Дослідження взаємодії муніципальної влади з громадськістю: для чого це потрібно громадам?

Івано-Франківський регіональний центр

В рамках проєкту «Долучайся локально: створення засад для інклюзивного залучення громадськості до місцевого управління в Івано-Франківській, Сумській та Тернопільській територіальних громадах» шукаємо ефективні підходи для налагодження якісної взаємодії влада-громада та залучення громадськості до прийняття локальних рішень, які впливають на їх життя.

Наразі на основі адаптованої під потреби проєкту методології команда проєкту спільно з громадами проводить експрес-аналіз стану взаємодії місцевої влади з мешканцями, бізнесом, громадським сектором і т.д. Дослідження є пілотним, а надалі методологія може бути адаптована під конкретні запити та масштабована на інші територіальні громади.

ЩО МИ ДОСЛІДЖУЄМО І ДЛЯ ЧОГО

Ми аналізуємо, як мешканці взаємодіють з місцевою владою, як під час війни, так і як це відбувалося в мирний час. Це допоможе виявити основні тенденції, виклики та точки росту для покращення муніципальних комунікацій та публічної взаємодії.

ЯК МИ ЦЕ РОБИМО

1. Вивчення документів: Збираємо та аналізуємо нормативно-правові акти, стратегічні й програмні та інші документи, що регулюють взаємодію влади та громади, визначають певні форми громадської участі.
2. Аналіз наявних інструментів: Етап передбачає аналіз у громадах власних вебсайтів, платформ, мобільних застосунків, аккаунтів у соціальних мережах тощо, а також використання сторонніх платформ електронної взаємодії та національних державних сайтів/платформ і т.д., їхню доступність та технічні можливості для реалізації онлайн-комунікації та взаємодії влади і мешканців. Також увагу акцентуємо й на офлайн заходах й інструментах взаємодії з громадськістю. Адже, важливо не забувати про інклюзивність залучення, коли до муніципальних ініціатив залучаються всі категорії населення.
3. Оцінка ресурсів: Визначаємо, чи є достатньо інфраструктури, фінансування та людських ресурсів для налагодження ефективної взаємодії органів місцевого самоврядування з жителями.
4. Оцінка освітніх активностей: Досліджуємо просвітницькі активності з боку місцевої влади, що демонструють її заінтересованість у підвищенні залучення мешканців до локальних справ через використання інструментів громадської участі.
5. Аналіз бізнес-процесів: Встановлюємо наявність людських ресурсів та специфіку роботи всередині місцевих рад для налагодження внутрішньої співпраці та комунікації між структурними підрозділами в ході залучення громадськості до процесів ухвалення рішень на локальному рівні. Це важливо для залучення громадськості до ухвалення рішень на місцевому рівні. Адже, ця функція охоплює всі управлінські рівні (вищий, середній, нижчий), етапи управління (планування, впровадження, моніторинг, оцінка, контроль, коригування), галузі (економіка, містобудування, освіта, ЖКГ, соціальна політика тощо) та проєктні ініціативи в громаді. Тому важливо забезпечити якісну координацію цієї роботи в місцевій раді.

ЯК СТРУКТУРУЄМО РЕЗУЛЬТИ

Результати дослідження групуються за трьома напрямами з врахуванням чотирьох рівнів взаємодії між владою та громадськістю.

Напрям І. Прозорість та підзвітність влади

охоплює рівень Інформування (включаючи звітування), що означає односторонні відносини, під час яких органи місцевого самоврядування надають збалансовану та об’єктивну публічну інформацію з метою:

• прояснення ситуації, що має місце у громаді, щоб допомогти зрозуміти стан справ, проблеми та виклики, альтернативи та рішення тощо;
• створення передумов для посилення здатності членів громади робити поінформований вибір стосовно локальних справ та рішень, які впливають на їх життя.

Це найнижчий, базовий рівень залученості громадськості, що не передбачає участі мешканців в обговореннях та/або прийнятті рішень. На цьому рівні влада інформує людей, створюючи передумови для подальшої участі в місцевому самоврядуванні та спрямовуючи людей до поінформованого вибору.

Напрям ІІ. Громадська участь у виробленні та реалізації місцевої політики

охоплює рівні взаємодії «Консультації» й «Діалог» та фокусується на активності громадян на електронних платформах чи під час офлайн заходів й їхньому впливі на формування порядку денного та розробку й прийняття рішень органів місцевого самоврядування. Якість цього рівня взаємодії визначається тим, наскільки ефективно влада впроваджує консультаційні та діалогові практики, розглядає відгуки й пропозиції мешканців і бізнесу та реагує на них/бере до уваги в ході прийняття і реалізації рішень.

Консультації – односторонні (слухання) та/або двосторонні (дискусії) відносини, коли місцева влада пропонує теми для обговорення, з метою:

• отримання та розгляду зворотного зв’язку щодо запропонованих ініціатив, програм, політик, рішень;
• обміну інформацією із заінтересованими сторонами з тим, щоб прояснити, зрозуміти та впливати на проблеми, міркування, альтернативи та рішення.

При цьому специфікою роботи на рівні «Консультації» є те, що органи місцевого самоврядування приймають остаточні рішення самостійно та не гарантують врахування отриманих від громадян ідей, пропозицій.

Вищим рівнем взаємодії є «Діалог», під час якого посадовці залучають жителів до участі у робочих групах, експертних комісіях, інших консультативно-дорадчих органах тощо для спільного визначення проблем, формування альтернатив та розробки проектів рішень. Таким чином представники громадськості є повноправними учасниками процесу вироблення політики.

Результатом такої взаємодії є спільне рішення (проєкт рішення місцевої ради, її виконавчого комітету, рекомендації тощо). Ініціатором діалогу можуть виступати як органи місцевої влади, так і окремі громадяни чи ініціативні групи або представники громадянського суспільства чи приватного сектору.

Діалог – багатосторонні дискусії між органами місцевого самоврядування та громадськістю з метою:

• посилення спільного розуміння ідей, рішень, наслідків;
• обміркування, обговорення та формування спільних збалансованих рішень.

Рівні взаємодії «Консультації» та «Діалог» означають середній ступінь залученості громадськості через двосторонню інформаційну взаємодію із частково обмеженою участю. Є вищими рівнями взаємодії, ніж «Інформування», проте їм все ще притаманна обмежена можливість членів громади впливати на формування політики шляхом безпосереднього прийняття рішень.

Напрям ІІІ Залучення громадськості до прийняття рішень

включає рівень взаємодії «Партнерство» та передбачає створення передумов для участі громадськості у безпосередньому прийнятті та/або реалізації локальних рішень зі спільним розподілом відповідальності за їх подальшу реалізацію.

Партнерство – рівень взаємодії, на якому:

• місцева влада і громадськість співпрацюють як рівноправні партнери із взаємною відповідальністю,
• громадськість може бути безпосередньо залучена до розробки проєктів рішень, їх прийняття, реалізації та моніторингу, впровадження ініціатив через делегування повноважень.

При цьому вплив громадськості на управлінські процеси на локальному рівні зростає від рівня Інформування до рівня Партнерство¹.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО 

На довгострокову перспективу посадовці місцевих рад можуть самостійно проводити дослідження для оцінки взаємодії з громадськістю, включаючи цифрову. Результати цих досліджень допоможуть громадам визначити потреби та пріоритети для покращення залучення мешканців через вдосконалення існуючих або створення нових інструментів. Така робота сприятиме, зокрема, розвитку культури громадської участі, зокрема через вдосконалення практик залучення у громадах й використання нових технологій та інноваційних можливостей для взаємодії з мешканцями.

Стежити за подальшими активностями, знахідками, вивченими уроками та набутими знаннями можна на фейсбук-сторінці організації.

 _{¹Джерело: Кодекс кращих практик участі громадськості у процесі прийняття рішень, ухвалений Конференцією міжнародних неурядових організацій Ради Європи на засіданні 1 жовтня 2009 року. Режим доступу: https://rm.coe.int/16802eeddb}

Проєкт реалізується за грантової підтримки проєкту Ради Європи «Зміцнення стійкості демократичних процесів через громадську участь під час війни та в післявоєнний період», що впроваджується Офісом Ради Європи в Україні в рамках ухваленого Плану дій для України «Стійкість, відновлення і відбудова» на 2023-2026 рр.