Громадський Простір

Ми часто подорожуємо світом і можемо не замислюватися, що надзвичайно комфортні міські вулиці, публічні простори, транспорт, облаштування паркінгу чи навіть тротуарів є результатом функціонування доброго врядування — моделі публічного управління, коли органи місцевого самоврядування реалізують свої повноваження у тісній співпраці з громадськістю та усіма зацікавленими сторонами з метою підвищення якості життя громадян та розвитку громади, коли людина, її потреби та інтереси — у центрі. 

Декілька років тому я вперше побував в одному з парків Києва на Оболоні, щоб на власні очі переконатися, що такого особливого в цьому місці. Ви знаєте, я не побачив там нічого надзвичайного — звичайний доглянутий європейський парк, де є сучасні дитячі майданчики, декілька спортивних полів, бігові доріжки, багато зелені та квітів. Зовсім не було торгівлі, не було бруду, сміття та старих атракціонів. Насправді, мене вразила історія взаємодії мешканців, громади Оболоні з органами влади задля перетворень — із занедбаного, закинутого сміттєзвалища з’явився сучасний, інноваційний комфортний парк, який вдалося реалізувати в спільному діалозі з активістами, владою та мешканцями. Зараз міський голова називає цей парк “золотим стандартом” парків та “перлиною Києва”, підкреслюючи важливість залучення киян до спільного створення публічних просторів. Як так вийшло, що за відносно короткий проміжок часу відбувся конструктивний діалог з реальним результатом? Як можна ширше поширити принципи такої співпраці та взаємодії у Києві, інших громадах та по всій країні? 

Існує ряд бар’єрів та перешкод, що унеможливлюють ефективну співпрацю чи взаємодію влади та громадськості – це в першу чергу віддаленість громадян від політичних та суспільних процесів, зростання недовіри до влади та низька обізнаність громадян про те, як працюють органи влади, які вони мають повноваження та ресурси, які є можливості в громадян впливати на вирішення місцевих справ, а також складні механізми та процедури, які знеохочують громадян брати активну участі у процесі прийняття рішень.   

Протягом трьох днів, 15-17 травня, найактивніші представники київської громадськості, представники КМДА та Київради брали участь в Академії громадської участі — унікальному навчальному курсі, що сформований за принципом “навчання через дію” на основі міжнародного досвіду, кращих практик та стандартів Ради Європи. 

Як Академія громадської участі може допомогти зміцнити громадську участь та закласти основи для діалогу між громадськістю і владою задля покращення якості життя громадян та розвитку громади, а також про ключові завдання проекту Ради Європи та плани на майбутнє — Громадському Простору розповів Володимир Кебало, керівник проекту Ради Європи “Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні”. 

“Наше завдання — допомогти органам влади та громадянському суспільству у налагодженні діалогу”

Рада Європи, міжнародна міжурядова організація, допомагає своїм 47 державам-членам у Європі забезпечити права людини, верховенство права та демократичні принципи, зокрема добре демократичне врядування на всіх рівнях, на основі спільних стандартів. Для того, щоб допомогти Україні впровадити ці стандарти і рекомендації розробляються проекти співробітництва, як наш — проект Ради Європи “Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні”. Його мета — зміцнити громадську участь в Україні у процесі прийняття рішень, зміцнити взаємодію громадськості та неурядових організацій з органами влади на всіх рівнях у процесі прийняття рішень, зменшуючи віддаленість громадян від політичних та суспільних процесів, і зміцнюючи довіру та взаємоповагу між владою та громадськістю. 

Наше завдання, по-перше, допомогти вдосконалити нормативно-правове забезпечення залучення громадян до процесу прийняття рішень, тобто розширити можливості інструментів громадської участі на національному та місцевому рівнях, подальше сприяння творенню сприятливого середовища для діяльності громадянського суспільства України в цілому. 

По-друге, допомогти органам публічної влади, зокрема органам місцевого самоврядування, та громадам у налагодженні діалогу, щоб вони навчилися як ефективно використовувати різні інструменти та взаємодіяти у процесі прийняття рішень. Демократія є справжньою для громадян тоді, коли вони самі вирішують якою вони бачать власну вулицю, де вони хочуть побудувати парк, а де необхідно створити дитячий садочок чи школу. 

Я вважаю, основним результатом співпраці та залучення має бути покращення якості життя громадян. Завдяки розробці та впровадженню сталих та інклюзивних міських політик, коли влада чує та прислухається до думки громадян, а не формально інформує після того, як рішення розроблено чи прийнято. Важливо також створювати можливості для рівної участі усіх суспільних груп, щоб враховувати інтереси та потреби менш привілейованих та найбільш уразливих груп населення.

“Громадська участь — це необхідний елемент у складному механізмі доброго врядування“ 

Для демократії замало просто прийти на вибори та обрати владу. Ми бачимо високу активність громадян на виборах в Україні. І це добре. Однак, щоб демократія працювала для громадян, для того, щоб ми досягли розвитку та процвітання, необхідно забезпечити не тільки демократичне створення влади, але і добре демократичне врядування цієї влади, її прозорість, підзвітність, і спроможність влади взаємодіяти, спроможність та широкі можливості залучати громадян до процесу прийняття рішень. 

По-друге, громадяни повинні брати на себе відповідальність за зміни та внесок у життя і розвиток своїх громад. Громадянам потрібно навчитися говорити про свої потреби і компетентно доносити свою думку до органів влади. Обравши владу, через інструменти громадської участі демократія пропонує нам подумати, що ще я можу зробити для розвитку громади, адже активна громадська участь — це сфера відповідальності громадськості за суспільним договором. 

Донести свою думку та ідеї до влади тепер можемо через інтернет та цифрові технології, а влада — комунікувати з нами, проконсультуватися та дізнатися про нашу думку і потреби. Київ та багато міст в Україні відкриті до інновацій та активно створюють можливості для електронної участі. Ми бачимо, як громадський бюджет допомагає активізувати киян, виявити потреби мешканців, окремих районів, цільових груп, реалізувати в надзвичайно короткий час той чи інший проект, який покращить якість життя громади та послуг для громадян. 

Цифрові технології допомагають зменшити віддаленість та налагодити тісний зв’язок між громадою та владою, зв’язок між самими громадянами, які прагнуть тих самих змін. Проте важливо пам’ятати, що електронні технології не вирішують всіх проблем демократії та суспільства, а є допоміжним елементом для забезпечення відкритості процесу прийняття рішень та врядування в цілому. Відкрите демократичне врядування на основі спільних цінностей сприяє зростанню довіри та кращим рішенням і політикам. Через Академію громадської участі, експертну підтримку та обмін досвідом з європейськими муніципалітетами, проект має на меті сприяти впровадженню інноваційних форм залучення громадян в Україні. 

У європейських країнах існує велика кількість різних форм та інструментів громадської участі. Універсальних моделей та форм участі немає, хоча існують загальні риси і тенденції, адаптовані країнами на різних рівнях врядування. Добрі практики європейських країн пов’язані з ініціативами, експериментами та інноваціями самих органів місцевого самоврядування, зі сприянням та підтримкою участі громадян через гнучкі методи та механізми, уникаючи надмірного регулювання, яке перешкоджає активному залученню. 

Під час київської Академії громадської участі ми говоримо про спільні європейські стандарти та інноваційні інструменти участі, які існують в Європі, що потрібно для того, аби забезпечити ефективні консультації, ефективне впровадження цих інструментів в Україні, враховуючи міжнародний досвід та український контекст та законодавство.

“Навчатимемо велику команду тренерів та проведемо тренінги для жителів різних районів Києва”

Сподіваємося, що наш навчальний курс — це не просто обмін інформацією, досвідом та різними практиками, але й налагодження діалогу між громадськістю і владою, оскільки за одним столом сидять як активісти, так і представники влади.  

Для участі в Академії було відібрано найактивніших, найбільш вмотивованих представників громадськості Києва. Ми розподілили як публічних службовців, так і представників громадськості по чотирьох тематичних групах: екологія, соціальний захист, публічний простір, й публічні консультації та комунікації. Під час Академії учасники спільно напрацьовують плани дій щодо реалізації конкретних політик.  

Ми маємо надію, що спільні плани дій, презентовані під час Академії, будуть впроваджені, і ми побачимо приклади того, як ця Академія діє — коли створюються реальні інклюзивні політики в Києві. 

Але на цьому навчальна Академія не зупиняється! 

У Києві наступні тематичні модулі Академії будуть сфокусовані на конкретних питаннях чи сферах розвитку міста та взаємодії з громадськістю у процесі прийняття рішень. До прикладу, під час наступного модуля розглядатимемо питання консультацій з громадськістю під час формування бюджету столиці з врахуванням гендерно чутливого підходу у процесі прийняття рішень із забезпечення рівних прав і можливостей чоловіків та жінок. 

Враховуючи дуже великий інтерес громадськості та представників влади, було прийнято рішення про розширення аудиторії, проведення інтерактивних тренінгів у кожному районі Києва. Протягом навчання учасники дізнаються: як працює міська влада, як і до кого потрібно звернутися, щоб вирішити питання та який інструмент участі обрати. Це саме стосується і публічних службовців в адміністрації, які відповідають за залучення та взаємодію з громадськістю у процесі прийняття рішень. Як результат — більш ширше використання інструментів громадської участі і, відповідно, більше реалізованих проектів для розвитку громади, зростання культури участі в цілому. 

Проект співпрацюватиме й з центральними органами виконавчої влади, іншими пілотними громадами в Україні задля зміцнення діалогу та співробітництва між органами публічної влади та громадянським суспільством у процесі прийняття рішень, продовжуючи зменшувати віддаленість між ними на національному та місцевому рівнях. 

Простими словами, громадська участь — забезпечує покращення якості життя та розвиток громади. Громадська участь змінює визначення поняття успіху, і ми починаємо бачити зовсім іншу демократію в дії у наших громадах. Від кожного з нас залежить покращення вулиці, міста, країни в якій живе.

Слідкуйте за сторінкою Проекту, реєструйтесь на навчальні тренінги, беріть участь в прийнятті політик, зі своєї сторони буду робити все можливе, щоб зробити цей процес цікавим, інтерактивним та головне — результативним. 

Читайте також: Як підвищити громадську участь киян та покращити місто?