Як запобігти вигоранню на роботі: інструкція для правозахисників і не тільки

Dinarko

В рамках Школи ефективних комунікацій Ольга Карасевич, консультант з управління персоналом, розказала правозахисникам про те, як запобігти вигоранню в їх нелегкій справі.

До вашої уваги 15 порад із запобігання професійному вигоранню

1. Культивуйте в своїх організаціях культру позитивного фідбеку. Хваліть людей, якщо вони зробили щось добре. Розказуйте, які вони молодці.

2. Якщо людина помилилась, час використати так звану методику сендвічу. Спочатку похваліть за щось, потім посваріть, і знову закінчіть чимось позитивним. Це працює.

3. Будуйте зворотній зв’язок. Бо його відсутність, рано чи пізно сприяє тому, що у людей виникають питання – чи потрібні вони організації? Чи їх цінують?

4. Запам’ятайте формулу «80 на 20». 80% енергії людини можна експлуатувати для роботи, важливих завдань, актуальних викликів. А 20% – це час на родину, хобі, друзів і т.п. – час на особисте. І якщо роботодавець, ваша організація починає посягати на 20% – людина починає вигорати. В роботі існують завали, дедлайни, кризи, але знаючи формулу, можна запобігти вигоранню працівників. Зробити гнучкий графік, відпустити раніше з роботи, пограти в настільні ігри, поділитися своїм хобі.

5. Іноді стрес може навіть піти на користь. Все залежить від вашого сприйняття. Адже до стресу можна ставитись як до нового виклику, експерименту. Згадайте, коли ви нервуєтеся, ви починаєте більш інтенсивніше дихати. Це насичує мозок киснем та сприяє креативнішому вирішенню поставлених завдань.

6. Є відомий ресторатор, який щороку відпускає увесь свій колектив у творчу відпустку на 5 місяців. Здавалося б, який в цьому сенс, самі втрати. Але протягом цього часу працівникам у голову приходить безліч цікавих ідей, які потім втілюються у меню. І цей ресторан всесвітньо відомий, щороку туди прагнуть потрапити десятки тисяч людей. Чому б і вам не спробувати дати собі час для перезавантаження? Не працюйте без відпусток. Давайте працівникам час на особисті проекти, як це робить один з найкращих роботодавців світу – Google. Це також один з запобіжників вигорання.

7. Згадайте моменти, коли ви щасливі. Чи це чашка кафи зранку, чи шматочок торту в улюбленому кафе, чи спілкування з кращим другом? Кожного разу, коли ви відчуваєте, що ось-ось почнете хвилюватися, переживати, чи взагалі починається чорна полоса, згадайте момент щастя.

8. Створюйте для себе «позитивні ритуали». Наприклад, один з топ-менеджерів дуже хвилювався і стресував перед важливими виступами. Аби позбавитися цього, йому порадили перед виступом зробити те, що він любить робити: випити кави, пограти з сином в футбол, поставити в машині улюблену пісню. Цей ритуал допоміг менеджеру розслабитись і вдало виступити. Він використовував його і перед іншими важливими подіями. Згодом, з ритуалу можна брати щось одне – наприклад улюблену пісню.

9. Шукайте більше моментів, де ви можете самі себе похвалити. Закінчили звіт вчасно – геній! Прийшли без запізнень – ви ж молодець!

10. Повішайте у себе перед очима мотивуючі плакати, фрази і т.п. Ваше робоче місце має вас надихати на нові звершення.

11. Не сидіть в офісі весь час, виходьте на прогулянку, влаштовуйте короткі перерви – 10-15 хвилин на свіжому повітрі дають дивовижні результати. Спробуйте вже сьогодні.

12. Творчі завдання варто робити в першій половині дня, після обіду присвятіть себе так званим «рутинним» задачам.

13. Під вечір багато хто відчуває приплив сил і енергії. І в цей час ви вирішуєте «О, я ще посиджу, попрацюю!». Ми робимо собі шкоду таким чином. Ці сили, які з’явилися, варто витрачати на відновлення самих себе. Сходити в театр, почитати книгу, побути з родиною.

14. Робіть ранкову зарядку зранку – 15 хвилин.

15. Якщо ви працюєте в офісі, де до вас постійно завищені очікування, не прописані ваші обов’язки, і їх стає все більше, вам не дають зворотного зв’язку, окрім як «ви недопрацьовуєте», «ви не досить швидкі», у вас практично немає часу на особисті справи і саморозвиток – тікайте з цієї організації. Це прямий шлях до вигорання. Іноді краще втекти ніж терпіти.

Автор Марина Говорухіна, Центр інформації про права людини