Євроінтеграція: регіональні виклики

Ірина Куропась

Уже 6 років в Україні триває євроінтеграція. На національному рівні декларують значні досягнення:  безвіз, вагомі перемоги у сфері екології, енергетики та енергоефективності, перші кроки наближення до стандартів Цифрового ринку ЄС, покращення бізнес-клімату, а також реформа державного управління та децентралізація.[1]

А що ж відбувається на регіональному рівні? На центральному рівні говорять про необхідність підвищення поінформованості мешканців в регіонах з питань євроінтеграції, залучення місцевих органів влади до  цього процесі. Власне, останні мають у своєму розпорядженні чимало інструментів для впливу на громадську думку. А чи використовують представники органів місцевої влади ці інструменти та можливості? Тим паче, що у процесі децентралізації значна частина повноважень буде передана місцевим органам влади, а отже, вони розділять із центральною владою відповідальність за імплементацію Угоди про Асоціацію в Україні. Спробували розібратися з цим на прикладі Львівської області.

Львівщина, регіон, який відповідно до дослідження “Євромапа України: рейтинг європейської інтеграції областей, проведеного Центр”Нова Європа”[2] за результатами 2019 року є у ТОП 3 лідерів з європейської інтеграції, разом з Івано-Франківською, Вінницькою.* Можна навести багато позитивних змін в регіоні, які сталися завдяки євроінтеграції, але як свідчать соціологічні опитування пересічні  мешканці не знають (або дуже мало знають) про здобутки  у сфері євроінтеграції. 

Тож, незважаючи, що Львівська область є однією з лідерів імплементації Угоди про Асоціацію є  багато системних викликів. Одним з основних викликів є брак комунікації, який призводить до відсутності інформації та нерозуміння євроінтеграційних реформ, а звідти і складається враження у пересічного мешканця, що  європейська інтеграція є справою лише центральної влади та Києва.

Брак комунікацій призводить до  низького рівня поінформованості місцевої влади про процес імплементації Угоди, оскільки місцева влада зосереджена, головним чином, на адаптації законодавства України у тій чи іншій сфері до європейських норм і стандартів. На локальному рівні досі поширене нерозуміння сутності євроінтеграційних реформ. Тому і як наслідок, неправильне трактування реформ,  породження дизінформації та міфів на місцях.

Так, до прикладу звіт про виконання обласного плану заходів щодо втілення Угоди про асоціацію за 2019 року містили сайти лише трьох обласних адміністрацій – Дніпропетровської, Миколаївської та Чернігівської. *

Ще одним викликом – брак  співпраці між місцевою владою та громадськими організаціями, що займаються популяризацією та поширенням інформації про ЄС.  Ефективна комунікація означає показати на конкретних прикладах, як у процесі європейської інтеграції покращуються стандарти життя кожного з нас. Адже УА це насамперед про покращення якості життя кожного з нас зокрема. Усі реформи і зміни повинні бути задля людей. Необхідно підкреслити зв’язок між позитивними змінами в регіоні та впровадженням норм, практик та цінностей ЄС. Особливо це стосується таких сфер, як ефективне урядування, захист довкілля, надання державних послуг, реформи, енергоефективність тощо.

Наступною проблемою, з якою стикаємося на локальному рівні є незалученість представників місцевої влади до розробки євроінтеграційних реформ. А це є ключовою умовою проведення якісних реформ на місцях. Цей фактор є важливим з точки зору необхідності врахування локальних особливостей та потреб, які не завжди видно з Києва. Участь місцевих органів у розробці реформ, а не лише у їх виконанні  сприяє кращій імплементації на місцях у майбутньому, ефективному інформуванню про євроінтеграційні зобов’язання та реформи у регіонах як органів влади, так і громадськість. Для представників органів місцевої влади дуже важливо бути залученими до планування та розробки реформ та нормативно-правових актів, коментувати отримані від центральних органів влади проекти документів. Адже, проблеми, можливості та потреби громад будуть враховані лише тоді, коли про них знатимуть, їх обговорюватимуть  на національному рівні. Необхідно брати участь у заходах з роз’яснення вимог Угоди про асоціацію та пропонованих реформ, налагоджувати механізми взаємодії та комунікації з центральними органами влади щодо євроінтеграції.

Жодна новація у суспільстві не буде успішною, якщо її не пояснити людям. Без ефективної комунікації процесу реформ у населення не буде розуміння та підтримки процесів євроінтеграції. Варто шукати та промотувати “історії успіху”, які стали можливими завдяки євроінтеграційним реформам, адже до цього часу одним з викликів залишається відтік молоді і кваліфікованих кадрів. Більшість молоді, яка б мала стати  тим рушієм імплементації УА не бачать своє майбутнє в Україні, а це в свою чергу спричиняє брак кваліфікованих працівників на місцевому рівні. Успішність євроінтеграції більше залежить на даний момент від імплементації вже прийнятих норм, а отже левова частка зусиль  припадає на регіональні та місцеві рівні. Важливо, щоб тут було якомога більше зацікавлених і спроможних людей, які б  знали про те, що потрібно, як потрібно, коли потрібно і що можливо робити для цього.

Власне тут дуже важливо залучати ЗМІ, створювати партнерство між державними інституціями місцевого/регіонального рівня, місцевими експертами, органами місцевого самоврядування, міжнародними, національними та локальними ГО, місцевим малим та середнім бізнесом і ЗМІ.

Така взаємодія з ЗМІ та співпраця усіх зацікавлених сторін сприятиме розвінчуванню міфів, спростуванню фейків та протидії дезінформації. Непроінформованість, брак комунікацій, незнання сутності, щось нове і невідоме посилює страх брати на себе відповідальність.

Але власне історії успіху, позитивні приклади, які показують, що це працює, що в сусідньому містечку вдалося впровадити ЕКСО механізми для поліклініки, чи за європейські кошти переобладнати стару котельню на енергоефективнішу, допоможуть не боятися, а працювати над реалізацією конкретних проектів, крок за кроком. Треба мати мужність використовувати ті можливості та інструменти, що надає нам євроінтеграція! 

Автор Ірина Куропась 

[1] Більше інформації: Відносини між ЄЄ та Україною у фактах та цифрах https://www.euneighbours.eu/sites/default/files/publications/2020-06/EAP%20FACTSHEET%20UKRAINE_UKR.pdf

[2] Дослідження “Євромапа України: рейтинг європейської інтеграції областей, проведене  Центр”Нова Європа”, 2019 http://neweurope.org.ua/wp-content/uploads/2019/11/Euromap-ukr-web.pdf