Інклюзивне волонтерство в Українських реаліях

marylemza

Слово «інклюзія» все частіше лунає в повсякденних розмовах та новинах. Вперше про це заговорили в Україні у 2009 році, коли ратифікували Конвенцію про права осіб з інвалідністю. Протягом цього часу, у різних містах України почали розвиватись інклюзивні громадські простори, фонди та організації, які допомагають розвивати культуру толерантності та інклюзивності у суспільстві. То що таке інклюзія і як вона розвивається в Україні? 

Інклюзія — це включення усіх верств суспільства до певної діяльності й суспільства загалом, незалежно від віку, статі, соціального та економічного стану, стану здоров’я та інших характеристик. Інклюзія — це відчуття приналежності, рівності та захищеності, коли кожну людину поважають та підтримують, враховуючи її потреби та особливості.

Фото: On 3 Wheels

Що таке інклюзивне волонтерство? Які типи волонтерства є?

Одним з найбільш дієвих способів розвивати інклюзію в суспільстві є волонтерські соціальні проєкти, спрямовані на допомогу людям з інвалідністю або інтеграцію представників меншин у суспільство. Усі охочі можуть долучитись до благодійного фонду, громадської організації або представників соціальних служб, аби допомогти тим, хто потребує підтримки. 

1. Допомога людям з інвалідністю 

Волонтери цього напрямку здебільшого допомагають людям з інвалідністю здобувати важливі соціальні й фізичні навички, виступають у ролі друзів, репетиторів або наставників. Так волонтери не тільки допомагають людям почувати себе потрібними, набувати знань та соціалізуватись, а й позбуваються власних стереотипів, вчаться толерантності та способам ефективно взаємодіяти з іншими людьми.

2. Просвітницька діяльність та боротьба за рівні права

Цей напрям волонтерства набуває багатьох форм. Волонтери можуть писати листи й статті, знімати документальні фільми, організовувати мітинги й протести. Таким чином вони привертають увагу суспільства до актуальних питань і проблем сьогодення, як гендерна рівність, толерантність, боротьба з расизмом та ейджизмом тощо.

3. Робота з представниками меншин 

Тимчасово переміщені особи, мігранти, представники етнічних меншин — усі вони також часто страждають від дискримінації та складнощів з адаптацією до нового міста або країни. Саме тому важливою задачею волонтерів також є допомогти цим людям опанувати мову, дізнатись більше про звичаї та культуру регіону, а також пристосуватись до життя у новому середовищі.

Фото: KyivPride

Як сприймають інклюзивне волонтерство в Україні? Які стереотипи є в суспільстві?

Оскільки напрям інклюзивного волонтерства та й інклюзії загалом є для України порівняно новим, існує немало стереотипів, з якими важливо боротись. Ось деякі з них:

1. Інклюзія – тільки про інвалідність 

І справді, у більшості статей, заголовок яких містить слово “інклюзія” йдеться про включення людей з ментальною або фізичною інвалідністю в суспільство або про створення інклюзивного простору в школах, де усі діти змогли б навчатись на рівних. Саме цей напрям є найбільш поширеним в Україні, проте важливо також розуміти, що інклюзія на цьому не обмежується. 

Бути частиною суспільства – природна потреба людини, незалежно від її віку, статі, раси або інших характеристик, тож інклюзія – це також про залучення людей літнього віку або дітей, чоловіків та жінок, представників різних етнічностей, про створення простору, де людину цінують і поважають за те, якою вона є. 

2.  Темою інклюзії займаються лише благодійні фонди

Благодійні фонди та громадські організації й справді роблять великий внесок у розвиток толерантності та терпимості у суспільстві, вони можуть збирати кошти на втілення соціальних проєктів або для надання персональної допомоги, проводити адвокаційні або освітні кампанії, захищати інтереси певної групи населення та залучати волонтерів до допомоги. 

Проте, інклюзія – не тільки про допомогу, це про повсякденне спілкування та взаємодію. Саме тому кожен з нас може сприяти її розвитку та поширенню, навіть не докладаючи значних зусиль. Наприклад, залучити нового члена колективу до дискусії; запитати у людини з інвалідністю, чи потрібна допомога, або, організовуючи захід, подбати про те, щоб локація була доступною для маломобільних груп населення. 

3. Інклюзія — не така значна проблема і мене не стосується

Дослідження Американської організації Cloverpop показало, що інклюзивні команди приймають більш раціональні та ефективні рішення у 87% випадків та роблять вибір вдвічі швидше. До того ж такі команди отримують на 60% кращий результат. У порівнянні з одноосібним прийняттям рішень, команда чоловіків приймала кращі рішення у 58% випадків, а команда з гендерним балансом — у 73%. Дане дослідження є лише одним з багатьох прикладів того, наскільки корисною та важливою може бути інклюзія у сучасному світі.

Фото: Музей у темряві «Третя після опівночі»

Як розвивають інклюзію в Україні? 

Наразі майже в кожному місті країни є організації та проєкти, які так чи інакше пов’язані з темою інклюзії. Ми розповімо про найбільш відомі з них, проте знайти більше волонтерських можливостей та прочитати про організації можна за посиланням:  

Доступно.UA — організація, яка допомагає робити Україну більш доступною. Одним з найбільш відомих проєктів Доступною.ua є Мапа Доступності, до створення якої долучаються десятки волонтерів з різних міст України. Вони перевіряють публічні місця на наявність пандусів та їхню справність, роблять необхідні тести та заміри й вносять інформацію у базу. Завдяки Мапі кожен представник маломобільних груп населення зможе із впевненістю пересуватись містом та відпочивати комфортно.

On 3 wheels — фонд здійснення мрій. Команда фонду допомагає людям з інвалідністю втілювати найсміливіші задуми в життя. Перегони — чому б ні? Похід у гори? Не проблема. Разом з командою волонтерів, вони знову й знову доводять, що за мрії варто боротись і що єдина перепона — це наша власна зневіра.

Київ прайд — організація, що захищає права ЛГБТ+ спільноти в Україні, бореться за їхні права та сприяє формуванню поваги до прав представників ЛГБТ+ у суспільстві. Саме вони є організаторами щорічного Маршу Рівності та ПрайдМісяця. Вони також проводять круглі столи й інформаційні кампанії та ведуть просвітницьку діяльність.

Музей у темряві «Третя після опівночі» — місце, де усі екскурсії проходять у цілковитій темряві у супроводі незрячих гідів. Цікаво, як відчувають себе люди з вадами зору? Музей допоможе «побачити більше» та краще зрозуміти, як інші люди сприймають світ.

Право на щастя працюють над формуванням інклюзивного суспільства. Вони прагнуть розвивати інформаційну, архітектурну та комунікаційну доступність, створюють інклюзивні освітні простори. Вони також борються з дискримінацією в Україні та закликають волонтерів долучатися до їхньої діяльності.

Мій Телефонний Друг – проєкт, який поєднує самотніх людей літнього віку з телефонними друзями, волонтерами з різних куточків країни. Проєкт допомагає розв’язати проблему ізольованості літніх людей та поєднати покоління спільними темами, а волонтерство часто переростає у справжню дружбу. 

Фото: Українська Волонтерська Служба

Як можна долучитися і що може зробити кожен?  

• Здобувай та поширюй знання 

Важливим першим кроком є саме освіта, адже намагання допомогти, не знаючи ситуацію, може навіть нашкодити. Читай статті, дивись документальні фільми та спілкуйся з людьми, для яких дискримінація ж проблемою. Так ти дізнаєшся більше про їхні потреби та проблеми й зрозумієш, як ти можеш допомогти їм почуватись комфортніше. Це також допоможе тобі позбутись стереотипів та зрозуміти, як ефективно комунікувати з іншими про проблеми меншин та питання інклюзії.

• Вживай коректну лексику 

Те, як ми звертаємось до людей, має вагомий вплив на те, як вони себе відчувають та сприймають. Тому замість слів «інвалід» або «каліка», які є некоректним, варто вживати словосполучення «людина з інвалідністю», а замість слова «візок» — казати «крісло колісне». Прочитати більше про коректну лексику можна у публікації від організації «На Рівних».

• Дій та будь прикладом для інших 

Бути відкритим до нових знайомств, нового досвіду та людей, які відрізняються від тебе — найважливіший крок вперед до інклюзивного суспільства. Долучайся до волонтерства, говори зі знайомими та друзями про інклюзію, дбай про потреби людей навколо та надихай інших долучатись і розвивати інклюзію в Україні.