефіціари, які мають значно складніші питання, ніж раніше. Вони намагаються легалізувати свій побут, знайти роботу, потрапити в школу, вищий навчальний заклад, вчити більше польську мову. Не може не тішити, що люди хочуть також не забувати і своє — питання про українську школу або хоча б українську суботню школу є дуже актуальним. І Український дім пропонує таку можливість. 

Суботня школа є такою ж як традиційна українська школа, де та сама система освіти, що і в Україні. Багато вчителів, які приїхали з України і шукали тут роботу, працюють у цій школі. 

Фото: Громадський Простір

— Актуальні запити українців у Польщі? 

— Від початку війни ми мали масу дзвінків, зараз їх стає менше, і людей приходить менше, але приходять зі складнішими питаннями. Тому кожен запит тепер займає більше часу. 

Житло. Складним є питання житла, яке сьогодні надається на короткий період часу. Є різні програми підтримки — 120 днів, коли людина може проживати, і держава підтримує, бо платить 40 злотих особі, яка приймає людину з України. Але виникають питання — а що робити, якщо ця програма закінчується, а війна ще триває, і треба десь жити. Наприклад, люди старшого віку працювати не мають можливості. Треба шукати нові рішення. 

Верифікація особи. Зараз пенсіонери мають проблему з тим, щоб пройти верифікацію, оскільки Пенсійний фонд просить пенсіонерів себе зверифікувати. Якщо особа не проживає 12 місяців в Україні особисто, не отримувала кошти, то треба перевірити чи ця особа жива — або через консульство, або через відеоверифікацію. Наразі чекаємо на ці можливості від Пенсійного фонду, щоб проходити відеоверифікацію, щоб теж допомагати цим людям. Часто вони не знають як це зробити та бояться, що втратять єдині фінанси тут для проживання. 

Освіта. Є і сезонні запити, зокрема щодо особливостей вступу до польських навчальних закладів. Тут дещо інша система освіти ніж в Україні. Наприклад, після восьмого класу складають складний екзамен, в Україні такого іспиту немає. Про це треба інформувати людей, щоб всі встигли зареєструватися, місця обмежені. Щоб потрапити навіть до ліцею, треба пройти відповідний поріг.

Робота. Зараз багато людей приходять в пошуку роботи: тут консультанти допомагають з написанням резюме, перекладом на польську. Нещодавно з’явилась додаткова можливість — працює кар’єрний радник, який допомагає з пошуком роботи за професією. Дуже багато людей сумніваються, чи можливо тут в Польщі продовжувати свій профіль роботи, чи треба профорієнтуватись. Окремо є великий запит на відкриття власної справи. Існують різні проєкти, які надають дофінансування, і про це також ми консультуємо. Також є можливість порозмовляти з бухгалтером, який розповідає про тонкощі цього процесу. Звичайно, тут все працює по-іншому, багато питань про податкову систему, про реєстрацію.

Фото: Громадський Простір

Ключові цифри Українського Дому за період з 24 лютого:

• Більше 30 тисяч стаціонарних консультацій від фахівців Центру підтримки 
• Більше 77 тисяч дзвінків на інфолінію 
• Понад 600 осіб отримали допомогу від асистентів родин
• Понад 5 500 осіб отримали допомогу від волонтерів фонду
• Надано більше 300 консультацій онлайн
• Понад 1000 осіб успішно завершили курс польської мови
• Понад 10 тисяч осіб змогли відвідати культурні події та заходи зі збереження української спадщини
• Більше 5 тисяч книг з Бібліотеки фонду було прочитано 
• Понад 1800 українок долучилась до спільноти Клубу українських жінок 

Соцвиплати. Ще одна актуальна тема — соціальні виплати на дітей. Буває, що вони блокуються після поїздки в Україну і потім починається кропітка праця, спілкування з прикордонними службами, з ZUS (Ред. — Управління соціального страхування у Польщі). Наші фахівці пишуть у прикордонну службу, потім долучають листи прикордонної служби до ZUS і в такий спосіб намагаємося повертати ці виплати. Якщо не виходить достукатись, то передаємо справи зовнішнім помічникам — надаються юридичні консультації за попередніми реєстраціями. Сьогодні вдвічі збільшили можливість таких реєстрацій.

Медицина. Велика кількість запитів стосується медицини. Особи старшого віку часто потребують лікування, коштів на ліки чи інформації, де лікуватися. А система охорони здоров’я тут також працює по-іншому, українці потребують допомоги з цим. Старшим людям буває складно навіть домовитись про візит до лікаря. Тому ми стараємося комплексно допомагати: коли людина приходить, дзвонимо до лікарів і перекладаємо польською. Так, не завжди виходить, бо черга велика: є поділ на термінові і звичайні направлення, які, скажімо, можуть бути і на квітень наступного року. Щось змінити тут важко, а приватно — дорого. Багато часу займає обдзвонювати такі шпиталі і запитувати про час. Нам допомагають волонтери, які можуть телефонувати у вільний час. Є також відділення швидкої допомоги, куди людина може в будь-який час приїхати, і про це теж варто інформувати. Якщо це термінова ситуація, то людині допоможуть. 

Фото: Громадський Простір

Психологічна допомога. Український дім пропонує психологічну підтримку. В разі потреби люди можуть записатися до психолога, і з дітьми, і дорослі, що також є дуже помічним. Для деяких людей дійсно руйнується цілий світ, ціле життя… Приходить людина з Маріуполя і ми розуміємо, що в людини там вже нічого немає, нема куди повертатися. Усвідомлюєш, як їм складно тут. Стараємося взаємно підтримувати і розбудовувати додаткові можливості для підтримки цих людей.

Банківські питання. Інколи спектр послуг розширюється в такі сфери, які не дуже належать до нашої компетенції. Це банківські питання, зокрема блокування карт. Скажімо, приходить людина похилого віку, яка має заблоковану карту, просить допомоги, бо є вимога дзвонити зі свого фінансового номера, але ми не можемо дзвонити з фінансового номера людини, бо коштів немає банально. Знаходимо шляхи і тут допомогти, хоча трохи це складно, адже йдеться про персональні дані і ми не хочемо з цим мати справу.

У цьому приміщенні працює Центр підтримки, тут надаються лише консультації, працює інфолінія, а на вулиці Заменгофа 1 — Центр заходів, там проходять культурні події, перегляди фільмів, діє Клуб жінок, Клуб друзів, розмовні клуби, клуби психологічної підтримки і також курси польської.

Фото: Громадський Простір

Крім нашого пункту, який щодня консультує щодо загальних питань, є ще різні відділи, які надають допомогу, зокрема соціальні працівники, які займаються комплексними справами. Якщо людина в тяжкій ситуації і не знає що робити далі, то такий соціальний працівник займається її справою, складає план дій, щоб вийти з тієї ситуації, яка склалася. 

— А сам Український Дім, ваша команда — як ви себе підтримуєте?

— У нас доволі молода команда. Багато прийшли в колектив 9 березня 2022 року, коли нас оперативно зібрало керівництво Українського Дому. Наша робота досить виснажлива, адже бачимо емоції людей, їхні проблеми. Складно, коли людина дійсно є у важкій ситуації, а немає можливостей впливати на деякі рішення чи на органи. Ми лише надаємо інформацію, однак маємо різних експертів, супервізорів, які можуть допомогти в разі потреби. Ділимось один з одним про такі ситуації, вирішуємо разом ситуації. 

Фото Громадський Простір

— Як часто вам пропонують допомогу українці, через допомогу собі допомогти, тобто поволонтерити?

— У нас дійсно є відділ волонтерів. На сайті Українського дому є можливість подати таку заявку. 

Зазначу, що для роботи в Центрі підтримки треба знати українську і польську, адже все потребує перекладу. Наприклад, маємо низку запитів щодо підтвердження інвалідності для українців, адже у Польщі треба заново робити такий документ. І дуже часто також виникає проблема з тим, щоб записатись до лікаря, пройти медкомісію. У Варшаві тут простіше, є перекладачі, але якщо це менше місто, то уже складніше з цим. Хоча ми допомагаємо перекладати в телефонному режимі. Також поза межами Варшави робимо виїзні консультації, стараємось допомагати людям, які живуть у менших містах.

— Які є партнерства з громадськими організаціями Польщі?

— Якщо йдеться про українську школу, то це співпраця з Клубом Інтелігенції Католицької. На початку війни ми співпрацювали з Фондом “Польський міграційний форум“ — працювали в проєкті пліч-о-пліч, надавали інформаційну допомогу. Також Фундація Uniters, яка активно працює у Варшаві: це і питання про військову допомогу, різні збори, логістика, адже мають ліцензію на перевезення певних речей. Скеровуємо до них людей, які потребують гуманітарної допомоги чи одягу, бо це один з найбільших пунктів. 

Товариство “Мудіта”, Фонд “Авалон” — це організації, які надають кваліфіковану допомогу і підтримку людям з інвалідністю.

У сфері охорони здоров’я є інфолінія Національного Фонду Здоров’я. Це державна медична служба, куди також ми  скеровуємо людей.

Насправді є взаємодія з багатьма НУО, організовуємо бранчі, де обговорюємо актуальні питання в інтеграції польського і українського суспільств. На цих зустрічає обмінюємось інформацією щодо нових можливостей для українців, а також про актуальні програми підтримки.

Зазначу, що по всій Польщі дуже змаліла кількість організацій, де можна отримати якісь речі першої потреби. Втрачається фінансування, не всі організації доживуть до наступного року. Багато таких організацій, які надавали продукти, талони на їжу і втратили фінансування, вже не мають змоги працювати. 

— Чи є співпраця з Україною? 

— Ми представляємо інтереси українців в Польщі, люди щодня до нас звертаються. Тому від організації пишемо листи, звернення до відповідних органів в Україні.

Фото: Громадський Простір

— Як сьогодні звучить тема України та українців в польському суспільстві? 

— У період виборів тема України і війни не була такою актуальною. На жаль, з часом люди до всього звикають, але проблеми нікуди не діваються, тільки еволюціонують, робляться складнішими. В українців у Польщі на другому році війни постає питання — чи доведеться тут довше залишатися, бо в Україні неспокійно і невідомо, як буде далі. Тому робота центрів підтримки українців лишатиметься важливою. Також актуальним стає розширення програм психологічної допомоги — люди хочуть знати, як будувати своє життя далі.

∗∗∗

Ця розмова продовжує серію публікацій на Громадському Просторі — про підтримку України та українців в Польщі, зокрема після повномасштабного вторгнення рф, про важливі польсько-українські ініціативи та надзвичайну громадську синергію, яка употужнює коло активностей та партнерства Польщі та України.