Аналітичні центри Дніпропетровщини демонструють потенціал зростання

У розвинутих демократичних країнах неурядові аналітичні центри відіграють якщо не визначальну, то провідну роль у створенні законів, політик і стратегій урядів.

Українські аналітичні центри завдяки досвіду діяльності вже накопичили чималий масив аналітичної інформації, продукували велику кількість аналітичних документів у форматі публічної політики, які враховують думки зацікавлених сторін та визначають декілька варіантів вирішення тої чи іншої проблеми. Після Революції Гідності саме неурядові аналітичні центри стали рушієм цілої низки реформ, яких потребує країна.

У Дніпропетровській області над питаннями імплементації інституційних реформ працюють наступні громадські організації:

• ГО «Бюро»
• ГО «Дніпровський центр соціальних досліджень»
• ГО «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики»
• ГО «Інститут реформ та інновацій»
• ГО «Платформа Громадський Контроль»
• Громадська мережа ОПОРА
• Громадський рух ЧЕСНО

Із зазначених громадських організацій лише дві позиціонують себе як аналітичні центри: «Дніпровський центр соціальних досліджень» та «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики». У решти НУО аналітична діяльність, зокрема розробка аналітичних продуктів, є складовою частиною виконання тих чи інших проєктів.

Вплив аналітичних продуктів на розвиток Дніпропетровщини

Серед найвідоміших аналітичних продуктів, які мали вплив на рішення місцевої влади, можна виділити проведення антикорупційних розслідувань членами ГО «Платформа Громадський Контроль» та ГО «Бюро». Аналітичні матеріали публікуються на сайтах та ФБ-сторінках громадських організацій. За результатами проведених розслідувань відкрито низку кримінальних проваджень, що дозволило місцевим активістам зламати певні корупційні схеми та припинити розкрадання коштів місцевого бюджету та комунального майна.

Завдяки нормотворчій та адвокаційній діяльності фахівців ГО «Інститут реформ та інновацій» депутати Дніпровської міської ради VII скликання ухвалили новий регламент діяльності міської ради, який відповідає нормам антикорупційного законодавства, а також затвердили рішення міськради, які мають стати поштовхом до розвитку органів самоорганізації населення (ОСН) у м. Дніпро: «Про передачу повноважень по утворенню ОСН від районних в м. Дніпрі рад до міської ради»; «Положення про ОСН у місті».

Велику увагу аналітичні ГО приділяють громадському контролю за діяльністю депутатів міських рад Дніпропетровщини.

Зокрема, аналітики «Дніпропетровського координаційно-експертного центру з питань регуляторної політики» провели моніторингове дослідження «Атестація депутатів Дніпровської міської ради». В ході дослідження проаналізовано діяльність депутатів міськради, зокрема їхню участь у сесійних засіданнях, роботу з виборцями, звітування про основні результати. Результати моніторингу важливі для удосконалення роботи депутатів. Завдяки систематичному оцінюванню є можливість порівнювати результати роботи депутатів та динаміку змін.

Довготермінові спостерігачі Громадської мережі ОПОРА у Дніпропетровській області щорічно здійснюють вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування. Дослідження передбачає подання та опрацювання відповідей на інформаційні запити, аналіз контенту офіційних веб-сайтів та друкованих видань муніципалітетів, моніторингові візити та безпосереднє спостереження за роботою органів та посадових осіб місцевого самоврядування, опрацювання місцевих нормативно-правових актів. Результати дослідження, яке проводиться з 2013 року, дозволяють зробити висновки про те, що у діяльності органів місцевого самоврядування протягом останніх п’яти років спостерігається повільне, але стійке зростання рівня прозорості, відкритості та підзвітності українських муніципалітетів.

Індекс виконує профілактичну функцію щодо запобігання корупційним зловживанням та порушення прав мешканців на свободу інформації. Дані, отримані в ході вимірювання Індексу публічності, використовуються в якості доказової бази для вироблення рекомендацій щодо удосконалення практики врядування на місцевому рівні.

Напередодні парламентських виборів-2019 активісти ГО «Платформа Громадський Контроль» реалізували свій проєкт «Одномандатні», який полягав у моніторингу відомостей про кандидатів у народні депутати, що висувалися в одномандатних округах м. Дніпро. Активісти підготували профайли з наборами відомостей про персон, які беруть участь у місцевій політиці. Публікація матеріалів певною мірою сприяла формуванню свідомого вибору серед виборців Дніпра.

У рамках кампанії ЧЕСНО. Фільтруй суд! дніпровські активісти Руху ЧЕСНО проаналізували суддів Дніпропетровської області. У профайлах зібрана інформація з відкритих джерел про кар’єру, сумнівні судові рішення, статки, родинні зв’язки, причетність до корупційних справ та інші дані, які дозволяють робити висновки про доброчесність судді. Активісти Руху ЧЕСНО активно поширюють отриману інформацію на своєму сайті, направляють її у ВККСУ для використання в ході конкурсу до Верховного Суду.

Діяльність ГО «Дніпровський центр соціальних досліджень» фокусується на забезпеченні аналітичної підтримки реформ публічної адміністрації та місцевого самоврядування.

Співробітники центру, який входить до п’ятдесяти найкращих аналітичних центрів Східної Європи, впродовж 20 років діяльності напрацювали низку документів щодо регіонального розвитку у форматі публічної політики (аналітичні записки, «зелені книги», проєкти місцевих програм, аналіз законопроєктів).

Одним з головних напрямків діяльності організації є проведення прикладних соціологічних досліджень. Зокрема, впродовж останніх років центр провів низку досліджень щодо оцінки діяльності центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) Дніпропетровщини. За результатами досліджень складено рекомендації стосовно удосконалення роботи по кожному ЦНАП. Більшу частину рекомендацій враховано та запроваджено у діяльність досліджених ЦНАП.

Кожна з описаних організацій активно поширює власні аналітичні продукти за допомогою ЗМІ, публікацій на власних сайтах та сторінках у соціальних мережах.

Також результати аналітичної роботи скеровуються для ознайомлення до профільних структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

У разі розробки проєктів місцевих нормативно-правових актів, їхнє успішне затвердження міською радою великою мірою залежить від інтенсивності адвокаційних заходів, які проводять автори на підтримку своїх ініціатив. Практика судових розслідувань показує, що певна частина корупційних кейсів, виявлених активістами, доходять до стадії судових розглядів.

На чому ґрунтується робота аналітичних центрів

Досвід успішної діяльності недержавних аналітичних центрів Дніпропетровщини базується на певних принципах, які варті того, щоб їх запозичували новостворені «мозкові» центри.

1. У діяльності аналітичних центрів слід уникати порушення таких професійних стандартів як фаховість, компетентність, об’єктивність, відкритість, якість, відповідальність, фінансова незалежність; партійна, політична та корпоративна незаангажованість.

Незалежність є одним зі стандартів успішного функціонування аналітичного центру. Економічна незалежність передбачає фінансування дослідницької установи з декількох джерел. Політична незалежність полягає в тому, що в аналітичній діяльності центр рівновіддалений від будь-якої політичної сили, політики не здійснюють тиск на нього.

Зв’язок між незалежністю та прозорістю невід’ємний. Незалежність передбачає відсутність будь-якого впливу та втручання у діяльність аналітичної установи з боку сторонніх сил. Таким чином, аналітичний центр не має чого приховувати від громадськості, його діяльність є прозорою.

2. Одним із головних завдань будь-якого аналітичного центру є вплив на формування політики, процес лобіювання дозволяє втілити теоретичні наробки аналітичного центру у практику.

Оскільки сьогодні українські неурядові організації не мають права законодавчої ініціативи, в країні немає законодавчих основ для діяльності інституту лобізму, неурядові аналітичні центри мають два шляхи просування своїх ініціатив:

• здійснювати публічний тиск на органи влади;
• співпрацювати з суб’єктами законодавчої ініціативи у непублічному форматі.

Відсутність законодавчого унормування з цього питання часто ставить під сумнів дотримання стандарту незалежності у діяльності аналітичних центрів.

3. Визначальним критерієм успішної взаємодії аналітичних центрів з органами державної влади та місцевого самоврядування є врахування аналітичних наробок аналітичних центрів у розробці політик.

4. Співпраця аналітичних центрів з науковими колами на Дніпропетровщині дуже розповсюджена. Науковці не тільки беруть участь у дослідженнях, а й долучаються до викладацької діяльності (проведення тренінгів, семінарів, лекцій).

Така співпраця є корисною як для аналітичних центрів, так і для наукової спільноти. Аналітичні центри «отримують» фахівців, які добре знаються на тому чи іншому питанні. Нерідко співробітництво відбувається на умовах аутсорсингу. Науковці, завдяки тому, що діяльність аналітичних центрів є прикладною, отримують змогу реалізувати свої теоретичні наробки на практиці.

5. Відносини зі ЗМІ мають бути партнерськими. Якість журналістських матеріалів суттєво підвищується завдяки експертним коментарям.

Часто в якості джерел експертної думки журналісти використовують публікації на сайтах аналітичних центрів, блоги фахівців та їхні сторінки у соціальних мережах. Особливістю медійних матеріалів є те, що вони переважно розраховані на широку аудиторію (винятком є вузько-спеціалізовані ЗМІ). Отже, аналітичні центри мають доносити до ЗМІ такі меседжі, які будуть зрозумілими пересічному громадянину.

Продукти аналітичних центрів повинні мати певну візуалізацію у вигляді графіків, порівняльних таблиць, інфографік. Також для ЗМІ будуть корисними кейси (конкретні життєві приклади).

Аналітичним центрам варто за підсумками певних досліджень розробляти окремі продукти для ЗМІ, які будуть містити стислий виклад того чи іншого дослідження.

Продукти для цифрових медіа не повинні бути longread’ними, тобто надто багатослівними. Соціальні медіа-проєкти аналітичних центрів можуть слугувати додатковим ресурсом поширення інформації про власну діяльність.

Для того, щоб співпраця аналітичного центру та ЗМІ була сталою, потрібно систематично контактувати з журналістами та повідомляти їх про діяльність. Це можна робити шляхом телефонних дзвінків, особистих зустрічей, email-розсилки, проведення комунікативних заходів (пресланчі, пресконференції, «круглі столи», панельні дискусії тощо).

Журналістів цікавить інформаційний привід, тому його можна генерувати як самому аналітичному центру, так і вміти оперативно реагувати на ті інформаційні приводи, які виникають у суспільстві.

Анна Колохіна,
голова правління Дніпровського центру соціальних досліджень,
регіональний координатор Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN