Закон про Доступ – одні виконують, інші ігнорують

Галина Жовтко

Закон про Доступ в Україні діє майже три роки. Наскільки ефективно – поки рано говорити. Експерти відзначають, що певний прогрес уже можна спостерігати – за минулий рік було надано відповіді на 43 тисячі запитів громадян. Але у реалізації «доступу» треба йти ще далі та відкривати для громадськості – як розпоряджаються державними коштами органи влади та такі великі компанії як, наприклад, “Нафтогаз” чи “Укравтодор”.

Центр Політичних Студій та Аналітики починаючи з червня 2011 року здійснює постійний моніторинг виконання органами влади Закону Про доступ до публічної інформації. Віктор Таран, директор Центру Політичних Студій та Аналітики відзначив, що за 2,5 роки спостерігаються кільки тенденцій: ненадання відповіді органами місцевої влади або надання неповної відповіді; обласні адміністрації, міста та обласні центри надають відповіді набагато краще, а районні центри та малі міста у більшості ігнорують відповіді на запити.

Результати рейтингу виконання закону Про доступ до публічної інформації місцевими органами влади (річний громадський моніторинг 2012-2013рік):

Серед тем, на які чиновники дають відповіді неохоче, Віктор Таран, директор Центру Політичних Студій та Аналітики, назвав наступні: забезпечення органами місцевої влади мовних прав громадян України; процедури проведення державних закупівель; оздоровлення дітей; декларації державних службовців, фінансування медичної галузі, зокрема кількості грошей витрачених на закупівлю ліків для хворих на ВІЛ/СНІД, гепатит та онкохворих.

“Закон працює досить ефективно, держава виконує свої обов’язки. Є, звичайно, певні недоліки у виконанні закону, але вони не носять системного характеру і лише підтверджують загальне правило – те, що закон працює”, – наголосив Денис Іванеско, керівник Головного управління забезпечення доступу до публічної інформації Адміністрації Президента України. За його словами, держава, для того, щоб виконувати закон про доступ найняла 300 державних службовців; за минулий рік вони надали відповіді на 43 тисячі запитів громадян; кожен другий запит надходить до органів влади електронною поштою; інструмент запиту на доступ до публічної інформації є сьогодні найшвидшою послугою, яку надає держава – відповідь можна отримати за 5 днів (за статистикою, 93% запитів, які надходять до органів державної влади, опрацьовуються протягом 5-ти днів).

Денис Іванеско про Закон про Доступ та Законопроект №3301:

Денис Іванеско зазначив, що законопроект №3301 про внесення змін до Закону України «Про доступ до публічної інформації» не відповідає позиції Президента України і що «Віктор Янукович ніколи не допустить звуження конституційних прав громадян на отримання публічної інформації».

Нагадаємо, що 20 вересня три депутати Партії регіонів Іштван Гайдош, Олег Парасків, Володимир Олійник та член фракції «Батьківщина» Валентин Королюк зареєстрували у Верховній Раді законопроект №3301 про внесення змін до Закону України «Про доступ до публічної інформації», які фактично обмежать право на доступ до публічної інформації (наприклад, кожен запитувач інформації має надавати довідку про свою дієздатність, при електронному запиті надавати свою поштову адрес, та обмеження, які дозволяють робити лише один запит на квартал).

Наталя Соколенко, учасниця руху «Стоп Цензурі», вказала на недоліки виконання закону Про доступ до публічної інформації. Так, великі державні компанії повністю ігнорують цей закон, надсилаючи просто відписки, зокрема, “Нафтогаз” та “Укравтодор”.

Окрім того, закон поки не зміг відкрити генеральні плани міст та сіл і є неузгодженим із Законом Про захист персональних даних. За словами журналістки, ці недоліки міг би усунути урядовий Законопроект №0947, який, проте, уже 4 рази потрапляв у порядок денний та 4 рази у ніч перед самим голосуванням зникав із порядку денного. Хто робить саботаж цього законопроекту – невідомо.

Наталя Соколенко наголосила, що пріоритетними наразі є прийняття Законопроекту №2207, який покликаний внести зміни до Закону України “Про здійснення державних закупівель” (щодо підсилення прозорості закупівель підприємств) та Законопроекту №2012а «Про відкритість використання публічних коштів».

Окрім того, ЦПСА оголосив конкурс історій успіху найкращого використання Закону про Доступсеред громадян, громадських активістів та журналістів. Результати конкурсу будуть узагальнені та оголошені у січні 2014 року, до третьої річниці прийняття Закону Про доступ до публічної інформації. Детальніше з умовами конкурсу можна буде ознайомитися на сайтах Центру Політичних Студій та Аналітики (www.cpsa.org.ua) та сайті Прозора бюрократія – Все про доступ до публічної інформації в Україні (www.access-info.org.ua).

Нагадуємо, що завтра, 28 вересня, громадські організації усього світу святкують Міжнародний день “Права знати” (International Right To Know Day), який був започаткований у 2002 році на конференції громадських організацій, що працювали над доступом до публічної інформації. Під час заходу учасники з різних країн заснували Мережу захисників свободи інформації (The Freedom of Information Advocates Network, FOIAnet) та, з метою підвищення обізнаності громадськості щодо отримання важливої інформації, визначили 28 вересня Міжнародним днем «Права знати». У багатьох країнах Європи право доступу до інформації регулюються окремим законами, які чітко врегульовують механізм отримання даних. В Україні, це ЗУ «Про доступ до публічної інформації», який визначає порядок подання запиту на отримання інформації та термінів надання відповіді.