Громадський Простір

Щоб успішно виконувати свою мету, громадські організації мають активно взаємодіяти з широким колом осіб.

Досягнути цього можемо – чітко відповівши на 5 ключових питань.

Громадський Простір відвідав інтенсив «Ефективні комунікації в громадському секторі», організованому Pro bono club Ukraine та готує для своїх читачів серію матеріалів з практичними порадами від Pro bono. А про ключові з них розповіла Надія Чорна-Бохняк, спікерка інтенсиву.

Pro Bono Club Ukraine - це програма, за допомогою якої громадські організації та проекти, соціальні підприємці та некомерційні ініціативи тепер зможуть безкоштовно отримати професійні послуги або експертну допомогу від корпоративного сектора.

Безперечно, методи та причини залежать від особливостей діяльності кожної ГО, проте, існують все ж ключові питання, відповіді на які дозволять будувати справді ефективні комунікації.

отже, 5 питань

ЧОМУ?

Комунікації здатні не лише поінформувати потенційно зацікавлені сторони про можливості співпраці та закликати їх до дії, але й подолати стереотипи, змінити поведінку, підштовхнути до системних змін у суспільстві – у довгостроковій перспективі та в комплексі з діями.

Проте, для успіху необхідно чітко розуміти мету кожної конкретної взаємодії та сформувати певну комунікаційну політику. А почати варто з відповіді на питання «Чому Ви комунікуєте?»

1. Для чого потрібні комунікації? Чим можуть допомогти моїй НУО/ініціативі?
2. Які ресурси для цього потрібні?
3. Якби у мене були ці ресурси, які 5 завдань пріоритетні на найближчий рік?

ЯК?

Необхідно чітко з’ясувати як відбувається ефективна взаємодія та засвоїти для цього наступну формулу:

Успішна комунікація = завдання + цільова аудиторія + інструменти

                                           (чому?)               (для кого?)             (як? де?)

Інструменти варто обирати, враховуючи тренди комунікацій. У 2018 до них належать:

✓ сфокусованість

✓ орієнтованість на адресата

✓ технології та діджитал

✓ не он-лайном єдиним

✓ персоніфікованість, лідерство

✓ висока якість контенту

✓ сторітелінг, відео

✓ органічність

Зокрема, перевагою відеоконтенту є його справжність та щирість, що дозволяє найкраще донести меседж адресату.

Також корисними будуть: попереднє тестування припущень та дії перед їх впровадженням, використання кількох каналів комунікації, увага на контент та продукування партнерств.

ДЛЯ КОГО?

 «Звертаючись до всіх, Ви звертаєтесь ні до кого»

Необхідно визначити та дослідити свою цільову аудиторію (ЦА): потреби, інтереси, цінності, очікування, спосіб споживання інформації.

Оптимальним є окреслення 3-5 ЦА, наприклад, особи, на допомогу яким націлена НУО, потенційні партнери та спонсори, представники державних структур, ЗМІ.

Проте, зазвичай цільова аудиторія нічого не очікує від організації, тому необхідно показати переваги від співпраці саме з точки зору осіб, яких необхідно залучити.

При цьому важливо розуміти спосіб споживання інформації ЦА. Очевидно, що організаціям, які пропонують підтримку людей похилого віку, та тим, що займаються встановленням екологічних сонячних батарей, недоречно звертатись до тих самих видань, а націленим на молодь взагалі краще обрати для спілкування соціальні мережі. Поширеною та дієвою також є комунікація з ЦА через її оточення. Таким чином, цільова аудиторія допомагає визначити канали взаємодії з нею.

КОЛИ?

Відповідь на питання «Коли?» є дуже лаконічною – «Завжди», адже комунікації не можуть відбуватись стихійно.

Вони мають бути системними та відповідати плану.

Разом з тим, необхідно вміти взаємодіяти «експромтом» у ситуаціях, коли відсутність підготовки може коштувати перспективного партнерства. Для тренування таких навичок стане в пригоді «Elevator Speech» – так звана презентація в ліфті. Суть цієї вправи у тому, щоб за 30 секунд презентувати себе та свою організацію, а також зацікавити співрозмовника в майбутній співпраці.

Фото: Pro bono club Ukraine

ДЕ?

Комунікація має відбуватись одразу за кількома каналами: ЗМІ, діджитал, офлайн-заходи, а вибір конкретних каналів, соцмереж та подій, що організовуються, безпосередньо залежать від специфіки діяльності НУО та інтересів ЦА.

Окремо варто згадати про медіакарту.

Медіакарта являє собою список конкретних каналів, видань, радіостанцій, інтернет-порталів, блогів, інформаційних агенцій та їх контактну інформацію. Структуровані медіакарти зазвичай містять 20-30 медіа, згруповані залежно від ЦА або ситуацій, коли доречно до них звертатись.

Надія Чорна-Бохняк дає наступні поради щодо того, як розпочати медіакарту:

• Щодня читайте/дивіться ЗМІ вашої аудиторії;
• Знаходьте та знайомтеся з авторами статей на вашу тематику (через соцмережі, знайомство на подіях, контакт з редакцією);
• Під час знайомства одразу пропонуйте, чим можете бути корисні (герої, експерти, коментарі на перелік тем, контакти партнерів, представників влади, навігація на місці);
• Заведіть таблицю в гугл-листи (назва медіа, тип, ім’я журналіста, сфера інтересів, контакти, фб-сторінка).

Для того, щоб зацікавити медіа, добре залучати на заходи відомих людей, лідерів думок. Також доречно стати експертом для ЗМІ, коли їм це необхідно, адже це може посприяти майбутній співпраці.

Як підсумок варто вказати, що важливою також є комунікація між представниками громадського сектору. Як сказала пані Надія: «Комунікуйте один з одним, бо ви знаєте відповіді».

Підготувала: Наталія Патерук