Репортажно про V Форум організаційного розвитку громадянського суспільства

 

Вітальні промови на відкритті Форуму торкалися найбільше цінностей, що Україні, громадянському суспільству, варто взяти до уваги, доврахувати, аби корабель змін йшов на повні вітрила.

Геннадій Зубко, Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ: “Трішки метафорично почали – ми бачимо корабель (символ цьогорічного Форуму – авт.), тепер дуже важливо проговорити, скільки вітрил буде в цього корабля після нашої зустрічі, саме які руки впевнено триматимуть ці вітрила для того, щоб рухатися вперед. Чому? Тому що можна говорити про структуру корабля, про модель, про його конфігурацію, про його конструкцію, але, в основному – це єднання громадянського суспільства, яке дозволяє рухатись вперед…

Революція Гідності дала можливість створити новий інструмент в державі – розвиток громадянського суспільства, коли в країні завдяки Стратегії 2020 і підписаному указу Президента, і Парламенту і дій уряду на 2016 рік створилась нова державна політика – це розвиток громадянського суспільства – це перший такий крок, щоб держава не тільки приймала закони, а ще й мала зворотній зв’язок… Я хочу дуже подякувати всім тут і попросити про одну річ: будь ласка, будьте активними в пропаганді європейської незалежної України”.

До останнього моменту на Форум мав завітати Президент України, проте відлетів до Чорнобильської АЕС, де одночасно з форумом розпочиналася церемонія завершення насування арки над енергоблоком №4 Чорнобильської АЕС.  Ростислав Павленко, заступник Глави Адміністрації Президента, переказав вибачення і  зачитав звернення Президента України Петра Порошенка до учасників Форуму: “Символічно, що форум відбувається напередодні 25 річниці проведення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року, під час якого український народ  переконаною більшістю голосів підтримав акт проголошення незалежності України і, по суті, легітимізував утвердження України як суверенної і незалежної, соціальної, правової держави не тільки всередині країни а й на міжнародній арені. Це стало безпрецедентним проявом консолідованості українського суспільства…  Вдячний організаторам заходу, які створили ще одну платформи для представників громадськості, владний інституцій та гостей нашої країни з метою приведення конструктивного діалогу задля досягнення національної консолідації”.

Джордж Кент, заступник Голови дипломатичної місії США в Києві, українською мовою зауважив: “Для мене найбільшою цінністю є толерантність, бо Україна, як і США, є країною різних груп, національних меншин, різних конфесій – і  це добре, це означає що ви будуєте суспільство не на концепції націй, етносів, а на основі цінностей. На мою думку, толерантність – найвища цінність… Ми пишаємося тим, що підтримуємо вас”.

Генріх Нурберг, перший секретар Посольства Швеції в Україні: “Коли я дивлюсь на Україну, то відчуваю впевненість, що Ви почали ті реформи, заради яких Україна може і мусить стати більш потужною, такою, яка може подолати  будь-які перепони. І часто-густо такі реформи, які почалися, відбуваються за допомоги громадянського суспільства, що стає однією із дієвих осіб на політичній арені країни. Прийшов час, щоб усе суспільство долучилося до роботи”.

 Мортан Енберг,  голова Офісу Ради Європи в Україні: “Я бачив, як ви під час двох революцій можете змінити курс країни на краще. Демократія, правосуддя та права людини – це цінності моєї організації, тобто нашої організації – оскільки Україна є член Ради Європи. Але хочу ще додати цінність – професійність. Коли є професійне громадянське суспільство – тоді є зміни на краще. Мені дуже приємно бути тут з вами”.

Берент де Гроот, керівник Програми співробітництва Представництва ЄС в Україні, зауважив: “Україна уже довела 3 роки тому, що їй важливі європейські цінності… Ця зустріч показує, наскільки громадянське суспільство України є різноманітним. Громадяни – не втратьте момент, ту можливість втілити реформи в життя. Революція Гідності дала той момент зробити цю велику зміну. Уже багато чого змінилося. Деякі зміни даються таки важко. Учора на Reforms F**kup Night  в Українському домі інформація, презентації були просто чудові, тому що кілька людей (що недавно були у владі – авт.), які намагалися робити певні кроки в уряді, говорили про досягнення і невдачі, про свою роботу як прості громадяни України. Приймай і визнавай, що буває важко, аналізуй і розбудовуй, втілюй реформи далі, не зважаючи, яка ситуація навколо – професіоналізм має бути на першому місці”.

Блерта Чела, директор ПРООН в Україні: “Я б хотіла сказати, що всі досягнення, електронні декларації зокрема, стались через ту важливу роль, яку зараз відіграють організації громадянського суспільства України. Ми бачимо прогрес. Але, з іншого боку, дослідження показують, що лише 8% громадян кажуть, що вони можуть впливати на рішення на найвищому рівні… І тут я б хотіла звернутися до організацій громадянського суспільства – будьте на чолі, будьте тією силою, яка допоможе громадянам повірити у свої сили”.

Євген Бистрицький, виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження”: “У мене для вас 2 новини – як завжди, одна не дуже добра, тому що в геополітичному контексті світ  переживає консервативну революцію або її ще називають неліберальною демократією. І це не дуже добре для тих цінностей, про які сьогодні говорили всі попередні оратори. Це цінності або фундаментальні права людини, це цінності прозорості, відкритості, це цінності, які організоване громадянське суспільство мусить поділяти, щоб існувати, щоб просувати реформи, демократію. Як нам бути в цих умовах? Якщо консервативна революція продовжиться – то на горизонті буде наступне: санкції можуть бути відмінені, санкції Росії, агресор відчує себе правим у своїх світоглядних і політичних діях, Крим залишиться окупованим, Схід залишиться невідомо яким, або частиною віддаленої України, через яку Україна буде дестабілізовуватися… Тепер ми з вами мусимо відстоювати цінності у цих складних умовах, щоб не загубити країну. Якою може бути наша відповідь? ГО зараз опинились в ситуації, де вони мусять не тільки впливати, моніторити, критикувати перебіг реформ, вони мусять брати безпосередню участь в практиці реформ, у реформістських змінах. Якщо зараз не буде реформ – відбудеться той перший сценарій. Якщо Україна не покаже зараз себе прибічником реальних реформ – ми можемо навіть не сподіватися, що санкції будуть продовжені, що нам допоможуть наші західні колеги, як вони робили досі. Зараз треба не тільки в центрі, а й на місцях – посилити участь громадськості у прийнятті державних рішень. Вміння, навчання, розвивання – те, що називається публічними політиками, вміти планувати, аналізувати, самим пропонувати такі політики, програми, які не здатні робити теперішні функціонери. Потрібно передати практику самоорганізації чиновникам… Нам не можна відриватися від більш широкої групи населення, яка піддається популістським гаслам (подивіться на опитування..). Потрібна громадянська освіта…. Щоб зрозуміти, що універсальні цінності – це не абстракція”.

 Роланд Ковач,  директор проекту USAID/ENGAGE, говорив про нову еру: “Українське громадянське суспільство знаходиться на передовій реформ, я хотів би сказати, що українське громадянське суспільство має великий вплив  на створення української ідентичності та взагалі – на створення політики. І я, до речі, вважаю, що громадянське суспільство і решта громадян України вже об’єдналися та спільно намагаються долати труднощі. І прикладом цьому є не те, що відбулося 3 роки тому, а те, що відбувається зараз. Кілька вузликів на пам’ять, яким чином розбудовувати потенціал: воля, вплив, допомога реформам та об’єднання. Перш за все, це долучення громадянського суспільства до певних завдань, а також залучення громадян до співпраці. Придивляйтеся до інших країн (Польща, Чехія, Угорщина), але звертайте увагу на свій досвід… Ілюзії та ідеалізм іноді на першому місці в Україні. У світі спостерігається ера “дезілюзіації”. ГО залишаються в ілюзії, що вони можуть самостійно робити і повністю. Вивчайте, що мотивує людей, що примушує їх не відмовлятися від ілюзій. Оскільки ми живемо в ері постправди, ми також знаходимося і в ері постНУО. Ера національної ідентичності – в минулому, починається ера соціальної ідентичності. Це для України позитивно, оскільки в Україні 99% населення одного соціального прошарку. Роль НУО  – зрозуміти що є добре, а що є зле”.

До учасників Форуму зі своїм мудрим посланням звернувся Любомир Гузар: “Жити як одна велика єдня.. єдності нам бракує, щось одним словом не грає, як то кажуть..щось треба направить. А чому бракує єдності? Відповідь дуже проста, бо кожний хоче іти своїм шляхом. Нам треба позбутися із наших сердець  наголосу на те, що може здавалося нас різнить. А думати, що ми є однаково Божі діти, кожний з нас є чиїмсь сином, чиєюсь дочкою. Але всі ми маємо відношення не тільки до тих 2 осіб – нашого батька, нашої матері. Маємо відношення також до тої великої родини, яку ми називаємо Батьківщина. І так як ми не можемо вибирати нашого батька чи нашу матір, вони нам передали життя, так само ми не може вибирати народу, якого ми є дітьми, ми в ньому народились… На що ми мусимо звернути особливу увагу, факт, що у нас одна і та сама Батьківщина. З котрого б регіону України ми не походили б, якими є наш є стан, наша праця, наші завдання, наші обставини, чи ми багаті, чи ми бідніші – це все другорядне. ми всі діти одного народу, ми всі українці…”

 Форум-2016 був покликаний посилити спроможності організацій громадянського суспільства для розбудови та утвердження національної єдності через адвокацію реформ, протидію корупції, подолання наслідків конфлікту на Сході України та покращення соціально-економічного становища населення України.

На відкрите інтерв’ю в рамках Форуму завітав  Карл Плеснер (Carl Plesner), датчанин – спеціаліст із примирення, медіатор, фасилітатор діалогів, сертифікований тренер з Ненасильницького спілкування і фахівець з відновлювального правосуддя. Понад 5 років працював медіатором у датській поліції, 2 роки – радником із фасилітації діалогів у Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ в Україні, має досвід роботи у сфері примирення в Індії, Ізраїлі-Палестині та Україні. Карл Плеснер виступає посередником у конфліктах, фасилітує зустрічі з примирення та відновлення соціальних процесів між учасниками насильницьких конфліктів. Карл працює з випадками від підліткового хуліганства до тортур, сексуального насилля й військових злочинів. Мета, що лежить в основі його практики, – відновлення гідності й людяності після подій фізичного і психологічного насилля. Після насильницьких подій Євромайдану і початку військового конфлікту на Сході України разом зі своєю дружиною, Оленою Ганцяк-Каськів, ініціював в Україні ГО Український центр Ненасильницького спілкування і примирення «Простір Гідності», входить у Наглядову раду Центру.

З перших тижнів Євромайдану на волонтерських засадах надавав психологічну відновлювальну та переговорну допомогу учасникам протестів з обох сторін барикад, праця тривала під час протистояння та після завершення. Карл на запрошення українських колег працював у Києві, Львові, Харкові, Слов’янську, Краматорську та інших містах з різними групами, зокрема, з евакуйованими із територій АТО, біженцями, учасниками бойових дій, психологами, соціальними працівниками та педагогами, військовими і медичними капеланами, підприємцями, волонтерськими групами. Наразі Карл живе в Україні.

Під час Форуму працював пункт обміну корисними матеріалами – посібники, буклети, інші друковані матеріали про роботу ГО