Оголошується конкурс на пошук постачальника послуг з зовнішнього незалежного оцінювання і підготовки ТЕО проєктної пропозиції

Благодійна Організація «Благодійний Фонд «Жовто Блакитні Крила» запрошує взяти участь у конкурсі з надання послуг з зовнішнього незалежного оцінювання і підготовки ТЕО (техніко-економічного обґрунтування) проєктної пропозиції.

Тематика: Зміцнення соціального захисту дітей в Україні шляхом впровадження стандартів HACCP, модернізації 20 шкільних їдальнь в регіонах які постраждали від війни і з великою кількістю внутрішньо переміщених осіб. Діяльність проєкту матиме на меті задоволення потреб у ремонті та обладнанні, підвищення кваліфікації персоналу у роботі з новими технологічними пристроями та дотримання стандартів HACCP.

До участі запрошуються: юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

Форма та терміни оплати: безготівково на підставі укладеного договору, транспортні витрати та проживання оплачуються окремо відповідно по звітних документів (рахунки з готелю, проїзні квітки).

Подання заявок на участь:

1. Копії реєстраційних документів (виписка з ЄДР про державну реєстрацію, свідоцтво/довідка платника податків, інші документи за наявності).
2. CV/автобіографія консультанта/тів; портфоліо проектів; рекомендаційні листи.

3. Технічна/детальна пропозиція: коротке пояснення та обґрунтування методів, які будуть застосовуватися;
4. фінансову пропозицію – повну оцінку витрат, в тому числі всі податки і будь-які додаткові витрати (наприклад, транспорт, проживання та витрати на фокус-групи в рамках дослідження тощо).

 Конкурсні пропозиції надсилати на e-mail: [email protected]

Термін подання пропозицій: до 10.09.2023 до 18.00

Мова: українська та англійська.

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ

Мета та завдання дослідження

Метою техніко-економічного обґрунтування є надання аргументованої основи для доопрацювання проєктної заявки шляхом уточнення умов, можливостей і ризиків, що сприяє підвищенню ефективності проєкту і допомагає уникнути нераціональних інвестицій на ранніх стадіях.

Спрямованість, обсяг і глибина техніко-економічного обґрунтування повинні відповідати складності та масштабу запланованого проєкту, а також політичному, економічному та культурному контексту.

Завдання оцінки:

1. провести аналіз проблемної ситуації, цільової групи та зацікавлених сторін, а також зацікавлених сторін, включаючи базове дослідження (наприклад, у додатку), а також здійснити аналіз запланованого проекту на основі критеріїв DAC ОЕСР (https://www.oecd.org/dac/evaluation/49756382.pdf) а саме: актуальність, ефективність, результативність, вплив та сталість;
2. сформулювати рекомендації щодо концепції проєкту та проектних заходів.

Структура дослідження/методи

Оцінювач самостійно визначає методи, які використовуватимуться для проведення дослідження та досягнення його мети та завдань. Така методологія може включати, але не обмежується наступним:

• огляд проектної пропозиції;
• інтерв’ю, фокус-групи з співробітниками організації, безпосередніми бенефіціарами та іншими зацікавленими сторонами;
• аналіз зібраних даних.

Якщо можливо, для дослідження слід використовувати наведену нижче структуру. Зазначені запитання призначені в основному для орієнтації і повинні розглядатися як набір запитань, з яких можна визначити пріоритетність тих, які стосуються теми дослідження.

1) Мета, завдання та застосування техніко-економічного обґрунтування:

1. яка причина/конкретний привід для проведення техніко-економічного обґрунтування і які цілі повинні бути досягнуті?
2. хто, як і для чого буде використовувати отримані результати – зокрема, це стосується проектної заявки/концепції проекту та реалізації проекту?
3. які часові рамки та географічне охоплення повинно мати техніко-економічне обґрунтування? На які (під)сфери/(під)сектори слід звернути особливу увагу?
4. яка методологія буде використана в дослідженні?
5. який попередній досвід подібних програм/проєктів, інших досліджень та аналізів слід використати як основу для підготовки техніко-економічного обґрунтування?
6. які конкретні рекомендації щодо розробки та реалізації проєкту може дати дослідження партнерам проєкту? 

2) Початкова ситуація та аналіз проблеми:

1. якою є (початкова) ситуація в секторі, регіоні та країні? Яким є соціально-економічний і політичні контексти?
2. які проблеми були виявлені? Якими є причини цих проблем і як вони впливають на життя окремих груп населення?
3. яка потреба випливає з аналізу проблеми? Як це було визначено?
4. якими є передумови та історія запланованого впливу та яка його логіка? Хто виступив з ідеєю проєкту?
5. Чи існують альтернативи запланованому проєкту або його окремим компонентам? 

3) Партнер проєкту:

1. чи спроможна організація розглядатися як потенційний партнер для реалізації проєкту і чому? Які можливості (інституційні, технічні, кадрові та фінансові) вона пропонує?
2. які заходи необхідні для зміцнення потенціалу організації?
3. яку користь можуть отримати локальні партнери в разу успішної реалізації проєкту?
4. Які відносини має організація з цільовою групою та зацікавленими сторонами (легітимність)? Чи існують збіги інтересів або конфлікти інтересів? Як можна покращити взаємодію?

4) Аналіз цільових груп і стейкхолдерів:

1. a) цільові групи:
2. b)стейкхолдери:

• хто складає цільову групу і які критерії існують для вибору цієї цільової групи? Можливо, існує кілька цільових груп, на які вплив відбувається по-різному?
• наскільки однорідною чи неоднорідною є цільова група за такими факторами, як стать, вік, мова, спроможність тощо, і в якій мірі проект повинен це враховувати?
• які потреби мають члени цільової групи і як їх можна задовольнити?
• яку роль відіграє цільова група (групи) в соціальному контексті? Які конфлікти інтересів з іншими групами населення можуть виникнути через це фінансування?
• який потенціал має цільова група, зокрема, щодо власної ініціативи, самодопомоги та спроможності розв’язувати проблеми на місцевому рівні? Як це можна посилити?

• хто є найважливішими державними та недержавними стейкхолдерами в цьому секторі? Хто є найбільш важливими в реалізації проєкту на локальному, регіональному чи національному рівні?
• чи пов’язаний запланований проєкт зі стратегією розвитку держави?
• які інтереси мають стейкхолдери? Чи очевидні конфлікти інтересів? Які взаємодія з іншими проектами зацікавлених сторін? Як вони відображені в концепції проекту?
• чи мають стейкхолдери спільне розуміння проблем?
• чи наявна підтримка проєкту зі сторони різних стейкхолдерів? Яким чином вони можуть впливати на проєкт і в якій мірі? Чи існують вже домовленості між стейкхолдерами?

5) Оцінка запланованого проекту на основі критеріїв OECD DAC:

1. чи буде запланований проєктний підхід розв’язувати  заявлену проблему на локальному чи національному рівні?
2. чи орієнтований запланований проєкт на потреби цільових груп?
3. які зміни має спричинити проєкт після його завершення?
4. чи є заходи та обраний методологічний підхід придатними для досягнення мети проєкту? Чи слід планувати заходи на мезо- та/або макрорівні (багаторівневий підхід) з метою підвищення сталості?
5. якою мірою буде використано ефект синергії із заходами, що здійснюються іншими донорами або програмами?
6. які заходи рекомендує дослідження для досягнення мети проєкту?
7. на якій логіці впливу/гіпотезі впливу має ґрунтуватися проєкт?
8. яку форму може мати ефективна матриця результатів, включаючи релевантні та надійні індикатори (подання першого чорнового варіанту з індикаторами та вихідними даними)?
9. хто, коли і через які проміжки часу здійснює моніторинг ефектів (моніторинг ефективності)?
10. які фінансові, структурні та кадрові ресурси необхідні?
11. чи можуть заплановані заходи бути реалізовані за рахунок передбачених коштів у передбачений період часу, і чи можуть бути досягнуті бажані результати ефективно (вигода-користь-економічність) і чи можна досягти бажаних результатів ефективно (витрати-вигоди), економно та з використанням якомога меншої кількості ресурсів?
12. які цілі та ефекти, що випливають з аналізу проблеми/потреб, мають бути досягнуті для якої цільової групи?
13. якою мірою запланований проєкт створює структури, подає приклади та має широкий вплив? Чи є багаторівневий підхід (мікро-, мезо- та макрорівень) хорошим способом підвищення значущості та ефективності?
14. якою мірою мета проєкту враховує інклюзивні, гендерні, культурні та конфліктно-чутливі аспекти, а також ті, що ґрунтуються на правах людини?
15. як можна забезпечити та посилити сталість результатів та ефектів (структурно, економічно, соціально та екологічно)?
16. яку роль/відповідальність беруть на себе державні та/або громадські структури? Яким чином можна використати місцевий потенціал, структури та процедури? Які заходи та інструменти є найбільш придатними для використання та зміцнення місцевої ініціативи, участі та потенціалу?
17. які соціокультурні бар’єри існують щодо запропоновану підходу і як їх можна подолати?
18. які негативні наслідки та ефекти можуть спричинити заходи або завдання проєкту? Яким чином це можна врахувати в проєкті (концепції) – наприклад, підхід «не нашкодь», конфліктно-чутливий моніторинг ефективності тощо?
19. які ризики (кадрові ризики для виконавців проєкту, інституційні та репутаційні ризики, контекстні ризики) існують при реалізації проєкту? Як їх можна мінімізувати?

Рекомендації з підготовки ТЕО.

ТЕО повинно передбачати здійснення аналізу поточної ситуації і проблематики (макро, мезо, мікро рівні).

• Аналіз соціально-економічної ситуації і вплив на реформу шкільного харчування;
• Причини проблематики;
• Вплив проблем на основні цільові групи;
• Аналіз цільових груп;
• Виявлені потреби;
• Ризики.

Підготовка ТЕО здійснюється з урахуванням вимог і критеріїв https://www.oecd.org/dac/evaluation/49756382.pdf.

ТЕО повинен складатися з наступних частин:

• Резюме;
• Вступ;
• Статистична інформація;
• Оцінка;
• Рекомендації.

Об’єм ТЕО не повинен перевищувати 30 сторінок.

 Наш сайт: https://ybw.com.ua/tenderi

Fb: https://www.facebook.com/YellowBlueWings/