4:1 на користь депутаток: за рік парламентарки спрацювали краще ніж колеги-чоловіки 

Парламентарки Верховної Ради України за рік роботи проявили кращу результативність, аніж колеги-чоловіки за чотирма з п’яти критеріїв оцінки діяльності депутатів. Відповідно до аналізу Громадянської ...

0,,18524897_303,00
4:1 на користь депутаток: за рік парламентарки спрацювали краще ніж колеги-чоловіки 

Парламентарки Верховної Ради України за рік роботи проявили кращу результативність, аніж колеги-чоловіки за чотирма з п’яти критеріїв оцінки діяльності депутатів. Відповідно до аналізу Громадянської мережі ОПОРА, депутатки були кращими за кількістю виступів,  поданих законопроектів і депутатських запитів, рівнем відвідуваності та відповідальності у процесі голосування.    

Чинне скликання Верховної Ради особливе тим, що у ньому працює найбільша за всі роки незалежної України кількість жінок – 50 осіб, 12,01% від загальної кількості народних депутатів. Нагадаємо, що у першому скликанні Верховної Ради України було лише 13 жінок, однак з того часу представництво жінок у парламенті невпинно зростало – від 2,73% від загального складу у парламенті першого скликання до  9,9% у ВР 7-го скликання. Найбільший показник кількості жінок, що пройшли до Верховної Ради за одномандатними округами, було зафіксовано у 1994 р. – 19 осіб,  у той час як загальна кількість жінок, що потрапляли до парламенту за партійними списками (у 1998 р. 2002 р., 2006 р., 2007 р., 2012 р.) ніколи не була меншою за 20 осіб, а у 2006 р. та 2007 р. становила відповідно 41 та 42 особи.

Тільки дві з нині обраних 50 депутаток Верховної Ради України пройшли до парламенту завдяки перемозі в одномандатних округах (всі зі Львівщини) – це Оксана Юринець від Блоку Петра Порошенка та Ірина Подоляк від Самопомочі.

На кінець листопада 2015 р. найбільше жінок-депутаток нараховує фракція «Блоку Петра Порошенка» (16 депутаток), «Народного Фронту» (12 депутаток) та «Самопомочі» (8 депутаток). Фракція «Батьківщини» має 5 депутаток, «Опозиційний блок» – 3, фракція «Радикальної партії Олега Ляшка» – 3. Позафракційними є Ганна Гопко, Оксана Сироїд та Ірина Суслова, усі троє – обрані до парламенту за партійним списком «Самопомочі». Загалом, «Самопоміч» втратила чотирьох своїх депутатки, порівняно з початком 2015 року. ОПОРА вже писалащо жінки з перших місяців роботи нового парламенту проявили себе активніше, аніж чоловіки. Їхня перевага над чоловіками у низці сфер законодавчої діяльності збереглася  й за результатами року роботи парламенту, який сплив 27 листопада 2015 р.

По-перше, депутатки частіше відвідують пленарні засідання парламенту, аніж чоловіки (83,4% проти 78,9% середньої відвідуваності за статями відповідно). Такі дані письмової реєстрації. Об’єктивно, не відвідувала засідання депутатка, обрана за списками «Батьківщини» політична ув’язнена Надія Савченко.  В той час, депутатка від Опозиційного блоку Юлія Льовочкіна була присутня лишень на 38% засідань. Дві депутатки – Олена Бойко від Народного Фронту та Наталія Новак від Блоку Петра Порошенка не пропустили жодного засідання.

Окрім відвідуваності, депутатки значно активніші від своїх колег чоловіків в законодавчій діяльності та частіше виступають у залі парламенту. Так, результати аналізу ОПОРИ свідчать, що за рік парламентської діяльності жінки зареєстрували 2314 законопроектів (17,45% від загальної кількості законопроектів), виступили 1232 рази (16,24%) та подали 524 депутатських запити (11,45%). Таким чином, у середньому на одну депутатку припадає 46 законопроектів та 24 виступи. Тим часом у середньому на одного депутата-чоловіка припадає – 30 законопроектів і 17 виступів. Однак депутатки підготували, з огляду на середній показник, менше запитів, аніж депутати-чоловіки. Так, на одну депутатку припадає 10,5 запитів, в той час як на депутатів-чоловіків – 11.

Також жінки-парламентарки більш категоричні під час голосування, натискаючи кнопку «проти». За вже складеною традицією, українські депутати неохоче голосують «проти» винесених на розгляд проектів рішень, так само рідко натискають кнопку «утриматися».  Звично високим є показник «неголосування», коли депутати не голосують взагалі – ні «за», ні «проти», ні «утримався», хоча були зареєстровані на засіданні та, вірогідно, фізично присутні у сесійній залі.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Мистецтво без бар'єрів: у Тернополі людей з інвалідністю залучатимуть до громадських активностей

Її перспектива: погляд жінок на війну та участь у відбудові

Понад тисяча мешканців Бучанського району отримали правову допомогу від Громадського центру сприяння доступу до правосуддя

Як Шацька громада розвиває туризм спільно з місцевим бізнесом та громадським сектором

Роль Street Child в підтримці локалізації гуманітарної допомоги в Україні

Десять проєктних ідей з відновлення та розвитку Шевченківської громади