Результати реформ потрібно шукати ближче до людей і подалі від Києва

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

Ми в Інституті економічних досліджень та політичних консультацій вирішили перевірити, чи це дійсно так – за допомогою програми «Просування реформ у регіони». Програма фінансується ЄС та спрямована на посилення діалогу на регіональному рівні про впровадження Угоди про асоціацію. З 2016 року разом із виданням Європейська правда ми допомагаємо регіональним громадським організаціям та медіа розповідати про проєвропейські реформи. Результати реформ потрібно шукати «на землі», ближче до людей і подалі від Києва. І мають про них розповісти ті, хто живуть та працюють поруч.

Ми оголосили конкурс на пошук історій успіху реформ і за період з червня до жовтня 2019 року отримали понад 120 матеріалів з 12 областей України. Всі ці історії об’єднує одне – вони не відбулися б, якби не були ухвалені важливі й інколи непопулярні законодавчі рішення. А також якби сміливці та першопрохідці на місцях не почали їх втілювати. Всі історії ми підсумували у книзі “Історії успіху реформ”.

Найбільше історій успіху – про реформу децентралізації

П’ята частина всіх історій стосується реформи децентралізації. І це не дивно, бо це перша реформа, яку дійсно відчули в містечках та селах, особливо в тих, де були утворені об’єднані територіальні громади (ОТГ). Крім уже звичних історій про відремонтовані дороги та школи ми почули про відновлення закладів культури, покращення якості питної води та запровадження «соціального таксі», яке возить хворих.

Наприклад, в Моринській ОТГ Черкаської області досить оригінально вирішили дві проблеми дозвілля молоді – незацікавленість в читанні та відсутність критої спортивної зали. Громада створила фітнес-бібліотеку: здали в макулатуру старі книжки, на виручені кошти придбали спортивну літературу, закупили тренажери і відкрили в бібліотеці спортивний куточок. Лариса Стрикаль, бібліотекар з 20-річним стажем, каже, що особливою популярністю бібліотека користується у старшокласників. «Щоб мені хтось півроку тому сказав, що я ходитиму мінімум двічі на тиждень у бібліотеку, а ще й накачаю м’язи, я б не повірив! За останні три місяці вже п’яту книжку дочитую, до цього заходив лише по літературу для написання рефератів» – ділиться 16-річний Іван.

А от у Нововодолазькій ОТГ Харківської області в бібліотеці можна не тільки почитати, а й пограти в настільні ігри, відвідати кінозал чи взяти участь у виставі лялькового театру. В бібліотеці проводять безкоштовні курси комп’ютерної грамотності, англійської мови для дітей, а також надають послуги бібліоняні. Тут можна залишити дитину, поки ви ходите до банку, магазину чи до перукаря. З дитиною пограють, почитають книжку, пригостять чаєм. «Буває таке, що жителі сусідніх сіл, які не входять до нашої громади, у нас на кілька годин дітей лишають. Ми нікому не відмовляємо. Ця послуга безкоштовна», – говорить директор публічної бібліотеки Тетяна М’ячина. Ремонт бібліотеки громада робила за власні кошти, а для закупівлі меблів залучали гранти.

У селі Наталиному на Харківщині періодично розривалися труби 40-річного каналізаційного колектору, і тоді навколо стояв страшний сморід, а місцевій річці Берестовій загрожували викиди нечистот. Проблема ускладнювалась тим, що труби колектору були прокладені по дну річки. Через це швидкість течії падала, дно річки постійно замулювалось і місцевість заболочувалась. Наталинська ОТГ вирішила прокласти новий трубопровід, цього разу під дном річки. Проєкт коштував 11 мільйонів гривень, з них 6 мільйонів виділив обласний бюджет, а 5 мільйонів – ОТГ. Офіційне відкриття нового колектору відбулось на початку жовтня минулого року. Розрахунковий термін служби колектора – 50 років. Через річку проклали дві нитки трубопроводу: одна – робоча, друга – резервна. Тепер планують відновити колектори в сусідніх селах.

Жоден «великий начальник» у Києві не зможе вирішити, яка проблема в громаді нагальніша, куди витрачати кошти в першу чергу. Реформа децентралізації дозволила сільським головам спрямовувати кошти туди, де вони потрібні найбільше – ремонтувати колектори, встановлювати вуличне освітлення, запускати шкільні автобуси.

Вихід на ринок ЄС

На другому місці за кількістю успішних історій – вихід українських виробників на ринки ЄС. Частина виробників робила це вимушено, втративши покупців у Росії після початку збройного конфлікту на Донбасі, а частина з самого початку орієнтувалась на цей ринок.

До першої категорії належить «Глобал Інвест Сістемс» з смт Шевченкове Харківської області, яке шиє поліпропіленові мішки. Свого першого європейського партнера шукали рік – обирали великі європейські фірми та надсилали їм свої пропозиції. Відгукнулась фірма з Литви. Зараз 20-30% продукції йде до країн ЄС. Це Данія, Бельгія, Норвегія, Литва, Латвія, Естонія. Щоб відповідати вимогам європейського ринку, компанія закупила дороге австрійське обладнання та отримала сертифікат «Системи менеджменту якості ISO 9001», а з 2018 року впроваджує систему управління якістю та безпечністю харчових продуктів, яка відповідає вимогам міжнародного стандарту ISO 22000.

Вимоги до безпечності харчових продуктів, запроваджені Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» 2015 року, зобов’язують виробників впроваджувати процедури НАССР (з англ. – «Системи аналізу небезпечних факторів та контролю в критичних точках»). Принципи HACCP є невід’ємною частиною міжнародного стандарту ISO 22000. Запровадження такої системи дає можливість виробникам торгувати з ЄС, а інколи й розвивати території. Як це сталось в селі Гречаному Дніпропетровської області.

Дмитро Недвіга з фермерського господарства «Здравлик» у Гречаному вперше скуштував равликів за кордоном і зацікавився незвичним продуктом. З друзями пройшов навчання в Європі, придбав невелике маточне поголів’я равликів, облаштував інкубатор, поле для випасу і почав розводити равликів. Зараз обсяги виробництва досягають 20 т равлика на рік. Господарство пройшло сертифікацію системи НАССР, почало виробляти засолену равликову ікру. За словами пана Дмитра, один равлик виробляє лише 4 г ікри, що робить равликову ікру дорожчою за ікру осетрових риб. Живих равликів експортують до країн Європи. Частину прибутку «Здравлик» витрачає на допомогу та інтеграцію вимушено переміщених осіб (ВПО), проводить навчання та надає маточне поголів’я соціально вразливим категоріям громадян, щоб ті створювали дрібні тваринницькі підприємства. Таким чином фермерське господарство «Здравлик» допомагає розвивати село.

Таким самим шляхом іде товариство «Еліт Снеіл» з с. Новики Тернопільської області, яке теж розводить равликів. Щоб вийти з равликом на експорт, потрібно досягти значних обсягів виробництва. Власними силами це зробити складно. Тому «Еліт Снеіл» заснував кооператив «Український кластер виробників равликів», розробив інтенсивний метод вирощування равликів, адаптувавши технологію під український клімат, та активно ділиться досвідом започаткування власної равликової ферми. На думку директора «Еліт Снеіл» Тараса Слабого, це один із реальних шляхів виходу українського села з кризи, можливість гідно презентувати його продукцію на європейських ринках. У планах товариства розширення площ, вихід на нові ринки збуту, збільшення кількості партнерів та активна кооперація.

Сфера енергетики

Ще одна сфера, де є позитивні результати – це енергозбереження. Більшість об’єктів соціальної сфери в Україні побудовано в 60 – 80-х роках минулого сторіччя, вони обладнані застарілими та зношеними системами теплозабезпечення, які поглинають значні обсяги теплової енергії, а з ними і значні суми з бюджетів різних рівнів. Такі будівлі потребують комплексної і дорогої термомодернізації. Одним із механізмів залучення приватних інвестицій в термомодернізацію бюджетних закладів є ЕСКО-механізм. Суть його полягає в тому, що інвестор (ЕСКО‐компанія) за власні кошти проводить в бюджетному закладі необхідні заходи з енергоефективності, які зменшують споживання і дозволяють економити на оплаті енергії. Із зекономлених коштів ЕСКО-компанія повертає свої інвестиції, а також отримує прибуток протягом обумовленого в договорі (ЕСКО‐контракті) часу.

Таким шляхом пішла Дрогобицька міська поліклініка на Львівщині. Приміщення поліклініки в м. Дрогобичі було побудовано в 1974 році та обладнано відповідно до чинних на той час радянських стандартів, орієнтованих на максимальне споживання тепла. До наших днів і саме приміщення, і його система теплопостачання зносилися. Об’єкт неодноразово включався в плани заходів із термомодернізації, але кошти на їх проведення в бюджеті міста не знаходилися. Справа дійшла до критичної точки, коли теплопостачальники перед початком опалювального сезону 2018 – 2019 року почали вимагати негайної заміни лічильника тепла під загрозою припинити теплопостачання. Дрогобицька міська рада прийняла рішення про впровадження енергосервісного контракту в понад десяти бюджетних установах Дрогобича, включаючи міську поліклініку. Наступним кроком стало проведення енергоаудиту. «При проведенні енергоаудиту, – згадує головний лікар поліклініки Юлія Гончаренко, – все оцінювалось дуже скрупульозно. До уваги брались показники тепла в найхолодніших і найтепліших приміщеннях, їхня динаміка і навіть дані Гідрометцентру». Через Прозорро обрали ЕСКО-компанію, контракт із якою був підписаний 19 лютого 2019 року на шість з половиною років. За умовами контракту інвестор вклав 1 млн грн та встановив вузли змішування та циркуляційні насоси. За розрахунками, за час дії контракту планується отримати загальну економію на суму 1,165 млн гривень, із яких 10%, тобто 117 тис. гривень, надійдуть до міського бюджету Дрогобича, решта суми компенсує витрати інвестора, а в разі більшої економії він отримає прибуток.

Подібний контракт уклала і міська рада міста Дубно Рівненської області. Енергосервісні роботи було виконано в 6 навчальних закладах. Зокрема, провели промивання систем опалення та встановили теплові вузли, щоб регулювати подачу тепла автоматично. Договори укладено на 7,5 та 6,5 років. Після закінчення терміну дії договору обладнання, яке надавала енергосервісна компанія, залишається у власності територіальної громади міста Дубно. Вікторія Дмитрієва, директорка Дубенської ЗОШ №1, говорить: «Завдяки ЕСКО нам поставили потужні насоси, промили систему опалення, і в нас зараз тепло поступає буквально в усі куточки школи. Всі енергоносії підключені напряму на центральний офіс ЕСКО. І якщо в школі виникає несанкціонована втрата енергоносіїв, чи вода може прорвати, чи увімкнулося якесь зайве освітлення вночі, то все це видно на центральному пульті, нас попереджають, і це теж веде до збереження енергоносіїв, не тільки тепла, а й води та електрики».

Це лише деякі приклади історій успіху реформ в Україні. Їх набагато більше в нашій збірці, яку можна почитати на сайті ІЕД, а ще більше по всій Україні, адже наша Програма охопила лише невелику їх частку. Позитивні зміни можна побачити практично в кожному місті чи селі – потрібно лише придивитися.

Стаття була підготовлена спеціально для VoxConnector.

Автор: Ірина Коссе, координаторка програми «Просування реформ у регіони» Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.