Яка процедура оформлення права власності на нерухоме майно за набувальною давністю?

Оформлення права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, на сьогодні, є досить актуальним питанням для людей, які при придбанні майна право власності належним чином не оформляли. ...

Додано:
polbvpd

pexels-jeshootscom-442574

polbvpd

Оформлення права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, на сьогодні, є досить актуальним питанням для людей, які при придбанні майна право власності належним чином не оформляли.

Конституція України закріпила принцип непорушності права власності, право кожного на житло, можливість його побудувати, придбати або взяти в оренду. Відтак, право приватної власності відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України набувається в порядку, визначеному законом.

Набувальна давність – це один із способів набуття права власності на чуже майно особою, яка добросовісно заволоділа цим майном.
Статтею 344 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років або рухомим майном – протягом 5 років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Захист майнових прав здійснюється судом шляхом визнання права власності за набувальною давністю, згідно статей 15, 16 та частини четвертої статті 344 Цивільного кодексу України. Тому особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Таким чином, у випадку, якщо власник майна тривалий час не виявляє наміру визнати певну річ своєю, вважається, що він погодився із її втратою — ця річ може бути визнана власністю фактичного добросовісного володільця.

У Постанові Пленуму «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07 лютого 2014 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних прав роз’яснив, що вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 Цивільного кодексу України).

При вирішенні спорів, пов’язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
– володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
– володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
– володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред’явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 Цивільного кодексу України).

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Отже, при зверненні до суду з вимогами про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно, позивачем має бути доведено факт існування такого нерухомого майна, відкритість та безперервність володіння ним без правової підстави; добросовісність заволодіння майном; факт володіння спірним майном протягом строку, який складає не менше 10 років.

За більш детальною інформацією та роз’ясненням, Ви можете звертатися до Полтавського бюро правової допомоги №1, яке знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 37/40 або за телефоном (0532) 56-02-88,( 050) 561-77-46, (068) 502-26-54. Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні).


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Курс обміну валют за грантами від Європейської Комісії: як звітувати донору?

Що робить місцеву демократію необхідною для країни у воєнний час?

Всесвітній день пам’яті жертв ДТП: як Україна може знизити смертність на дорогах?

Говоримо про ВІЛ / СНІД з дітьми: як, коли та що врахувати

Захист вебресурсів для громадських організацій: чому це важливо сьогодні?

Структура ОМС: порядок внесення змін (відеоурок)