Громадянин світу від народження: неповторність кожної дитини крізь призму її прав

eseniyadrofa

Прояв турботи про майбутнє покоління – запорука успішного розвитку соціуму. Обов’язки, відповідальність за розвиток, виховання, навчання дітей покладена на батьків та осіб, що їх замінюють. Держава ж зобов’язана гарантувати права всіх громадян відповідно до Конституції.  

Відповідно, діти від народження володіють основними і невід’ємними правами і свободами людини. Поняття «права дитини» тісно пов’язане з поняттям «права людини», яке розглядається в контексті загальнолюдських цінностей.  

Правова основа  

Основоположним документом, який покликаний регулювати права дітей на міжнародному рівні, є Конвенція про права дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН у 1989 році. В Україні правовими важелями з питань захисту та охорони дітей є Конституція України, Сімейний та Цивільний кодекси, а також Закон України «Про охорону дитинства».  

Сьогодні, як і раніше, Конвенція є найважливішим міжнародним документом, присвяченим захисту прав дітей в масштабах усього світу. Створена на підставі цього документа система моніторингу є ключовим інструментом для оцінки досягнень і прогалин на національному рівні. Крім того, механізм, що дає змогу звертатися з індивідуальними скаргами до Комітету з прав дитини, відкрив нові можливості для дітей домагатися того, щоб їхній голос був почутий, а права – визнані. 

У Конвенції про права дитини перераховані чотири основних загальних принципи: заборона на нерівне звернення, найкраще дотримання інтересів дитини, забезпечення її виживання і розвитку й повага до поглядів. Ці чотири принципи утворюють стандарт суспільства, доброзичливого до дитини, при дотриманні якого кожна особистість у віці до 18 років зможе гармонійно розвиватися, реалізовуючи всі свої здібності. 

Основні права дитини 

• Кожна дитина має невід’ємне право на життя 
• Дитина має право на ім’я і набуття громадянства, а також право знати своїх батьків і право на їх піклування 
• Дитина має право на збереження своєї індивідуальності і громадянства. 
• Дитина має право не розлучатися з батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. 
• Дитина має право вільно висловлювати власні погляди з усіх питань, що стосуються її, причому поглядам дитини приділяється належна увага. 
• Дитина має право вільно висловлювати свої думки; це право включає свободу шукати, одержувати і передавати інформацію та ідеї будь-якого роду. 
• Дитина  має право на свободу думки, совісті та релігії. 
• Жодна дитина не може бути об’єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність. 
• Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. 
• Держава вживає всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації. 
• Дитина має право на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров’я з приділенням першочергової уваги розвитку первинної медико-санітарної допомоги. 
• Дитина має право користуватися благами соціального забезпечення. 
• Дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. 
• Дитина має право на освіту.  
• Дитина має право користуватися своєю культурою. 
• Дитина має право на відпочинок і дозвілля, право брати участь  у культурному житті та займатися мистецтвом. 
• Дитина має право на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може завдати шкоди її життю та розвитку. 
• Держава зобов’язана захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень; від використання дитини з метою експлуатації у проституції або в іншій незаконній сексуальній практиці, у порнографії та порнографічних матеріалах. 
• Держава зобов’язана вживати всіх можливих заходів з метою забезпечення захисту дітей, яких торкається збройний конфлікт, та догляду за ними. 
• Кожній дитині, яку звинувачують у порушенні законодавства або у злочині, гарантується презумпція невинності, поки її вина не буде доведена, одержання правової допомоги при підготовці та здійсненні свого захисту, свобода від примусу щодо давання свідчень чи визнання вини, повна повага її особистого життя, а також поводження з урахуванням її віку, обставин і добробуту. Довічне тюремне ув’язнення, не призначаються за злочини, вчинені особами, молодшими 18 років. 

Усі права, передбачені Конвенцією про права дитини, за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text.   

Сексуальна експлуатація та сексуальне насильство вважаються одними із найгірших форм насильства стосовно дітей. За статистикою, приблизно кожна п’ята дитина в Європі стає жертвою тієї чи іншої форми сексуального насильства, а в чотирьох із п’яти випадків кривдником є особа, яку жертва знає.  

Дієвим інструментом щодо протидії сексуальному насильству та сексуальній експлуатації дітей є ратифікована Україною Лансаротська конвенція. Це перший регіональний договір, призначений для захисту дітей від сексуального насильства, яке може відбуватися, зокрема, і вдома, у сім’ї. Цим документом заохочується встановлення більш високих стандартів у межах національної нормативно-правової бази певної держави у боротьбі зі злочинами проти дітей на національному та міжнародному рівнях.  

Хто захистить права дітей 

Права дитини – це права людини. Вони діють для всіх незалежно від віку, статі, національності та інших ознак.  

Право кожної людини закінчується там, де починається право іншої людини. Це означає, що кожна людина, в тому числі і дитина має поважати права інших. Діти різного віку і статі мають відповідні інтереси й потреби. Незважаючи на відмінності, вони мають рівні права. Крім прав, діти також мають обов’язки, як і всі  члени суспільства. Права й обов’язки завжди йдуть поруч. Дитина має право на освіту, і водночас всі діти мають докладати зусиль до отримання знань. Дитина має право на охорону здоров’я, однак при цьому вона також має піклуватися та  берегти власне здоров’я. Конвенція про права дитини надає право самостійно реалізовувати свої права й нести обов’язки. Це означає, що в міру розвитку дитини також будуть зростати її права на прийняття самостійних рішень і, відповідно, обсяг відповідальності. Доти, поки дитина не буде здатна здійснювати свої права самостійно, за неї це будуть робити її батьки або опікуни. При цьому завжди слід зважати на інтереси дитини. 

Конвенція про права дитини надає право самостійно реалізовувати свої права й нести обов’язки. Це означає, що в міру розвитку дитини буде також збільшуватись спектр її прав на прийняття самостійних рішень і, відповідно, обсяг відповідальності. Доти, поки дитина не  досягне повнолітнього віку , прийняття рішень щодо деяких питань будуть робити її батьки,  опікуни, або особи, що їх замінюють.  При цьому завжди слід мати на увазі, що всі ці рішення мають прийматися зважаючи  на  найкращі інтереси дитини. Обов’язок дорослих захищати дітей від всіх форм насильства в тому числі.  

Зміст цієї публікації цілковито на відповідальності авторів й необов’язково відображає погляди Ради Європи.