Акція термінової допомоги Євромайдану SOS: потрібна негайна евакуація поранених та хворих із Маріуполя

The English text is below

Облога Маріуполя спричинила небачену у Європі ХХI століття гуманітарну катастрофу. Вона безумовно вчергове поставить питання про недопустимість облоги населених пунктів, які з високою ймовірністю призводять до голоду, невибіркових атак, необґрунтованих руйнувань міст та надмірних страждань захищених міжнародним гуманітарним правом осіб.

Разом з тим міжнародне гуманітарне право встановлює правила, які обмежують вплив війни на осіб, що в силу обставин не можуть підсилити військовий потенціал воюючих сторін. Найпершою категорією таких осіб, щодо якої з’явилась міжнародна конвенція більш як півтора століття тому були поранені та хворі в діючих арміях. Згодом до цієї категорії захищених осіб додалися й цивільні особи.

У публічній площині найбільш видимою проблемою Маріуполя є страждання цивільного населення від постійних обстрілів та голоду. Росія регулярно відмовляє Міжнародному комітету Червоного Хреста у відкритті гуманітарних коридорів, щоб безпечно евакуювати людей із зруйнованого міста. Натомість російська армія здійснює незаконні депортації громадян України на територію Російської Федерації, що є відвертим порушенням міжнародного гуманітарного права.

Але крім цього станом на зараз проблема поранених та хворих в місті, як з числа комбатантів, так і цивільного населення, набула катастрофічного масштабу.

Як і цивільне населення, поранені та хворі, навіть якщо вони належали до складу українських збройних сил – будь-яких державних збройних підрозділів, що воюють за Україну, мають користуватися захистом за міжнародним гуманітарним правом. Для такого захисту Женевська конвенція IV пропонує створювати нейтралізовані зони для розміщення поранених (стаття 15 конвенції). Також міжнародне гуманітарне право заохочує сторони збройного конфлікту укладати угоди щодо евакуації поранених та хворих (без розподілу на цивільних чи військових) із міст в облозі. Нейтральна гуманітарна організація на кшталт Міжнародного комітету червоного хреста має сприяти у реалізації таких ініціатив.

Маріуполь став тестом на спроможність та ефективність міжнародних організацій, які не змогли зробити нічого для хворих та поранених, а також для цивільного населення, яке залишається  в Маріуполі. 

Відмовляючи Україні у зброї дальньої дії та іншому озброєнні, необхідному для звільнення тимчасово окупованих територій та захисту цивільного населення, західні держави говорять про важливість дипломатичних зусиль для вирішення цієї ситуації. Нема тоді жодного пояснення, чому через місяць часу їхні “дипломатичні зусилля” досі не дали жодного результату.

Люди вмирають. Поранені та хворі у Маріуполі не можуть більше чекати.

Євромайдан SOS закликає держави світу, міжнародні організації та Міжнародний комітет червоного хреста забезпечити вивезення з Маріуполя поранених та хворих. Це хоча б малою мірою дозволить протидіяти гуманітарній катастрофі у ще кілька місяців тому повному життя місті, яке зараз лежить в руїнах.

Євромайдан SOS закликає українську владу ще раз підняти це питання на міжнародному рівні із тим, щоб спонукати Росію виконувати нормі міжнародного гуманітарного права, а також зробити усі належні дії для порятунку хворих, поранених,  а також в цілому цивільного населення Маріуполя. 

Євромайдан SOS закликає міжнародні правозахисні організації, зокрема, Human Rights Watch, Amnesty International, Freedom House, International Federation for Human Rights (FIDH), CIVICUS, Human Rights House Foundation та інші, посилити цей заклик своїми публічними зверненнями.

EUROMAIDAN SOS EMERGENCY AID ACTION: IMMEDIATE EVACUATION OF THE WOUNDED AND SICK FROM MARIUPOL NEEDED

The siege of Mariupol caused an unprecedented humanitarian catastrophe in 21st century Europe. It will certainly once again raise the question of the inadmissibility of the siege of settlements that are highly likely to lead to famine, indiscriminate attacks, unjustified destruction of cities, and excessive suffering of people protected by international humanitarian law.

At the same time, international humanitarian law establishes rules that limit the impact of war on persons who, due to circumstances, cannot strengthen the military capabilities of the warring parties. The first category of such persons to whom an international convention appeared more than a century and a half ago were the wounded and sick in the active armies. Subsequently, civilians were added to this category of protected persons.

In the public sphere, the most visible problem of Mariupol is the suffering of the civilian population from constant shelling and famine. Russia regularly denies the International Committee of the Red Cross (ICRC) the opening of humanitarian corridors to safely evacuate people from the destroyed city. Instead, the Russian army is carrying out illegal deportations of Ukrainian citizens to the territory of the Russian Federation, which is a clear violation of international humanitarian law.

But in addition, the current problem of the wounded and sick in the city, both among combatants and civilians, has reached a catastrophic scale.

Like the civilian population, the wounded and sick, even if they were members of the Armed Forces of Ukraine, any state armed units fighting for Ukraine must be protected under international humanitarian law. For such protection, the Fourth Geneva Convention proposes to create neutralized zones for the accommodation of the wounded (Article 15 of the Convention). International humanitarian law also encourages the parties to armed conflict to conclude agreements on evacuating the wounded and sick (without division into civilian or military) from besieged cities. A neutral humanitarian organization such as the International Committee of the Red Cross should assist in implementing such initiatives.

Mariupol has become a test of the capacity and effectiveness of international organizations that have failed to do anything for the sick and wounded, as well as for the civilian population that remains in Mariupol.

By denying Ukraine long-range weapons and other weapons needed to liberate the temporarily occupied territories and protect the civilian population, Western countries speak about the importance of diplomatic efforts to solve this situation. There is then no explanation as to why, a month later, their “diplomatic efforts” have so far yielded no results.

People are dying. The wounded and sick in Mariupol can no longer wait.

Euromaidan SOS calls on the countries of the world, international organizations, and the International Committee of the Red Cross to ensure the removal of the wounded and sick from Mariupol. It will, at least to a small extent, allow us to counteract the humanitarian catastrophe in the full life of the city, which is now in ruins.

Euromaidan SOS calls on the Ukrainian authorities to raise this issue once again at the international level in order to encourage Russia to comply with international humanitarian law, as well as to take all appropriate measures to save the sick, wounded, and the civilian population of Mariupol.

Euromaidan SOS calls on international human rights organizations, including Human Rights Watch, Amnesty International, Freedom House, the International Federation for Human Rights (FIDH), CIVICUS, the Human Rights House Foundation, and others, to strengthen this call with public appeals.

Джерело: Центр Громадянських Свобод