Міжнародний суд ООН як механізм розслідування порушень прав людини: процедура розгляду справ

experthrcenter

Міжнародний суд ООН (МС ООН) на разі розглядає дві справи України проти російської федерації: про застосування Міжнародної конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації (ICERD) та Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (ICSFT); про звинувачення у геноциді згідно з Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (CPPCG). Продовжуючи серію статей, в якій висвітлюємо діяльність МС ООН як механізму розслідування порушень прав людини, в цій публікації розкриємо процедуру розгляду справи.

Відкриття провадження

Спір між державами може бути переданий до Суду двома способами: або за допомогою односторонньої заяви, поданої однією державою проти іншої (так відбувається в більшості випадків), або шляхом повідомлення Суду про спеціальну угоду (двосторонню або багатосторонню) між державами про передачу їх спору на розгляд Суду. При порушенні справи за заявою в останній вказується держава, яка її подає (заявник), і держава, проти якої подано позов (відповідач), предмет спору, підстави, на яких ґрунтується юрисдикція Суду, стислий виклад фактів і правових підстав, на яких ґрунтується позов. Якщо провадження порушується на підставі спеціальної угоди, у ній має бути зазначено предмет спору та держави, які є його сторонами.

Секретар Суду після перевірки дотримання формальних вимог Статуту та Регламенту Суду передає заяву або угоду іншій стороні та членам Суду, вносить її до Загального реєстру Суду та інформує пресу за допомогою короткого пресрелізу. Після належної реєстрації, перекладу та друку двомовна версія угоди або заяви надсилається Генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй та всім державам, для яких відкритий Суд, а також будь-якій особі, яка запитує про це.

Провадження в МС ООН покликане забезпечити рівність сторін у представленні їхніх аргументів. Вони складаються з двох етапів: письмового, усного.

Письмове провадження

Після прийняття рішення про відкриття провадження суд встановлює строки для подання письмових заяв, у яких сторони викладають свої аргументи. Зазвичай аргументи сторін мають підтверджуватися документами, доданими до заяви. Суд може сам запросити документи або пояснення під час письмового провадження. Загалом, у провадженні, порушеному за допомогою заяви, заявник спочатку подає меморандум, у якому викладає свої доводи фактів і права; потім відповідач наводить свої аргументи в контрмеморандумі.

Після завершення першого раунду письмового провадження Суд може прийняти рішення (за власною ініціативою або на прохання однієї зі сторін) дозволити другий раунд, наприклад, щоб дати сторонам можливість відповісти на будь-які нові аргументи, висунуті іншою стороною. У більшості випадків держави просять надати їм таку можливість. Звернення залишаються конфіденційними протягом письмової фази та, як правило, оприлюднюються на початку усного провадження.

Усні слухання

Після завершення письмового етапу сторони, в принципі, не можуть додавати до матеріалів справи жодних документів, і справа готова до слухання. Під час усного провадження представники сторін представляють свої аргументи Суду на відкритих слуханнях, які зазвичай транслюються онлайн. У 2020 році у відповідь на пандемію COVID-19 Регламент Суду було змінено, щоб дозволити проводити слухання за допомогою відеозв’язку. Засідання МС ООН є відкритими, якщо сторони не вимагають проведення закритого засідання або якщо Суд вирішить це з власної ініціативи.

Тривалість часу між закінченням письмового провадження та відкриттям усного провадження змінюється залежно від розкладу Суду, а також від кількості сторін. Так само тривалість слухань залежить від кожної справи. У провадженні, порушеному за заявою, заявник заслуховується перед відповідачем.

У справах, порушених за допомогою спеціальної угоди, сторони виступають у порядку, узгодженому між ними або визначеному судом після консультації з ними.

Усне провадження ділиться на два раунди. Під час першого раунду сторони просять не повторювати суть своїх письмових документів, а зосередитися на моментах, які продовжують їх роз’єднувати. У другому раунді, який зазвичай коротший, сторонам надається можливість відповісти на будь-які нові аргументи, висунуті під час першого раунду. Сторони завершують свої виступи, зачитуючи конкретні вимоги, щодо яких Суду пропонується прийняти рішення.

В принципі, сторони звертаються до Суду однією з його офіційних мов, англійською чи французькою, а Секретаріат Суду забезпечує усний переклад на іншу офіційну мову. Після цього Секретаріат готує повний дослівний запис кожного слухання, передає його сторонам і публікує на вебсайт Суду. Сторони також можуть надавати докази під час усного провадження.

Сторона, яка бажає викликати свідків або експертів, повинна перед слуханнями надати певну інформацію про свідків та/або експертів і питання, яких стосуватимуться їхні свідчення.

Подання доказів потребує дозволу Суду, який вирішує, як будуть заслухані свідки та експерти, викликані сторонами. Якщо він вважає за необхідне, Суд також може прийняти рішення про виклик свідків або експертів за власним бажанням.

Крім того, слухання дають можливість Суду або його членам поставити запитання сторонам. Сторонам пропонується надати свої відповіді усно під час слухань або письмово протягом строку, встановленого Судом; кожна сторона може потім коментувати відповіді іншої сторони.

Також інколи можуть відбуватись два види додаткових проваджень, які можуть бути ініційовані сторонами: клопотання про вжиття тимчасових заходів і попередні заперечення.

Клопотання про вжиття тимчасових заходів

У деяких випадках сторона проситиме Суд застосувати тимчасові заходи. Коли таке клопотання подається, воно розглядається Судом у першочерговому порядку шляхом усного провадження. Потім Суд виносить постанову, в якій застосовує або відмовляє в застосуванні тимчасових заходів.

Так, МС ООН задовольнив клопотання України про застосування тимчасових заходів в обох справах проти російської федерації, яка їх допоки не виконала.

Попередні заперечення

Сторона (як правило, відповідач) також може оскаржити юрисдикцію Суду у справі або стверджувати, що Суд не може розглядати справу з іншої причини. У цьому випадку сторона висуває попередні заперечення щодо юрисдикції Суду або прийнятності заяви, і робить це ще до того, як вона подала свою першу письмову заяву. Коли висуваються такі попередні заперечення, Суд зупиняє провадження по суті та запрошує іншу сторону надати письмову заяву зі своїми зауваженнями та доводами щодо заперечень. Потім він заслуховує сторони під час слухань щодо заперечень, перш ніж винести рішення щодо них. Якщо Суд визнає, що він має юрисдикцію розглядати справу і що заява є прийнятною (повністю чи частково), або якщо він вирішує відкласти прийняття рішення з цих питань до наступної стадії, провадження по суті поновлюється. Якщо Суд визнає, що він не має юрисдикції або що заява є неприйнятною, то своїм рішенням закриває провадження.

Неучасть у розгляді справи

Сторона може з будь-якої причини відмовитися від участі у всьому (або частині) процесу. Неявка сторони не перешкоджає провадженню: відбуваються письмова та усна фази (за участю заявника), наприкінці яких Суд виносить своє рішення. Однак перш ніж ухвалити рішення, Суд повинен переконатися, що він має юрисдикцію та що вимоги є обґрунтованими фактично та юридично. На практиці неявка зустрічається відносно рідко; на сьогодні це сталося близько десятка разів. Так, російська федерація не брала участь в усних слуханнях щодо застосування тимчасових заходів у справі України проти російської федерації звинувачення у геноциді згідно з Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього

Довідково:

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини (helsinki.org.ua).

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ЕЦПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.