15 запитань і відповідей про гуманітарну допомогу в кризових ситуаціях

Закон України “Про гуманітарну допомогу” виявився недієвим для оперативного застосування під час масштабної кризової ситуації (антитерористичної операції на Сході України), коли велика кількість жителів України потребують оперативного надання гуманітарної допомоги у великих об’ємах. Міжнародні гуманітарні організації звертають увагу на те, що у своїй діяльності в Україні вони зіштовхуються зі складною та тривалою процедурою отримання дозволів та проходжень контролю, які передбачені чинним законодавством України. Також акцентують увагу на необхідності приведення визначення «гуманітарна допомога» та принципів її надання до таких, які використовується у міжнародному гуманітарному праві.

Що регулює законопроект 4360

Проект закону “Про гуманітарну допомогу в кризових ситуаціях” (далі – “Закон”) має на меті врегулювати зокрема такі проблемні питання:

1) тривала процедура оформлення права на в’їзд до України персоналу міжнародних гуманітарних та ввезення гуманітарної допомоги, спричинені вимогами митного та імміграційного законодавства, яке неадаптоване до оперативного надання гуманітарної допомоги під час кризової ситуації;

2) обкладання гуманітарної допомоги податками та зборами;

3) тривала процедура отримання акредитації гуманітарної організації;

4) складна процедура отримання офіційного визнання професійної кваліфікації іноземних фахівців;

5) відсутність механізмів взаємодії гуманітарних організацій та органів державної влади та місцевого самоврядування, які здійснюють владу на території існування кризової ситуації;

6) відсутність єдиного органу державної влади, який в режимі 7/24 має оперативно регулювати всі питання, пов’язані з надходженням в Україну необхідної гуманітарної допомоги та її раціональним розподілом між набувачами, а також в режимі «єдиного вікна» координувати діяльність гуманітарних організацій та надавати їм необхідну допомогу.

Законопроектом передбачено, що його дія буде поширюватись на всі види надзвичайних ситуацій, в т.ч. і на надання гуманітарної допомоги у зоні збройних конфліктів(Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни, норми якої Україна зобов’язалась виконувати).

Законопроект передбачає низку привілеїв, які будуть надаватися гуманітарним організаціям на час кризового періоду з метою сприяння у наданні ними гуманітарної допомоги на території, що зазнала впливу кризової ситуації. В інший час, для донорів буде достатнім рівень сприяння та пільг, передбачений чинним законодавством, зокрема Законом України “Про гуманітарну допомогу”.

Закон “Про гуманітарну допомогу в кризових ситуаціях” був розроблений на основі Модельного закону про сприяння та регулювання міжнародної гуманітарної допомоги в надзвичайних ситуаціях та допомоги у проведенні первинних відновлювальних робіт. В свою чергу останній був розроблений за підтримки Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Управління ООН з координації гуманітарних питань та Міжпарламентського Союзу і вважається міжнародним стандартом в правовому регулюванні надання гуманітарної допомоги.

Пропонуємо найбільш актуальні запитання до Закону та відповіді на них.

Чому дія Закону поширюється також і на збройні конфлікти? 

Модельний закон щодо сприяння та регулювання гуманітарної допомоги в надзвичайних ситуаціях поширюється тільки на стихійні лиха.

Дійсно, у більшості європейських країн надання гуманітарної допомоги найчастіше пов’язано зі стихійними лихами. Саме тому модельний закон щодо сприяння та регулювання гуманітарної допомоги в надзвичайних ситуаціях зосереджується на цьому виді надзвичайних ситуацій. Однак, модельний закон є лише прикладом. Держави самостійно вирішують, які положення модельного закону доцільно відобразити в національному законодавстві з урахуванням своєї специфіки.Сьогодні прийняття Закону в Україні зумовлене не стихійним лихом, а фактично військовим конфліктом, який призвів до того, що особи, які перебувають у зоні конфлікту, а також ті, хто вимушено покинули цю територію, потребують гуманітарної допомоги. У зв’язку з цим, Закон передбачає, що його дія поширюється і на збройні конфлікти.

Чи не стане надання значної кількості привілеїв гуманітарним організаціям причиною зловживань?

Ні, оскільки дія привілеїв, визначених Законом, поширюватиметься тільки на ті товари, роботи, послуги, які будуть зазначені у складеному та опублікованому центральниморганом виконавчої влади з питань гуманітарної допомоги в кризових ситуаціях (ОГДКС)Переліку товарів, робіт, послуг, які необхідні для подолання кризової ситуації.

Будь-які товари, роботи, послуги можуть отримати статус гуманітарної допомоги і, як наслідок, передбачені Законом привілеї, за таких умов:
1) дотримання принципів надання гуманітарної допомоги, передбачених Законом; та
2) включення до Переліку товарів, робіт, послуг, які необхідні для подолання кризової ситуації.

Таким чином, товари, роботи та послуги, які не потрібні Україні для подолання кризової ситуації, не зможуть потрапити на територію України, користуючись привілеями, встановленими Законом.

Чи не призведе нульова ставка оподаткування ПДВ операцій з придбання гуманітарними організаціями товарів, робіт та послуг у юридичних осіб в Україні до збільшення витрат державного бюджету України?

Така податкова пільга приведе до незначного збільшення витрат з державного бюджету, проте звільнення гуманітарної допомоги від будь-якого оподаткування відповідає міжнародній практиці надання гуманітарної допомоги. Це обумовлено такими причинами:

1) застосування такого режиму приведе до суттєвого зростання обсягу гуманітарної допомоги, який буде істотно перевищувати можливі втрати для державного бюджету;

2) внутрішні положення таких міжнародних організацій як ООН, ВООЗ та інші передбачають, що вони зобов’язані закуповувати максимум товарів, робіт та послуг для надання гуманітарної допомоги в Україні, щоб таким чином стимулювати зростання економіки України. Існуючий режим оподаткування ПДВ не дозволяє їм це робити, оскільки 20% коштів гуманітарної допомоги потрапляє в державний бюджет, а не людям, які потребують гуманітарної допомоги;
3) гроші гуманітарних організацій – це гроші платників податків інших країн, які вже сплатили всі необхідні податки і вирішили направити частину власних заощаджень на допомогу людям, які цього потребують. Оподаткування покупок, здійснених за рахунок коштів гуманітарної допомоги це, фактично, подвійне оподаткування коштів платників податків в інших країнах, яке не дозволяє використати всі зібрані кошти на допомогу;

4) застосування нульової ставки ПДВ можна розглядати як опосередковану допомогу держави особам, які постраждали від кризової ситуації та потребують гуманітарної допомоги.

Чи передбачає Закон можливість для надання гуманітарної допомоги терористам та військовослужбовцям збройних сил інших держав?

Ні. Закон враховує один із загальних принципів гуманітарного права, відповідно до якогоучасники бойових дій не мають права на отримання гуманітарної допомоги.

У яких випадках застосовуватиметься Закон (у разі його прийняття), а в яких Закон України “Про гуманітарну допомогу”?

Передбачається, що Закон застосовуватиметься тільки під час дії кризової ситуації, тільки на території, на яку поширюється кризова ситуація та тільки стосовно цивільного населення.
Закон України “Про гуманітарну допомогу” застосовуватиметься для надання гуманітарної допомоги у всіх інших випадках.

Чи є МКОРК (місцева команда оперативного реагування та координації) органом державної влади або органом місцевого самоврядування?

Ні. Незважаючи на те, що до складу МКОРК входять представники органів державної влади та місцевого самоврядування, вона не має статусу органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Чим кризова ситуація відрізняється від надзвичайної ситуації?

Поняття “кризова ситуація” є ширшим, ніж поняття “надзвичайна ситуація”. Крім того, режим впровадження кризового періоду є простішим, і не потребує запровадження в Україні надзвичайного стану (для цього необхідно, щоб Президент України прийняв відповідний указ, який крім того підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України).

Хто несе відповідальність за якість та безпечність лікарських засобів та виробів медичного призначення, ввезених на територію Україну під час кризової ситуації в якості гуманітарної допомоги?

Відповідальність за якість та безпечність лікарських засобів та медичних виробів, ввезених на територію України під час кризової ситуації в якості гуманітарної допомоги,несе гуманітарна організація, яка надала гуманітарну допомогу лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

Крім того, відповідно до положень Закону, гуманітарна організація отримує привілеї щодо ввезення лікарських засобів та медичних виробів лише, якщо вона довела ОГДКС наявність системи внутрішнього контролю якості лікарських засобів та медичних виробів, які вона надає як гуманітарну допомогу.

Хто несе відповідальність за якість харчових продуктів, які ввозяться на територію Україну під час кризової ситуації в якості гуманітарної допомоги та не проходять екологічний контроль?

Відповідальність за якість харчових продуктів, які ввозяться на територію України під час кризової ситуації в якості гуманітарної допомоги, несе гуманітарна організація, яка надала гуманітарну допомогу харчовими продуктами.

Крім того, Законом харчові продукти не звільняються від проходження екологічного контролю та інших видів контролю, які вимагаються законодавством України. Однак, здійснення такого контролю відповідними державними органами та видача дозвільних документів за результатами такого контролю, проводитиметьсябезкоштовно в першочерговому спрощеному порядку. Загальний строк такого контролю не перевищуватиме двох календарних днів.

На підставі якого документу здійснюється митне оформлення гуманітарного вантажу?

Митне оформлення гуманітарного вантажу здійснюється на підставі заяви гуманітарної організації про надання гуманітарної допомоги, яка була погоджена ОГДКС. Закон передбачає внесення відповідних змін в Митний кодекс України.

Чому Закон передбачає безвізовий в’їзд іноземних громадян в складі гуманітарного персоналу на територію України? Чи не суперечить це чинному законодавству України?

Безвізовий режим перетину державного кордону України іноземними громадянами, які входять до складу гуманітарного персоналу необхідний для максимального сприяння наданню гуманітарної допомоги у кризовий період та відповідає міжнародній практиці.

Такий режим не буде суперечити законодавству, оскільки Закон передбачає внесення відповідних змін до Закону України “Про державний кордон”.

Чи можливе перебування гуманітарного персоналу на території України понад 180 календарних днів протягом року?

Так, можливо, якщо кризова ситуація триває понад 180 календарних днів. Закон передбачає, що гуманітарному персоналу дозволяється в’їзд та перебування на період кризової ситуації. В підзаконні акти мають бути внесені необхідні зміни, щоб усунути конфлікт між Законом та підзаконними актами на випадок, якщо кризова ситуація триватиме понад 180 календарних днів.

Як визначається територія існування кризової ситуації?

Територія існування кризової ситуації визначається у рішенні Кабінету Міністрів України про оголошення кризового періоду.

Чи може бути скасована тимчасова акредитація гуманітарної організації?

Так, ОГДКС має підстави для прийняття рішення про скасування тимчасової акредитації без права поновлення у випадку порушення гуманітарною організацією або міжнародною медичною командою вимог законодавства про гуманітарну допомогу в кризових ситуаціях.

Чи має право гуманітарний персонал надавати гуманітарну допомогу набувачам гуманітарної допомоги на тимчасово окупованій території та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення?

Закон надає гуманітарному персоналу таке право у випадку, якщо Кабінет Міністрів України включить цю територію до території кризової ситуації. Надання гуманітарної допомоги здійснюється під наглядом МКОРК.

Запитання і відповіді підготували:

Олександр Третьяков, народний депутат України

Гліб Загорій, народний депутат України

Барбара Мензі, співголова робочої групи, голова Управління з координації гуманітарних справ ООН в Україні

Юрій Заремба, юрист юридичної фірми «Авеллум Партнер»

Анна Гулевська-Черниш, директор Українського форуму благодійників.

Джерело УФБ