School of ME оголошує тендер на проведення ТЕО проєктної пропозиції

ГО “Школа усвідомленого підприємництва” (далі – School of ME) планує подати заявку на отримання гранту для реалізації проєкту “Соціальні шкільні підприємства  для допомоги молоді в (по)воєнній Україні” (“Social Student Companies to Assist Youth in the (Post)War Ukraine”) та має провести оцінку (дослідження) техніко-економічного обґрунтування проєкту.

Соціальне шкільне підприємництво – це бізнесова діяльність з вирішення локальних або глобальних соціальних проблем учнями закладу освіту (школи, коледжу, технікуму та ін.) за сприяння старшого куратора (учителя, підприємця, одного з батьків), яка включає виробництво і продаж товарів або послуг.Прочитати більше про соціальне шкільне підприємництво можна за покликанням: Соціальне шкільне підприємництво // Матеріали (schoolofme.me).

Загальна мета проєкту: досягти системних змін та масового практичного впровадження принципів соціального шкільного підприємництва в Україні. 

Географія: вся Україна.

Цільові групи проєкту: педагогічні працівники/-ці шкіл та адміністрація шкіл, педагогічні працівники/-ці ПТУ та адміністрація ПТУ, працівники/-ці молодіжних центрів, молодь 14-18 років, батьки та матері молоді віком 14-18 років.

Мета та завдання дослідження

Метою техніко-економічного обґрунтування є надання аргументованої основи для доопрацювання концепції проєкту шляхом уточнення умов, можливостей та ризиків, що сприяє підвищенню ефективності проєкту і допомагає уникнути нераціональних інвестицій на ранніх стадіях.

Спрямованість, обсяг і глибина техніко-економічного обґрунтування повинні відповідати складності та масштабу запланованого проєкту, а також політичному, економічному та культурному контексту.

Завдання:

1. Проаналізувати проблеми на макро-, мезо- та мікрорівнях; місцевих партнерів; бенефіціарів та інші зацікавлені сторони (на усіх рівнях);
2. Виконати оцінку запланованого проєкту на основі критеріїв OECD DAC, а саме: відповідність, узгодженість, ефективність, продуктивність, вплив та сталість;
3. Запропонувати конкретні пропозиції щодо того, що можна зробити або включити в концепцію проєкту. 

Структура дослідження та методичні вказівки

Експерт/-ка / команда експертів самостійно визначають методи, які використовуватимуться для проведення дослідження задля досягнення його мети та завдань. Така методологія може включати, але не обмежується наступним:

• огляд проектної пропозиції;
• інтерв’ю, фокус-групи із співробітниками організації, цільовими групами проєкту та стейкхолдерами;
• аналіз зібраних даних.

Для дослідження потрібно використовувати наведену нижче структуру. Це орієнтовні запитання, які слід розглядати як перелік, пріоритетність в якому ви можете визначати.

1. Мета та використання техніко-економічного обґрунтування

• Як ціль (результат) проєкту буде оцінюватися на здійсненність? Наскільки сприятливим є контекст (сектор, компоненти, регіони проєкту) з огляду на мету проєкту?
• Які додаткові питання має розглядати техніко-економічне обґрунтування щодо проектування та реалізації обговорення запланованого проєкту?
• Як техніко-економічне обґрунтування вписується в план проєкту з точки зору спільного навчання?

2. Методологія

• Які методи участі, інструменти та ресурси будуть використані для збору даних і аналізу?
• Які та скільки стейкхолдерів будуть залучені? Який їхній досвід та інтереси?

3. Вихідна ситуація та аналіз проблеми на макро-, мезо- та мікрорівнях

• Які поточні проблеми бенефіціарів були визначені щодо запропонованого проєкту? Які з причин цих проблем будуть пріоритетними та розглянутими в проєкті?
• Який наявний місцевий потенціал, структури (інституції, мережі, головні організації тощо) і чи можна будувати ці механізми? Які прогалини були виявлені в системі?
• Чи є підходи чи результати попередніх заходів розвитку? Якщо так, то як вони можуть бути розширений?
• Які інші обставини, наприклад, динаміка військових дій, необхідно враховувати в контексті?

4. Місцевий партнер проєкту

• Яку організацію (організації) було обрано як місцевого партнера (партнерів) проєкту та чому? Хто запропонував ідею для проєкту? Як ви покращите право власності місцевого партнера проєкту?
• Чи існують офіційні угоди між стейкхолдерами? Якою мірою існуючі відносини були формалізовані міжстейкхолдерами?
• Чи добре розуміються ресурси та сильні сторони партнерів, як індивідуальні, так і на організаційному рівні?
• Які відповідні професійні, методологічні та політичні компетенції, як в особи, так і на організаційному рівні, будуть розвиватись далі?

5. Бенефіціари та іншістейкхолдери(на мікро-, мезо- та макрорівні)

• Як і ким відбираються прямі бенефіціари? Які існують критерії відбору цих бенефіціарів?
• Який склад кожної групи бенефіціарів? Наскільки однорідною чи неоднорідною є користь з огляду на такі фактори, як стать, етнічне походження, вік, сексуальна орієнтація, мова та здібності, і якою мірою проєкт має це враховувати?
• Який потенціал для самодопомоги має кожен бенефіціар? Наскільки добре бенефіціари екіпіровані для самодопомоги? Як можна покращити місцеві можливості вирішення проблем?
• Чи мають бенефіціари та інші зацікавлені сторони спільне розуміння проблем, пріоритетно – визначення процесу та цілей проєкту? Чи збігаються інтереси інших зацікавлених сторін? Чи існує конфлікт інтересів?
• Наскільки сильною є підтримка проєкту різнимистейкхолдерами, наприклад, їх власними внесками? Яким чином вони можуть вплинути на проєкт?

6. Оцінка запланованого проєкту на основі критеріїв OECD DAC. Детальну інформацію можна знайти за покликанням:Evaluation Criteria – OECD. Це орієнтовні запитання, які слід розглядати як перелік, пріоритетність в якому ви можете визначати.

6.1. Відповідність – наскільки запланований проєкт виконується правильно?

• Чи запланований проєктний підхід буде спрямований на вирішення ключової проблеми розвитку або значного вузького місця розвитку в країні?
• Чи чітко визначені фокус, пріоритети та цілі (підхід) запланованого проєкту та узгоджено з бенефіціарами?
• Якою мірою цілі втручання та дизайн адекватно враховують особливі потреби бенефіціарів та будь-які структурні перешкоди в країні?
• Чи норми та стандарти підходу сумісні з нормами та стандартами бенефіціарів?
• Чи розроблений проєкт таким чином, щоб бути чутливим до конфліктів (принцип «Не нашкодь»)?

6.2. Узгодженість – наскільки підходить втручання?

• Наскільки заплановані заходи відповідають принципам прав людини (включення, участь), будь-яким конвенціям або відповідним стандартам/настановам?
• Якою мірою існують синергії та зв’язки між запланованим проектом та іншими втручаннями одногостейкхолдера(організації) та інших стейкхолдерів?
• Які подібності чи збіги існують між бенефіціарами та проектами, реалізованими іншими зацікавленими сторонами в тому самому контексті? Якою мірою втручання додає цінності та дозволяє уникнути дублювання?

6.3. Ефективність (effectiveness) – який проектний підхід найкращий для досягнення цілей?

• Чи причинно-наслідкові зв’язки (включаючи припущення) правдоподібні? Які негативні наслідки можуть виникнути?
• Чи обраний методологічний підхід підходить і достатній для досягнення мети проєкту? Чи потрібні альтернативи?
• На якому рівні (багаторівневий підхід) ви передбачаєте впровадження додаткових заходів для підвищення ефективності?
• Як будуть вимірюватися зміни? Які індикатори (поля) найбільш підходять?

6.4. Продуктивність (efficiency) – це заплановане використання коштів запропонованим проектом економічно ефективним методом її досягнення цілі?

• Наскільки заплановані заходи можуть бути реалізовані з передбаченими коштами та персоналом у запропонований період?
• Якою мірою передбачені витрати можуть бути розподілені економічно ефективно, і чи пропорційні інвестиції, операційні витрати та персонал запланованим цілям?

 6.5. Вплив (значущість) – який внесок робить запланований проєкт у досягнення вищого рівня впливу на політику розвитку?

• Який конкретний внесок ціль (результат) проєкту в загальну мету (вплив)?
• Якою мірою запланований проєкт створює структури, показує приклади та має широкий вплив? На яких рівнях будуть змінені норми чи структури?

6.6. Сталість – якою мірою збережеться позитивний вплив після завершення проєкту (без додаткового зовнішнього фінансування)?

• Яким чином можна забезпечити та посилити стійкість результатів та впливу (структурно, економічно, соціально та екологічно)?
• Які довгострокові можливості будуть створені у бенефіціарів, щоб вони могли самостійно продовжувати впроваджені заходи?
• Які позитивні зміни (рольова поведінка, механізми, мережі тощо) принесуть довгострокову користь громадянському суспільству?
• Які особисті ризики для тих, хто впроваджує проєкт, або інституційні чи контекстуальні ризики можуть вплинути на стійкість проєкту? Як їх можна звести до мінімуму?

 Підготовка рекомендацій на основі виконаного аналізу та оцінки, які можуть включати відповіді на наступні запитання:

• Яких компонентів, не вистачає в концепції проєкту, щоб зробити причинно-наслідкові зв’язки більш послідовними та стійко досягти запланованих цілей? Які заплановані компоненти не підходять або можуть мати негативний вплив і з яких причин? 
• Чи можна підтвердити припущення про причинно-наслідкові зв’язки?    
• Які висновки та релевантні для проєкту дані дослідження підходять для включення в проєктну логіку (матрицю впливу проектної пропозиції)? Які рекомендації щодо можливого моніторингу впливу та показників збору даних?

Терміни проведення дослідження

Експерт / команда експертіввідповідає за розробку структури дослідження, визначення методів, збір даних, проведення дослідження та якість підготовленого звіту. При підготовці звіту експерт / команда експертів повинен керуватись принципами неупередженості, незалежності і точності.

Очікуваний період проведення дослідження: 1 жовтня –  5 листопада 2023 року. Дослідження (включаючи підготовку звітності) повинне бути завершене не пізніше 5 листопада 2023 року.

Очікувані результати

Експерт / команда експертів має підготувати українською та англійською мовою звіт на основі проведеного дослідження. Об’єм не має перевищувати 30 сторінок з додатками. І обов’язково має включати інформацію щодо контексту запланованого проєкту на всіх відповідних рівнях (мікро-, мезо-, макро-), важливі, релевантні для проекту дані про початкову ситуацію; аналіз оцінки ступеня, до якого запропонований підхід може сприяти вирішенню проблеми для бенефіціарів та інших зацікавлених сторін; критичний аналіз проекту з огляду на критерії ОЕСР DAC (див. пункт 6); рекомендації щодо коригування концепції конкретного проекту, включаючи матрицю впливу та заходи проекту; аналіз стейкхолдерів, можливості та ризики, а також пропозиції щодо діапазону та обсягу моніторингу вимірювання результатів та впливу.

Експерт / команда експертів презентує остаточні результати проведеного дослідження School of ME в останній день дослідження.

Кваліфікація експерта/-ки:

• докторська або магістерська ступінь з економіки, соціології, соціальних або політичних наук;
• більше 10 років досвіду у відповідних галузях (дослідження та стратегія / організаційний розвиток / управління проєктами);
• щонайменше 5 років досвіду у проведенні зовнішніх оцінок проєктів, що фінансуються міжнародними організаціями, бажано в галузі соціальної роботи, розвитку громадянського суспільства, прав людини, адвокації;
• досвід роботи в секторі громадянського суспільства;
• фундаментальні знання методів оцінювання, розробки та звітності, зокрема – стандарти якості DAC для оцінки розвитку;
• вільне володіння українською та англійською мовами;
• високий рівень аналітичних здібностей, навичок складання звітності та проведення презентацій;
• пунктуальність, в тому числі здатність дотримуватись визначених термінів.

Зацікавлені експерти /команди експертів мають надіслати лист-заявку, оформлену у довільній формі, а також додати до неї такі документи:

• резюме експерта, що містить інформацію про досвід, який стосується цього дослідження (аплікант повинен надати достатню інформацію для демонстрації відповідності вимогам, викладеним у цьому технічному завданні);
• інформацію, що підтверджує досвід надання аналогічних послуг українським або міжнародним неприбутковим організаціям,  наприклад, портфоліо проектів, рекомендаційні листи, приклад попередньої роботи з оцінки проектів тощо;
• технічна/детальна пропозиція: коротке пояснення та обґрунтування методів, які будуть застосовуватися;
• фінансову пропозицію – повну оцінку витрат, в тому числі всі податки і будь-які додаткові витрати (наприклад, на транспорт, проживання та витрати на фокус-групи в рамках дослідження тощо). У разі, якщо пропозицію надає незалежний експерт(к)а, він/вона має зазначити наявність реєстрації ФОП.

Пропозиції можуть надавати як і окремі експерти/-ки, так і організації. Команді експертів/-окс  / організації слід додати список залучених, опис їх ролей і функцій. Листи від кандидатів у форматі .pdf чекаємо не пізніше 18:00, 15 вересня 2023 року на пошту [email protected] з темою листа “ТЕО-Ваше прізвище”.