16 днів проти насильства на Харківщині почалися з «Жінки в полоні»
Центр правових та політичних досліджень «ДУМА» й Центр гендерної культури організували і провели 26 листопада 2018 року перегляд та обговорення фільму з репертуару Мандрівного фестивалю ...
Додано:
kobzar
Центр правових та політичних досліджень «ДУМА» й Центр гендерної культури організували і провели 26 листопада 2018 року перегляд та обговорення фільму з репертуару Мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA «Жінка в полоні».
Захід приурочений до початку Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства».
«Жінка в полоні» (режисерка Бернадетт Туза-Ріттер, Угорщина) – це фільм, який можна класифікувати як документальний трилер. Він оповідає про Маріш, 52-річну угорку, яка служить одній родині вже понад 10 років, працюючи ледь не цілодобово і без оплати. Її гнобителі відібрали в неї паспорт, їй не можна виходити з дому без дозволу. З нею поводяться як із твариною: годують недоїдками, не надають ліжка для сну, застосовують побої. Маріш проводить дні зі страхом у серці, але мріє про те, щоб повернути собі своє гідне життя. У фільмі простежений шлях Маріш назад до свободи.
Стрічка була фільмом-відкриттям цьогорічного Фестивалю Docudays UA у Києві.
Під час обговорення у Центрі гендерної культури очільниця Харківської міської громадської організації «Жіноча громада», експертка з питань протидії торгівлі людьми Ольга Білецька зазначила, що сучасне рабство приголомшує своєю буденністю – воно виявляється набагато більш поширеним, ніж про це зазвичай прийнято думати. «Жінка в полоні» свідчить про проблеми, що є актуальними будь-де – у тому числі в Україні, де найбільше жертви торгівлі людьми страждають саме від трудового рабства, потрапляючи до нього як всередині країни, так і за кордоном.
А координатор програми Представництва Фонду ООН у галузі народонаселення в Харківській області Сергей Велигодский підкреслив, що, оскільки Маріш перебувала постійно в одному домоволодінні й до неї застосовувалося насилля, такі дії можуть бути класифіковані і як домашнє насильство. Яке часто буває латентним і не завжди знаходить відповідного реагування з боку державних структур. Навіть ті факти складених поліцією адміністративних протоколів та відкритих кримінальних проваджень за домашнє насильство, про які звітують вітчизняні правоохоронці, є лише маленькою верхівкою айсбергу.
Тому дуже важливими є ідентифікація кожного такого випадку, нульова толерантність до насильства та торгівлі людьми, адекватне покарання винних та надання ефективної допомоги постраждалим особам, у тому числі, професійної правничої та психологічної.
Нагадаємо, що Мандрівнийо фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA на Харківщині цього року проходить з 20 листопада та завершиться 10 грудня – у День прав людини.
Фото Андрія Чумака