Авторське право для журналістів Суспільного у Чернігові

4 березня Центр демократії та верховенства права провів тренінг для журналістів Національної суспільної телерадіокомпанії України в Чернігові. Цей тренінг став першим із запланованої серії навчальних заходів для журналістів регіональних відділень Суспільного.

Учасниками тренінгу стали журналісти філії UA: Суспільне у Чернігові, а також співробітники телеканалу Суспільне Житомир (Філія ПАТ НСТУ «Житомирська регіональна дирекція»). 

Під час тренінгу експерти ЦЕДЕМ розповіли, як регулюється діяльність медіа під час місцевих виборів та як діяти журналістам, редакторам та продюсерам, аби якісно висвітлювати виборчу кампанію. Також учасників ознайомили із сучасними процесами й тенденціями у медійній сфері.

У щоденній роботі для журналістів важливі не лише професійні вміння, а й знання медійного права – зокрема, авторського. Тож Єлизавета Алексіюк, юристка Центру демократії та верховенства права, розповіла учасникам про авторське право в журналістиці.

Головний орієнтир у сфері авторського права – охороняється авторський твір, результат інтелектуальної роботи. Лектор навела приклад: якщо журналіст написав статтю, під захистом буде не лише його авторство, а й недоторканність твору (до прикладу, матеріал не мають права публікувати з перекрученнями). Авторським правом захищені не лише тексти, а будь-які авторські твори, зокрема фото (адже автор обрав фон, персонажів, композицію) та навіть плей-листи.

Натомість авторським правом не будуть захищені документи, новинні повідомлення, фольклорні твори та державні символи. Не охороняється і ідея твору. Наприклад, задум зняти сюжет про вимушених переселенців не охоронятиметься авторським правом, а от сам матеріал – охоронятиметься.

А у роботі з відеоконтентом журналістам слід враховувати, що співавторами твору є всі, долучені до його створення: не лише автор ідеї і тексту, а й режисер, оператор, звукорежисер. 

Наступна частина тренінгу була присвячена виборчій тематиці. Вже восени в Україні заплановані місцеві вибори. Саме локальні медіа будуть висвітлювати волевиявлення та надавати громадянам об’єктивну інформацію.

Тож Ігор Розкладай, головний медійний експерт ЦЕДЕМ, ознайомив журналістів з новелами Виборчого кодексу. Документ набув чинності з 1 січня. На 95% він став повторенням колишніх виборчих законів, однак є і новації.

Зокрема, Виборчий кодекс змінює деяку термінологію та гарантує доступ до інформації громадянам з порушеннями зору та слуху. Важливо, що відтепер під час загальнонаціональних виборів мають публікуватися автобіографії кандидатів (раніше Центр демократії та верховенства права змушений був через суд вимагати їх публікації).

Водночас, у регулюванні дебатів змінилася тільки стаття – медіа досі не можуть проводити безоплатні дебати для кандидатів. Так само лишається закритою інформація про замовників соціологічних опитувань. А відповідно до статті 55, «ЗМІ забороняється агітувати за або проти кандидатів, партій, оцінювати їхні передвиборні програми». Це визначення дає простір для зловживань і різночитань. 

Як журналістам висвітлювати місцеві вибори за новим законодавством – такою була тема лекції Євгенії Стаднік, юриста Центру демократії та верховенства права.

Так, до норми про інформаційне забезпечення виборів додалася вимога дотримуватися норм журналістської етики та уникати дискримінації й сексизму. Однак не вказано, що чекає на порушника етики – і це створює ризики тиску на ЗМІ. Євгенія Стаднік відзначила, що журналісти не мають надавати перевагу будь-якому кандидату у будь-якій формі, але ці форми у Кодексі не вказані.

Також журналістам слід пам’ятати про таємницю голосування. Вони не можуть запитувати виборців, за кого ті проголосували – це може бути розцінене як кримінальне правопорушення. Якщо ж виборець самостійно розповідає про це та показує бюлетень – це порушує строки ведення передвиборної агітації. До речі, за таке порушення передбачений штраф від 170 до 850 гривень.

Крім того, юрист пояснила журналістам, як працює система застав на місцевих виборах. Так, формула застави – 4 мінімальних заробітних плати на кожні 10 тисяч виборців. Наприклад, кандидат у мери Києва має заплатити майже 4,1 мільйона гривень. Заставу повернуть лише переможцю.

Підсумкова лекція дня була присвячена законопроекту “Про медіа” – наразі цей проєкт розглядає Верховна Рада. Ігор Розкладай вказав, що закон регулюватиме аудіовізуальні медіа (як телебачення і радіо, так і сервіси на замовлення), особливі види (як-то суспільні аудіовізуальні медіа, мовлення громад), друковані та онлайн медіа. Експерт виокремив головні пропозиції законопроекту:

• Ліцензування залишається лише для іноземного радіо та телебачення;
• Нацрада з питань телебачення і радіомовлення зміниться в контексті її структури;
• Запроваджуються обмеження, пов’язані зі збройною агресією, воєнним та надзвичайним станом;
• Механізм співрегулювання – ринок зможе виробляти правила гри, але під контролем регулятора, адже це більше підходить для наших реалій.

Проведення тренінгу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Центру демократії та верховенства права та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.