Як трансформувати соціальні проєкти у стратегічні рішення

Halyna Seheda

Досвід ГО «Подільська агенція регіонального розвитку» у створенні освітніх та соціальних екосистем

В умовах сучасних викликів перед Україною постають завдання, що потребують не лише тактичних рішень, але й стратегічного бачення майбутнього. Громадська організація «Подільська агенція регіонального розвитку» (ПАРР) демонструє, як проєктна діяльність може виходити далеко за межі звичних грантових ініціатив, перетворюючись на інкубатор справжніх змін для суспільства. Проєкт «Покращення залучення та інтеграції підлітків, які постраждали від війни, у приймаючі громади», реалізований за підтримки гуманітарної агенції Diakonie Katastrophenhilfe, став яскравим прикладом того, як STEM-освіта трансформується з модного тренду у практичний інструмент для вирішення критичних соціальних завдань.

«Ми не просто впроваджуємо проєкти, ми створюємо екосистеми для розвитку, соціалізації та адаптації, — зазначає Тетяна Компанієць, керівниця проєкту. — Початкова мета полягала у подоланні травматичних наслідків війни для підлітків, та згодом ми побачили, що створені нами простори перетворюються на справжні інкубатори ідей, де народжуються рішення з потенціалом для відбудови країни».

Головним елементом ініціативи стало створення інноваційних просторів «Maker Space» у Вінниці, Кам’янці-Подільському та Черкасах. Ці хаби — значно більше, ніж просто технічно оснащені навчальні приміщення. Maker Space — це екосистеми, де поєднуються технологічна творчість, психологічна підтримка, соціальна взаємодія та практичні навички виживання в умовах кризи. Така комплексна модель дозволяє одночасно вирішувати декілька критичних завдань: від психологічної реабілітації підлітків до формування технічних компетенцій, необхідних для відбудови країни.

Простори оснащені сучасним обладнанням — 3D-принтерами, Arduino-комплектами, інструментами для прототипування, які дозволяють перетворювати ідеї на функціональні прототипи. Проте технічне оснащення — лише частина унікальної методології.

Від індивідуальної підтримки до колективних інновацій

Ключовим елементом стала інтеграція різних підходів: від освітніх воркшопів до наставництва, від навчання з першої домедичної допомоги та основ безпеки до психологічних консультацій. До різних активностей у межах проєкту долучилися більше тисячі підлітків, 46 % з них –– це внутрішньо переміщені особи. Більшість з них за запитом отримали індивідуальну психологічну підтримку.

За результатами аналізу типових звернень до психологів усіх чотирьох центрів Maker Spaces найбільшу частку становлять звернення, пов’язані з психоемоційним станом (27.5%), що свідчить про значний рівень стресу та емоційних проблем серед підлітків, тоді як самооцінка та особистісний розвиток (20%) і адаптація та соціалізація (17.5%) також є важливими категоріями, вказуючи на потреби у підтримці самопізнання та соціальної інтеграції, а меншу частку займають звернення щодо стосунків (12.5%), родини та конфліктів (11.2%), освіти та навчальних викликів (6.3%) та інше (5.0%).

«Ми помічаємо, що завдяки створеним у рамках проєкту центрам Maker Space, підлітки знаходять спільноту, де їх розуміють. Тут травматичний досвід перетворюється на силу, а навчання новим навичкам дарує відчуття контролю над власним життям», — додає психолог центру Maker Space при Подільському Професійному Коледжі (м. Кам’янець-Подільський) Юлія Данчук.

Результати такого підходу перевершили очікування. З 800 учасників освітніх активностей 41 % становили внутрішньо переміщені особи, які не просто отримали знання, а й знайшли нові соціальні зв’язки, відчуття приналежності та можливість реалізувати власний потенціал.

Від технічного  табір інтенсивне занурення у практику змін

Кульмінацією проєкту став технічний табір «Safe Integration», який об’єднав найактивніших учасників з усіх локацій. Він став унікальною можливістю для підлітків не просто закріпити набуті навички, а й відчути себе частиною більшої спільноти, познайомитися з однодумцями з інших міст, обмінятися ідеями та досвідом» — розповідає директор Вінницького технічного  фахового коледжу Світлана Василюк. Вона додає, що завдяки цій події учасники пройшли шлях від формування команд до презентації готових прототипів своїх проєктів. Це була справжня імітація стартап-середовища, де кожен міг відчути, як це — створювати продукт з нуля.

«Ми розглядаємо наш проєкт не лише як практичну ініціативу, а й як дослідницьку платформу, яка дозволила відпрацювати інноваційні підходи до роботи з підлітками в умовах кризи, — підкреслює директор з розвитку ГО «ПАРР» Олег Левченко. — Всі напрацьовані методики, програми, інструменти оцінки ефективності ми готові поширювати серед освітніх закладів та громадських організацій, які працюють з молоддю. Адже сьогодні, коли українська освіта шукає нові підходи до навчання в умовах кризи, наш досвід демонструє, що STEM-освіта може стати не просто освітньою методикою, а потужним інструментом соціальних змін».

Модель, створена ПАРР, демонструє, як можна ефективно поєднувати соціально-психологічну підтримку з технологічним розвитком підлітків. Цей підхід може бути адаптований та впроваджений іншими організаціями та освітніми закладами по всій Україні.

Враховуючи успішність проєкту та його значний вплив на громади, ПАРР готується до запуску наступної фази ініціативи, що дозволить масштабувати розроблену модель та залучити ще більше підлітків до інноваційної діяльності.

Для отримання додаткової інформації про проєкт та можливості співпраці звертайтеся до ГО “Подільська агенція регіонального розвитку”: +38 (0432) 69 44 32, [email protected].