Гендер та ВПО: рекомендації громадам Закарпаття

Viktoria_T

У часи екстремальних суспільних потрясінь і криз, в тому числі, під час збройних конфліктів, традиційні гендерні ролі можуть посилюватись, а гендерна нерівність – загострюватись, якщо на неї не реагувати належним чином. Тим часом результати моніторингу шести громад Закарпатської області показали майже повну відсутність врахування ґендерного аспекту в питанні внутрішнього переміщення. 

Моніторинг програм та послуг 6 громад Закарпаття стосовно внутрішнього переміщення та врахування ґендерного аспекту проведений в рамках проєкту «Ґендерні аспекти внутрішнього переміщення в Україні». Щоб сприяти створенню більш справедливого та інклюзивного суспільства, були проаналізовані Берегівська, Іршавська, Мукачівська, Чинадіївська, Свалявська та Ужгородська громади.

З наданих громадами даних стало відомо, що серед ВПО в цих громадах кількість зареєстрованих жінок (66%) є вдвічі більшою, ніж чоловіків (34%). Такий гендерний розподіл може мати важливий вплив на розвиток громад. 

Моніторинг підтвердив незадовільне урахування гендерних аспектів у локальних програмах та політиках, що може призводити до нерівності у розподілі ресурсів та можливостей між жінками та чоловіками. Крім того, відсутнє усвідомлення гендерних питань серед локальних владних структур, що потребує термінових навчань та підвищення кваліфікації. Недостатнє урахування гендерних аспектів може призвести до порушення прав жінок (в тому числі жінок ВПО) у сферах освіти, здоров’я та праці, що створює загрозу їхньому соціальному статусу та розвитку.

Серед необхідних заходів із надання різних видів допомоги ВПО експерти проєкту виділяють:

• проведення періодичного ґендерного аналізу каналів комунікації з ВПО, урахування потреб жінок-ВПО у більшій доступності інформації та додаткових роз’яснень;
• запровадження та підтримку анонімних «гарячих ліній» із запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та іншим формам ґендерно зумовленого насильства;
• організацію віртуальної та очної громадської приймальні для юридичних та психологічних консультацій, а також проведення постійного навчання й підвищення кваліфікації фахівців, що такі консультації надають.

Щоб врахувати гендерний аспект при наданні соціальних послуг, в тому числі ВПО, громадам рекомендовано:

• вести статистику, які соціальні послуги найбільш поширені в межах громади (в тому числі ВПО), хто належить до вразливих груп, аналізувати затребуваність різних послуг з точки зору віку, статі, соціального статусу;
• вести медичну статистику, які захворювання найпоширеніші в межах громади, хто є вразливими групами з точки зору охорони здоров’я;
• застосовувати гендерно чутливий підхід (з урахуванням фізичного і психологічного стану отримувачів соціальної послуги);
• облаштувати місця надання соціальних послуг (в тому числі ВПО) для осіб із дітьми, осіб з інвалідністю, для розміщення дитячих візків тощо. 

Крім того, на рівні громад рекомендовано проведення інформаційних кампаній для роботодавців і працівників щодо їхніх прав та обов’язків, з прикладами алгоритмів дії при виникненні дискримінації та ризиків, з якими стикаються внутрішньо переміщені жінки. А також – запровадження для різних фахівців обов’язкових курсів щодо ґендерної рівності, з приділенням особливої уваги питанню внутрішнього переміщення.

Проєкт «Ґендерні аспекти внутрішнього переміщення в Україні» реалізовано в рамках гранту від Нідерландського Гельсінського Комітету за підтримки Європейської Комісії в рамках Програми «Стратегічне партнерство для розвитку потенціалу організацій громадянського суспільства у Східному партнерстві».

Проєкт реалізує ГО ЦСР “Дієва громада” (м. Свалява).