Дорожня карта для вдосконалення доступу до правосуддя під час пандемії COVID-19

legal_dev_network

Український переклад: Ксенія Рондяк, Мережа правового розвитку

IV Міжнародна конференція по доступу до правової допомоги в системах кримінального правосуддя

Спеціальне скликання під час пандемії COVID-19 для підтримки доступу до правосуддя для всіх
14-18 вересня 2020

Підсумкова резолюція
Дорожня карта для вдосконалення доступу до правосуддя під час пандемії COVID-19

Під час пандемії COVID-19 організатори 4-ї Міжнародної конференції з питань правової допомоги в системах кримінального правосуддя провели спеціальне віртуальне зібрання з 14 по 18 вересня 2020 року. Наголошуючи на незмінно важливому значенні імплементації Принципів та керівних настанов ООН щодо доступу до правової допомоги в системі кримінального правосуддя та прагнучи до втілення Глобального порядку денного у сфері сталого розвитку до 2030 року, його мети “не залишати нікого позаду”, й досягнення рівного доступу до правосуддя для всіх, ця подія стала майданчиком для обміну між надавачами правової допомоги та зацікавленими сторонами систем правосуддя з усього світу знаннями, практичними стратегіями та досвідом щодо вирішення нагальних викликів правосуддя, що постають через COVID-19. 

Понад 800 учасників із понад 75 країн приєдналися до цього спеціального віртуального зібрання, визнаючи безпрецедентний вплив пандемії COVID-19 на системи кримінального правосуддя у всьому світі, який непропорційно позначається на вразливих групах населення. Серед учасників конференції були представники надавачів правової допомоги, офісів громадських захисників та систем правової допомоги, адвокатських об’єднань, громадських і міжнародних організацій, а також інші зацікавлені сторони з систем правосуддя та урядів.

Під час сесій, які проводилися впродовж тижня, було наголошено на важливості:

• Адвокування звільнення та захисту прав людей, позбавлених волі;
• Комплексного представництва і забезпечення доступу до правосуддя для вразливих та маргіналізованих груп;
• Протидії системному расизму та дискримінації за ознаками етнічної приналежності, статі, релігії чи інших ознак.

Впродовж дев’яти панельних сесій, які тривали крізь три часових пояси, експерти та практики поділились своїм баченням, засвоєними уроками та кращими практиками щодо просування доступу до правосуддя для всіх. Вони також поділилися конкретні ідеї щодо того, як ми можемо рухатися вперед разом.

У межах реагування на впливи COVID-19 на людей, позбавлених волі, для розширення доступу до правосуддя та протидії дискримінації, учасники конференції закликають до таких дій:

1. Надавачі правової допомоги повинні бути залучені до заходів з розширення державного фінансування та підтримки правової допомоги задля пом’якшення наслідків пандемії COVID-19, що посилюють існуючі правові проблеми та потреби людей. Такі заходи повинні бути спрямовані на покращення доступу до правової допомоги для всіх, сприяти ефективному використанню альтернатив позбавленню волі та покращенню умов утримання і охорони здоров’я у місцях позбавлення волі.

2. Надавачі правової допомоги та експерти у всьому світі повинні співпрацювати при розробці технічних посібників (керівництв) для обміну практичним досвідом, правовими стратегіями та кращими практиками.

Конкретні рекомендації стосуються обміну інформацією та порадами щодо такого:

А. Умови, за яких впровадження заходів безпеки для запобігання розповсюдженню COVID-19, призводять до порушень прав осіб, позбавлених волі, що визначені в міжнародних документах з прав людини та Правилах Нельсона Мандели.
B. Стратегії та практичні приклади того, що працює при адвокуванні та в судових процесах щодо звільнення з-під варти під час досудового провадження, а також в просуванні більш ефективного використання альтернатив позбавленню волі як під час пандемії COVID-19, так і на довгострокову перспективу.
C. Вплив на права підозрюваних та обвинувачених, справедливість та доступ до правосуддя цифрових технологій, включаючи відеоконференції та дистанційні слухання, поштовх використанню яких дала пандемія COVID-19.
D. Керівництво щодо використання стратегічних судових справ та адвокації для протидії расовій, етнічній, гендерній та іншій дискримінації, а також для просування рівності в судах та у суспільній думці.

3. Надавачі правової допомоги повинні розглянути можливість застосування більш комплексного, всеохоплюючого та мультидисциплінарного підходу до представництва, яке включало б соціальну допомогу, а також брати участь у різних формах адвокації, тобто не лише у судових процесах, але й у політичних реформах і в партнерстві із зацікавленими сторонами та при цьому враховувати роль місцевих, неформальних і громадських систем у подоланні несправедливості та задоволенні потреб людей.

4. Надавачі правової допомоги та зацікавлені сторони систем правосуддя повинні оцінити умови, за яких прірва у цифровому доступі (цифрова стигматизація) може збільшити прірву у доступі до правосуддя під час та після пандемії COVID-19, а також шукати альтернативні рішення у тих ситуаціях, де це необхідно.

5. Зацікавлені сторони сфери правосуддя і надавачі правової допомоги повинні постійно відстежувати дані, брати участь у дослідженнях та аналізі з метою виявлення системних викликів і несправедливості, що потребують вирішення, а також виступати за дієві реформи.

Конкретні рекомендації щодо цього включають необхідність:

А. Відслідковування ситуацій людей, які у зв’язку з COVID-19 були звільнені з-під варти під час досудового провадження та достроково звільнені з в’язниць за рішеннями судів, з метою створення прецедентів на підтримку тривалої боротьби за скорочення досудового тримання під вартою, скасування застави, декриміналізації дрібних правопорушень, реформування обов’язкового тримання під вартою та зменшення масових ув’язнень.
B. Відстеження расових, етнічних, гендерних та інших диспропорцій у системах кримінального правосуддя у всьому світі шляхом дезагрегації даних на всіх стадіях кримінального провадження з метою документування обсягу і характеру системної і структурної дискримінації та розробки на основі цих даних стратегій, спрямованих на усунення несправедливості.

6. Надавачі правової допомоги повинні зосереджувати свою роботу на людях, сім’ях та громадах, на яких безпосередньо впливають системи кримінального правосуддя, в тому числі шляхом залучення до ініціатив з посилення правової спроможності та обізнаності (правопросвіти); співпраці з параюристами й громадськими організаціями і рухами; а також шляхом врахування думок та досвіду осіб, які зазнали впливів кримінального правосуддя: тих, які раніше були ув’язненими, жертв ґендерно зумовленого і сексуального насильства, жертв катувань і насильства з боку поліції.

7. Надавачі правової допомоги та зацікавлені сторони у сфері правосуддя повинні розробляти плани дій  для спрямування й відстеження зусиль щодо сприяння расовому, етнічному, ґендерному та іншому різноманіттю, рівності та інклюзії, які вони прагнуть забезпечити у своїх громадах, а також сприяти просуванню цих питань як пріоритетних на порядку денному надавачів правової допомоги та загалом в системі кримінального правосуддя.

8. Надавачі правової допомоги та зацікавлені сторони у сфері правосуддя повинні пройти навчання щодо прихованих упереджень, щоб краще зрозуміти, як упередження впливають на рішення та дії зацікавлених сторін в системі правосуддя — таких, як поліція, прокурори, судді, а також на самих осіб, які надають правову допомогу — це може дозволити їм обслуговувати своїх клієнтів найкращим чином.

9. Не скасовуючи відповідальність держави за належне фінансування послуг з надання правової допомоги, провайдери правової допомоги могли б здійснювати адвокацію пошуку урядами можливостей для державно-приватного партнерства з громадянським суспільством та / або стимулювання приватним сектором інновацій для розширення доступу до правосуддя, включаючи використання технологій для подолання цифрової прірви (стигматизації).

10. І врешті, учасники домовились продовжувати зміцнювати співпрацю між собою, в тому числі через Міжнародну мережу правової допомоги, створену на Другій міжнародній конференції з питань доступу до правової допомоги в системах кримінального правосуддя, з метою досягнення таких цілей:

А. Сприяти обміну кращими практиками та практичними правовими стратегіями.
B. Посилити міжнародну співпрацю надавачів правової допомоги з метою виявлення, розуміння та реагування на загальні тенденції порушень прав людини та несправедливості
та
C. Сприяти створенню коаліцій і спільній адвокації на національному, регіональному і міжнародному рівнях для зміцнення систем правової допомоги та розширення доступу до правосуддя.

Особи, які брали участь у цьому спеціальному віртуальному зібранні, домовились працювати разом для досягнення цих результатів, поліпшення співпраці й обміну інформацією та досвідом, а також продовжувати підтримувати розвиток Міжнародної мережі правової допомоги.

Оригінальний документ тут.