Як народжуються соціальні зміни? Історії академівців

Платформа соціальних змін

На початку вересня в Українській соціальній академії стартував перший модуль програми «Менеджмент соціальних інновацій». Це програма з організаційного розвитку та соціального підприємництва для керівників громадських та благодійних організацій, які прагнуть одночасно досягти соціальної місії та фінансової стійкості організації. 

Зараз на «Менеджменті соціальних інновацій» навчається більше ніж 40 учасників. Цьогоріч проєкти академівців мають найрізноманітніші спрямування та соціальні місії: захист прав людей з інвалідністю, робота з ветеранами та внутрішньо переміщеним особам, робота з молоддю та ін. Їх об’єднує одне: бажання розвивати свою організацію та змінювати країну. Ми вирішили розпитати учасників про їхні проєкти, цілі та враження від першого модулю програми.

Підтримати батьків дітей з інвалідністю

Історія ГО «Центр розвитку дитини ТЕДІ-Р» починається з історії її засновниці — Іванни Мартинюк, яка свого часу шукала можливості для розвитку своєї дитини з інвалідністю: «Нас у не брали ні в дитячий садочок, ні в гуртки. Тоді ще не було інклюзії, ніхто навіть такого слова не знав».

Тож Іванна вирішила створити такий гурток сама: «Я сказала, окей, якщо я не можу прийти до вас — тоді ви всі прийдете до мене. Запросила знайомих мамочок, батьки оплачували роботу викладача, а я — покривала видатки на оренду приміщення».

Зараз у центрі є дитячий садочок, заняття з польської та англійської, студія з розвитку та творча майстерня, а в штаті — уже 10 людей. За словами Іванни, найголовніша мета, з якою вона прийшла навчатися до Української соціальної академії — вийти на самоокупність та розвинути напрямок консультацій для батьків: «Як мама особливої дитини, я знаю, що при впровадженні інклюзивних проєктів для дітей потрібно, в першу чергу, працювати з батьками. Бо багатьом із них важко прийняти свою дитину. Важливо підтримати батьків і розказати їм, що взагалі потрібно робити».

Позаду тільки перший модуль програми, але, за зізнанням Іванни, навчання вже дало перші результати: «Я досі не відійшла від вражень після модулю, це було дуже цікаво. Коли я приїхала з навчання, то сказала своїм колегам: «Дівчата, нам потрібно сісти й обговорити стратегію. Сьогодні ми зібралися, ми розробляли нашу місію, бачення, цілі».

Допомогти жінкам започаткувати свій бізнес

Ольга Попова — співзасновниця ГО «Комуникативна платформа «Міст. ОК». Організація допомагає жінкам, які живуть у сільській місцевості, молодим мамам, жінкам за 40 реалізуватись. В організації планують створити платформу, де жінки будуть розвиватися, навчатися й шукати однодумиць та партнерок по бізнесу. А частину прибутку від послуг спрямувати на розвиток організації.

«Не секрет, що багатьом жінкам роботодавці відмовляють у роботі, бо думають: зараз вийде в декрет, потім лікарняні почнуться. Ми розповідаємо, як переходити на самозайнятість. Адже багато жінок хотіли б заснувати свій бізнес, але вони не знають, як продавати свій продукт, шукати партнерів та ін. Наприклад, хтось гарно пече торти, але не знає, як шукати клієнтів, яку ставити ціну, як юридично оформити своє підприємство, як вести бухгалтерський облік, як шукати людей у команду та ін», розповідає співзасновниця організації Ольга Попова.

За зізнанням Ольги, перший модуль зі стратегій дуже вплинув на її бачення розвитку проєкту: «Найважливіше в навчанні в УСА — це системність. Адже я багато працювала, як найманий працівник — однак не бачила всього, що бачить власник бізнесу. У нас працюють спеціалісти в різних областях — але дуже важливо об’єднати наші знання. І зараз у мене вже викристалізувалось бачення напрямку, у якому нам потрібно рухатись». Цього тижня в «Міст. ОК» запланували стратегічну сесію — і сподіваються виробити на ній спільне бачення й розробити стратегічний план дій.

Створити екоферму та боротись із безробіттям

Ірина Чермошенцева — проєктна менеджерка ГО «Федерація жінок за мир у всьому світі»: «Нашій організації 13 років — ми постійно навчаємося, намагаємось дізнатися щось нове, але все одно завжди залишається, куди рости». Організація підтримує жінок, внутрішньо переміщених осіб та пенсіонерів.

За словами Ірини, після початку карантину чимало людей втратили роботу — і почали звертатися за допомогою. Тому в організації вирішили створити власне соціальне підприємство: «Ми вирішили відкрити екоферму — і вже знайшли земельну ділянку, на якій це можна це робити. Плануємо вирощувати овочі. Наприклад, вирощувати лохину за співвідношенням собівартості, попиту та потенційного прибутку може бути досить вигідно». На роботу в організації планують запрошувати жінок та людей з інвалідністю.

Ірина зізнається, що для потреб організації були найважливіші маркетинг і фінанси: «У нас багато проєктів, нас підтримують, але фінансово ми не завжди можемо вийти на той рівень, який ми хочемо. Тому стало очевидно, що нам необхідно навчатись, щоби змінити ситуацію. Адже якщо ти розумієш алгоритм, за яким потрібно діяти, то розвивати свій бізнес, шукати нові ринки збуту, будувати стосунки з партнерами стає набагато легше».

«На першому модулі програми «Менеджмент соціальних інновацій» я нарешті краще познайомилася з учасниками. Кожен із них має ідею соціального підприємництва та прагне змінити на краще життя цільової групи своїх організацій — дуже тішить, що в нашій країні багато таких людей», — коментує менеджерка програми «Менеджмент соціальних інновацій» Марія Макарович.

Зараз в Українській соціальній академії готуються до наступного модуля, на якому учасники програм попрацюють над бізнес-планом та розглянуть про юридичні аспекти роботи соціального підприємства. Обіцяємо тримати вас у курсі успіхів академівців! Щоби не пропустити останні новини та події Української соціальної академії, підписуйтесь на сторінку у Фейсбуці.

Українська соціальна академія навчить заробляти стабільно та вирішувати при цьому соціальну проблему.