2016-й: політичні підсумки – загальнонаціональне опитування

Головною політичною подією 2016 року в Україні була визнана АТО (на це вказали 14% опитаних), далі йдуть підвищення комунальних тарифів (8.5%) та впровадження електоронних декларацій (8%). Проте майже третина опитаних не змогла назвати жодної події.

• Головною політичною подією в світі визнані вибори  в США (37%). Далі йдуть військове втручання Росії в Сирії (11.5%) та війни у світі (11%).

• Політиком 2016 року 9,5% населення назвали Петра Порошенка, далі йдуть Володимир Гройсман (8%), Надія Савченко (7%), Олег Ляшко (6%), Юлія Тимошенко (5%), Міхеїл Саакашвілі (4.5%). 40% громадян не назвали жодної кандидатури.

• Вважають, що події в Україні відбуваються у неправильному напрямку, 67% населення (58% у 2014 р., 68% у 2015 р.), у правильному напрямку розвитку подій впевнені 16% (22% у 2014 р., 15% у 2015 р.)  і 17% (20% у 2014 р., 17% у 2015 р.) своєї думки не визначили.

• На думку громадян, у більшості сфер життя становище в Україні в 2016 році  істотно погіршилося.  Найбільш негативні зміни  сталися у рівні цін та тарифів – тут погіршення зазначили 88,5% населення, в економічному становищі України (77%), у рівні стабільності (75%), упевненості громадян у завтрашньому дні (74%), рівні добробуту родини (73%). Окрім того, переважно погіршення ситуації було зазначене у ситуації із злочинністю (62%),  у сфері ставлення громадян до влади (59%), в охороні здоров’я (54%),  в оплаті праці (54.5%), соціальному  захисті (49%), пенсійному забезпеченні (49%), дотримання законності державними службовцями. Переважно не змінилося становище у таких сферах, як становище російськомовного населення (69%), становище україномовного населення (70%), становище релігійних  та етнічних меншин (64%), міжнаціональні стосунки (64%), рівень свободи слова (49%), рівень демократії (46%), дотримання прав і свобод (46%, освіта (43%). Єдиною сферою, де громадяни відзначили  поліпшення ситуації, є обороноздатність країни – зміни на краще позначили 40% населення (на гірше – 21%). Поділилися думки щодо міжнародного іміджу України: 27% громадян вважають, що імідж змінився на краще, 32% – на гірше і 27% думають, що він не змінився. У цілому ситуація в країні, на думку 73%  населення, змінилася на гірше (у 2015 р. – 74%).   

• Якщо  порівняти з минулим, 2015 роком, найбільші зміни на гірше громадська думка відзначила у ситуації із злочинністю (у 2015 році погіршення відзначали 47% населення, у 2016 – 62%), пенсійному забезпеченні (40% і 49%), соціальному захисті (40% і 49%).

• Лише 17% населення впевнені, що Україна здатна подолати існуючі  проблеми і труднощі у найближчі кілька років, 49% вважають, що це відбудеться,  але у  більш віддаленій перспективі, а 19,5%  загалом  переконані у неспроможності країни.

• У 2016 році  найбільшу довіру громадян мали волонтерські організації – довіра переважала недовіру на 44%. Загалом довіру громадян мають насамперед інституції, пов’язані з обороною країни: Збройні сили України (баланс довіри-недовіри становить +36%), добровольчі батальйони (+33%), Національна гвардія України (+28%), Державна прикордонна служба (+12%). Позитивний баланс довіри мають також церква (+30%), громадські організації (+8.5%), патрульна поліція (+5%), ЗМІ України (+4%).

• Найвищим рівнем недовіри відзначаються засоби масової інформації Росії  (–78%), державний апарат(–74%), суди (–72%), комерційні банки  (–73%),  Національний банк України (–65%), Верховна Рада України  (–69%),    прокуратура   (–67%), політичні партії (–67%).  Далі за рівнем недовіри йдуть:    уряд       України (–55%), Президент України (–45%), поліція (–44%), обласні державні адміністрації (–34%), районні державні адміністрації (–28%), профспілки (–27%), Національне антикорупційне бюро (–29%), західні ЗМІ (–22%), служба безпеки України (–20%), Уповноважений Верховної Ради з прав людини (Омбудсмен) (–12%), органи місцевого самоврядування (–11%).

• Наприкінці 2016 року в Україні немає  жодного політичного лідера, довіра до якого переважала б над недовірою.  Найбільшу недовіру громадяни висловили до Валерії Гонтаревої (баланс довіри-недовіри становить –80%), Арсенія Яценюка (–72%), Арсена Авакова (–71%), Олександра Турчинова (–61%), Юрія Бойка (–60%).  Далі за рівнем негативного ставлення йдуть: Олег Ляшко (–54%), Надія Савченко (– 53%), Юля Тимошенко (–50%), Вадим Рабінович (–50%), Міхеїл Саакашвілі (–48%), Дмитро Ярош (–48%), Петро Порошенко (–44%), Юрій Луценко (–43%), Андрій Парубій (–43%), Віталій Кличко (–41%), Володимир Гройсман (–37%), Андрій Садовий (–35%), Оксана Сироїд (–32%), Валерія Лутковська (–32%). Відносно краще виглядає баланс довіри до Ірина Геращенко (–22%) та Анатолія Гриценка (–20%), але й там переважає негатив.

• Ініціативу проведення дострокових парламентських виборів підтримують 46% населення, не підтримують – 37%. У разі проведення дострокових виборів у них висловили готовність взяти участь 63% населення.
• Якби вибори до Верховної Ради відбулися у найближчу неділю,  5%-ий бар’єр могли б здолати: партія «Батьківщина» (11%), партія «Блок Петра Порошенка» (9%), партія «Опозиційний блок» (9%), Радикальна партія Олега Ляшка (7,8%), партія «Самопоміч» (7,6%),  партія «За життя» (5,7%), партія «Громадянська позиція» (5,4%). Також реальні шанси здолати виборчий бар’єр є у партії, пов’язаної з Міхеїлом Саакашвілі (в опитуванні – партія «Хвиля» – 4,7%).  Водночас у всіх партій є резерв у 16,5% виборців, які не зробили свій вибір.

• Ініціативу проведення дострокових президентських виборів підтримують 47% населення, не підтримують – 38%. У разі проведення дострокових виборів у них висловили готовність взяти участь 65% населення. За Петра Порошенка готові проголосувати 11,9% виборців, за Юлію Тимошенко  – 11,1%,  Юрія  Бойка  – 8,4%, Анатолія Гриценка – 7,2%, Олега Ляшка – 6,1%.  Не визначилися з вибором 19% тих, хто збирається брати участь у виборах.
• Більшість населення України (62%) вважає, що Україні потрібні нові політичні лідери. Водночас лише 19% бачать таких лідерів. У відкритому питанні (респонденти самі називали прізвища) найчастіше були названі: Надія Савченко (11,4%),  Міхеїл Саакашвілі (10,8%), Євген Мураєв (7,9%), Вадим Рабінович (7,1%), Олег Ляшко (6,3%), Єгор Соболєв (5,6%).
• Громадська думка виділяє такі найголовніші п’ять проблем, на які має в першу чергу зосередити свої зусилля влада: врегулювати ситуацію на Донбасі, домогтися миру (75%), регулювати ціни, домогтися зниження тарифів (56%), стимулювати розвиток економіки, створювати сприятливі умови для бізнесу (48%), боротися з корупцією та корупціонерами (46%), підвищити пенсії і зарплати (42%).

• Готові терпіти певні матеріальні труднощі заради успіху реформ 35% населення (11% – «скільки треба» і ще 25% – не більше року). Не готові терпіти труднощів заради успіху реформ 55% (24% – бо не вірять в успіх, 31% – бо їхнє матеріальне становище вже зараз нестерпне).

• 23% населення вважають, що у їхньому місті (селі) найближчим часом можливі масові виступи протесту (4% із них у цьому впевнені, а 19% вважають це імовірним). Натомість 39% вважають масові протести найближчим часом малоймовірними, а 22% впевнені, що протестів не буде.

• Якщо мітинги та демонстрації відбудуться, 20% населення готові взяти в них участь (4% – обов’язково і ще 16% – скоріше за все). Не готові до участі в протестах 62%. Водночас 38% населення припускають можливість у наступному році нового Майдану-3.

• Європейська орієнтація населення України постійно зростає: якщо у грудні 2013 року 47% населення віддавали перевагу вступу України до Європейського Союзу, 36% – до Митного союзу, то у грудні 2016 року лише 11% населення підтримували вступ до Митного союзу, 58% віддали перевагу Європейському Союзу.

• Запровадження безвізового режиму є важливим для 44% українців, не важливим – для 50%.

• Вступ до НАТО населення вважає основним варіантом, який би гарантував безпеку України (так вважають 44% населення). На позаблоковий  статус покладають сподівання 26% і ще залишаються 6%, які підтримують перспективу військового союзу з Росією та іншими країнами.

• Якби найближчим часом відбувся референдум щодо вступу України до НАТО, у ньому б взяли участь 62% населення, серед яких 71% проголосували б «за», 23% – «проти» (6% не визначилися).

• РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ В ТАБЛИЦЯХ

 Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 16 по 20 грудня 2016 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів. Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різні роки Центром Разумкова (у листопаді 2014 року – разом з Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»), а в грудні 2014 року – Фондом «Демократичні ініціативи» та Київським міжнародним інститутом соціології