Як на Форумі SHKALA заміряли комунікації для соціальних та поведінкових змін
rГромадський сектор давно чекав на цю подію. І це сталось — у Києві пройшов унікальний захід: SHKALA — перший Форум з комунікацій для соціальних та поведінкових змін, що об'єднав провідних ...
Додано:
Громадський Простір
rГромадський сектор давно чекав на цю подію. І це сталось — у Києві пройшов унікальний захід: SHKALA — перший Форум з комунікацій для соціальних та поведінкових змін, що об’єднав провідних міжнародних та українських експертів з маркетингових та соціальних комунікацій.
Два дні 100 спікерів та близько 500 учасників обмінювалися досвідом, обговорювали різні інструменти та нові тенденції, за допомогою яких комунікації можуть призводити до соціальних змін.
Учасники Форуму відвідали не тільки лекції, а й майстер-класи, дискусійні панелі, а також мали можливість отримати консультації від команд провідних українських креативних, комунікаційних, консалтингових та діджитал-агенцій.
Про унікальність Форуму для України розповіла Анна Суходольська, керівниця програм комунікацій для розвитку ЮНІСЕФ Україна:
“Настав час і є потреба, а у нас з’явилося рішення та можливості реалізувати такий форум разом із партнерами з Проекту ЄС. Останні декілька років в Україні активно стали розвиватися комунікації у громадському та державному секторах. Моє особисте і професійне бажання, щоби ці комунікації ставали все більш якісними та ефективними. Сьогодні, я вірю в те, що у нас є унікальність моменту: з’являються можливості для впровадження новітніх технологій у комунікаціях, креативність на доброму рівні та є запит від громадськості на соціальні зміни. Лишилося тільки взяти і зробити – якісно, ефективно та з результатом для поведінкових та соціальних змін”.
“Найкращі світові та локальні приклади для зміни поведінки” — лекція Анни Суходольської, керівниці програм комунікацій для розвитку ЮНІСЕФ Україна
“Рада, що комунікації в Україні вже мають свій івент, і на ньому є про що говорити, чим ділитися та що показувати, — розповідає Анастасія Нуржинська, експертка з комунікацій Проекту ЄС для громадянського суспільства в Україні. — Ми отримали понад 50 кейсів, але не просто красивих кейсів з точки зору візуалізації чи ідей. Ми отримали кейси, які справді призвели до соціальних змін. Це форум про те, що комунікації можуть впливати, що вони можуть призвести до соціальних змін. Комунікації — це про зміну поведінки, це про зміну відношення, це про розуміння один одного”.
“У розвинутих країнах світу є behavioral science units — спеціальні підрозділи, які займаються поведінковими змінами, — пояснює Анастасія Нуржинська, експертка з комунікацій Проекту ЄС для громадянського суспільства в Україні. — Велика Британія, США, Нідерланди, Франція мають такі відділи та навіть радників з поведінкових змін. Маркетингові агенції мають такі відділи. В Україні такого відділу немає.
На Форум ми привезли двох провідних науковців, які займаються поведінковою наукою — з Єльського університету та Лондонської школи економіки. Вони із задоволенням долучилися до Форуму, де провели і майстер-класи, і лекції. Маємо надію, що наступним кроком буде те, що українські організації будуть звертати увагу на методику поведінкових змін та будуть використовувати її у своїх плануваннях, стратегіях, комунікаціях”.
“Сила поведінкової науки” — лекція Джет Сандерс, Лондонська школа економіки
Зміну комунікацій громадського сектору, силу поведінкової науки, тенденції соціального маркетингу, найкращі світові та локальні приклади та інструменти для зміни поведінки, психотипи українців, ідеї та дизайн, що змінюють світ та багато іншого обговорювали учасники у перший день Форуму, що пройшов під хедлайном “Тренди та бенчмарки”.
Як змінюються комунікації громадського сектору
Що рухає зміни в громадських комунікаціях розповіла Алла Прунь, виконавча директорка Громадського Простору. “Зміни творити можуть лише ті, хто готовий змінюватися. Ми живемо в перенасиченому інформаційному полі. Конкуренція за увагу шалена. Хто практикує смарт-комунікації, хто оволодів мистецтвом розповідати історії, сегментувати аудиторію, говорити її мовою — та ще й візуально, у того й кілька секунд додаткової уваги на поінформувати. Хто ж не перелаштувався на нові комунікації, хоча б з часів післямайданної активності, той проживає своє громадське життя на інших полюсах”.
А також назвала ключові комунікаційні тактики, що виграють у спробі творення соціальних трансформацій: “Задружіть усі ваші стратегії та політики — а потім собі ж подякуєте. Розхристана комунікація краде час, ваш і чужий. Тих, в кому ви зацікавлені. А цього сьогодні не вибачають. Діалог із суспільством має постійно зберігатися. Але людською мовою, а не текстами з проектних заявок. Стратегічне повідомлення —це завжди слова і зображення, хороший дизайн завжди в тандемі. Плекаймо сompetence-management у своєму просторі саморозвитку. Не забуваймо заміряти ефекти своїх комунікаційних зусиль, аби швидко долати прогалини брендингу”.
Комунікації в галузі охорони здоров’я
“Комунікації в галузі охорони здоров’я” — лекція Саада Б. Омера, доктора медичних наук MBBS MPH, професора з питань глобальної охорони здоров’я Інституту Вільяма Х. Фойджа, професора епідеміології та педіатрії Університету Еморі.
Про комунікацію у галузі охорони здоров’я розповів Саад Б. Омер — доктор медичних наук MBBS MPH, професор з питань глобальної охорони здоров’я Інституту Вільяма Х. Фойджа, професор епідеміології та педіатрії Університету Еморі:
“Щоб транслювати цінності у дії — треба робити багато кроків. На щастя, у нас почали з’являтися інструменти (різні теорії, дослідження) про те, як перевести людей від наміру до дії.
Коли ми спілкуємося з батьками, які не схильні вакцинувати своїх дітей, треба мати на увазі те, як ми спілкуємося про це. Часто коли ми говоримо про вакцинацію, то все крутиться навколо вакцинації, але ми забуваємо про захворювання. Тому ми рекомендуємо говорити про захворювання, про небезпеки того чи іншого захворювання, аби люди вакцинувалися.
Але комунікація має бути правильною. То як достукатися до людей? Наша роль як комунікаційників — достукуватися до людей через цінності”.
Десять інструментів комунікацій для соціальних та поведінкових змін
“Десять інструментів комунікацій для соціальних та поведінкових змін” — лекція Анастасії Нуржинської, експертка з комунікацій Проекту ЄС для громадянського суспільства в Україні
Що потрібно, аби інформаційна кампанія змінила поведінку людей? Про інструменти комунікації для соціальних та поведінкових змін розповіла Анастасія Нуржинська, експертка з комунікацій Проекту ЄС для громадянського суспільства в Україні:
“Інколи ми, експерти з комунікацій, повторюємо міфи у наших комунікаціях, даємо неправильний приклад. Так, комунікації можуть лякати. Ми маємо силу — і ми можемо змінювати ситуацію на краще, але можемо і на гірше. Треба усвідомлювати цю відповідальність. І так, люди не завжди раціональні, а ми звинувачуємо їх у цьому, викликаємо у них відчуття провини.
Аби змінити поведінку людей, по-перше, шукайте релевантного спікера-посланця. По-друге, не повторюйте міфи. По-третє, “запакуйте” вибір — наприклад, не питайте “Чи ти будеш вакцинуватися?”. А запитайте — “Ти будеш вакцинуватися у вівторок чи середу?”
Тож про що слід пам’ятати тим, хто займається комунікаційними кампаніями?
- відношення не дорівнює поведінці;
- люди не завжди раціональні;
- маємо бути чесними;
- маємо використовувати ресурс ефективно;
- маємо залишити за людиною комфорт — бо людина хоче приймати рішення з комфортом”.
Інструменти та кейси про залучення молоді до соціальних змін, перемоги та поразки комунікації європейської інтеграції, комунікаційні стратегії з пошуку фінансування для соціальних ініціатив, найкращіi практики на шляху до децентралізації, комунікації на складні теми тощо — охопили другий день Форуму.
Як залучити молодь до соціальних змін?
“Як залучити молодь до соціальних змін” — напутня промова Річарда Герца, консультанта з питань молодіжного співробітництва та партнерства для U-Report Україна, ЮНІСЕФ
Порадами у своїй промові поділився Річард Герц — консультанта з питань молодіжного співробітництва та партнерства для U-Report Україна, ЮНІСЕФ:
“Наразі немає ідеального варіанту щодо залучення молоді. Сьогодні — це “неоране поле”. І на це питання ще доведеться знайти відповідь.
Згідно з українським законодавством, молодь це ті, кому від 14 до 35 років. І таких у нас — 14 000 000. Але це дуже різні цільові аудиторії. І серед них є центеліали.
♦ Їм 14-24 роки
♦ Вони не уявляють свого життя без миттєвого доступу до інтернету, вони все своє життя прожили з телефоном у руці.
♦ Вони — соціально свідомі,
♦ Для них досвід важливіший за матеріальне.
Але вони не бажають дорослішати, у них низький рівень відповідальності. І тут проблема, бо соціальні кампанії закликають до дії, а центеліали не хочуть брати відповідальності.
В Україні ми застрягли на тому, що використовуємо підхід — “молодь як ресурс”. Маємо цей підхід змінити до — “молодь як цінність”. Бо якщо у нас буде неактивна молодь,то через 10-15 років ми матимемо дуже неякісні соціальні процеси. Тому варто орієнтуватися на молодь як певну цінність, давати їм “руль” в руки”.
Перемоги та поразки комунікації європейської інтеграції
“Перемоги та поразки комунікації європейської інтеграції” — лекція Олени Коноплі, радниці, керівниці комунікаційної команди Офісу віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України
Євроінтеграція. Як комунікувати зрозуміло та цікаво? Про це розповіла Олена Конопля — радниця, керівниця комунікаційної команди Офісу віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України:
“Коли запитати людей на вулиці, чи підтримуєте ви курс України на євроінтеграцію, то 65-50% дадуть ствердну відповідь. Однак, коли запитати, що таке євроінтеграція, то є нерозуміння. Бо все це і законопроекти, і різні правила….. І наша задача — пояснити, що це все означає для людей.
Тому, завжди має бути якийсь людський меседж — цікаво, корисно, про людей. Якщо пишете про ринок газу, то пишіть — як це торкнеться людей. Мета, стратегія та план — це три складові для успішної комунікації.
Наразі є величезна потреба в громадських організаціях, які можуть компетентно щось розказати з різних питань. Бо організації якраз цінні тим, що можуть дати якусь експертну оцінку”.
Чому більшість активностей у соціальних комунікаціях залишається непоміченою
“Чому більшість активностей у соціальних комунікаціях залишається непоміченою” — майстер-клас Юлії Колесник, незалежної креативної консультантки, тренерки Проекту ЄС для розвитку громадянського суспільства в Україні
Ексклюзивні “поради” про те, як провалити будь-яку комунікацію — озвучила Юлія Колесник, незалежна креативна консультантка, тренерка Проекту ЄС для розвитку громадянського суспільства в Україні:
Правило 1. Ускладнюйте!. Згадайте всі розумні терміни, які ви знаєте. Додайте все це у релізи, пости. Тобто, все це відобразіть у своєму тексті.
Правило 2. Будьте максимально серйозними. Які жарти, ви що? Комунікуємо максимально серйозно і максимально зі сумними обличчями.
Правило 3. Робіть все файненько. Побільше шатерстоків, побільше кастингів — щоб у вас всі пенсіонери на зображеннях виглядали не як житомирська пара, а як пара зі Швеції.
Правило 4. Спирайтеся лише на свій багатий досвід. Бо ви ж точно знаєте все про всіх.
Правило 5. Ніколи за жодних обставин не виходьте та не розмовляйте зі своєю цільовою аудиторією. Ви ж самі знаєте, що їм потрібно. Ви самі можете краще придумати — як і що вони думають.
Правило 6. Максимально принижуйте тих, хто з вами не згоден. Максимально гнобіть.
Правило 7. За жодних обставин не черпайте натхнення у маркетингу та бізнесу. Бо ми маємо писати довгі прес-релізи ітд.
Правило 8. Робота з дітьми? Зробіть конкурс малюнків, вони ж діти. Продовжуйте це робити, обов’язково!
Правило 9. І взагалі, побільше штампів. Робіть те, що й інші.
Правило 10. Пам’ятайте про фразу — “Просто у нас до цього ще не готові”.
Коли наближалася зима: комунікації ЄС в Україні. Від стратегії до реалізації
“Коли наближалася зима: комунікації ЄС в Україні. Від стратегії до реалізації” — кейс від Марті Луцара, менеджера з комунікацій Представництва ЄС в Україні
Про комунікації ЄС в Україні — від стратегії до реалізації — розповів Марті Луцар, менеджер з комунікацій Представництва ЄС в Україні:
“Раніше комунікації ЄС в Україні складали незначний відсоток бюджету проектів. У нас було сотні проектів, які робили те, що були зобов’язані робити згідно із контрактами. Але ми вирішили змінити підхід у комунікації та направити на неї більше фінансування — частину грошей із проектів.
Коли ми провели опитування, то виявилося, що 77% українців не знають про програми ЄС в Україні. Це був корисний “холодний душ”.
Дослідження показували, що 49% українців позитивно ставилися до ЄС, а от 35% — нейтрально. Ми вирішили сфокусуватися на цих 35%, і для цього ми провели 70 глибинних інтерв’ю по всій Україні. Було з’ясовано, що: для українців партнерство важливе, чим більше інформації про ЄС — тим більше позитивної підтримки тощо.
Креативна агенція представила нам три концепції інфокампанії, і після тестування перемогла концепція “Прямуємо разом”.
Я б сказав, що ми намагаємося відійти від тактики, яка базується на реагуванні — до тактики, що базується на стратегічній комунікації. Проекти, які ми підтримує тут… хочемо дати їм не рибу, а хочемо навчити їх ловити рибу”.
Як комунікувати на складні теми? Як говорити, коли ніхто не бажає слухати?
“Комунікації на складні теми: як говорити, коли ніхто не бажає слухати” — кейс від Дмитра Щебетюка, співзасновник ініціативи “Доступно.UA”
Про це розповів Дмитро Щебетюк, співзасновник ініціативи Доступно.UA:
“Якщо вас ніхто не слухає, то навіщо витрачати енергію. Коли вас ніхто не слухає та не хоче слухати — дійте.
Розкажу про випадок зі SportLife, який будувався поруч мого дому. Купив абонемент наперед. Коли будівництво завершилося, то для мене не було нормального доступу, згодом мені сказали — “А як вам взагалі абонемент продали?”
Я приїхав, зліз із коляски, розібрав коляску, переліз через турнікет, зібрав коляску, пересів на неї і поїхав. Потім вони задумалися… але історія повторювалася, і так тривало тиждень, поки не дійшло питання до суду. Я був налаштований відвідувати заклад, а заклад не був готовий… Тоді я не писав постів, що вони погані, я показав — що я рішуче налаштований. І SportLife зрозумів це”.
Кейс-переможець за голосуванням учасників – соціальний проект “Мотошвидка”. Сертифікат отримує Ірина Метньова, креативна директорка Vandog Agency
Форум з комунікацій для соціальних та поведінкових змін SHKALA відібрав 24 кейси, які презентували ефективне комунікаційне рішення чи кампанію. Про топ-6 кейсів, які були відібрані та представлені зі сцени під час Форуму, а також про переможця серед 18-ти кейсів-фіналістів, читайте тут.
А усі відео з форуму можна переглянути на Youtube каналі Громадського Простору
Організаторами Форуму виступили: Проект ЄС для розвитку громадянського суспільства в Україні, ЮНІСЕФ в Україні та MMR.
