Безкарність чи відповідальність: як в Україні розслідують кримінальні злочини проти журналістів?

У середу, 3 липня 2019 року в CAPS Business School (НСК «Олімпійський», Київ) ГО «Платформа прав людини» провела круглий стіл щодо розслідування кримінальних злочинів проти журналістів в Україні.

Перший Секретар Посольства Королівства Нідерландів в Україні Лодевейк Смоор під час відкриття заходу наголосив на важливості розслідування злочинів проти журналістів в Україні.

В Україні загальна кількість судових проваджень у справах щодо злочинів проти журналістів за 2006-2018 роки становить – 103 справи, натомість вироків – лише 49. Переважно суди призначають покарання не пов’язані із позбавленням волі, зокрема найпоширенішим є штраф розміром до 800 гривень. Крім того, у 9 справах призначено покарання у вигляді обмеження волі. Проте підсудних звільнили від відбування покарання та призначили випробувальний термін. У шести таких справах було призначено амністію.

Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України підкреслив, що сьогодні наявний великий рівень фізичної агресії, системна безкарність щодо атак на журналістів: «Останні жорсткі напади у Харкові, коли оператор Вадим Макарюк потрапив у реанімацію та убивство в Черкасах Вадима Комарова транслюють велику тривогу серед працівників медіа, як у Києві так і у регіонах».

Людмила Опришко, адвокатка і медіаюристка ГО “Платформа прав людини” акцентувала на проблемах, які виникають під час розслідування злочинів проти журналістів. Зокрема, серед них такі, які виникають під час досудового розслідування та проблеми доведення: “Серед проблем, які виникають під час досудового розслідування – це невнесення або порушення строків внесення заяв про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розгляд заяв про злочини по “журналістським статтям” відповідно до норм Закону України “Про звернення громадян”, а не за процедурою КПК України. Йдеться також про бездіяльність слідчих та прокурорів та відмова у визнанні журналістів потерпілими”.

Як наслідок, на думку медіаюристики, виникає надмірна тривалість досудового слідства у справах щодо розслідування злочинів проти журналістів.

Серед проблем доведення Людмила Опришко називає проблеми визначення “законності” дій журналістів при розслідуванні злочинів по статті 171 КК України (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів), а також ігнорування питання про наявність суспільного інтересу до інформації, яку збирав журналіст.

“Важливо також говорити про неналежну оцінку ролі редакційного завдання в професійній діяльності журналіста. Крім того, залишаються питання ідентифікації особи, як журналіста, тобто маркування і логотипи, необхідність пред’явлення посвідчення журналіста під час інциденту та штучне обмеження кола доказів, які можуть підтвердити умисел”, – додала юристка.

Олександр Ковтун, представник Головного слідчого управління Національної поліції України сказав про те, що в кожному районному управлінні поліції призначено по два співробітника, які здійснюють контроль за розлідуваннями злочинів проти журналістів. А також навів статистику Нацполіції за період з 2012 по 2019 рік, зокрема слідчими було відкрито 1 242 кримінальних проваджень за спеціальними статтями.

Світлана Цилюрик, прокурор відділу організаційно-методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності наголосив: “Дійсно, зараз є проблема розслідування кримінальних проваджень щодо злочинів проти журналістів. На мою думку, потрібно підвищувати відповідальність та санкції статей щодо таких злочинів”.

Під час роботи круглого столу був також презентований аналітичний звіт “Проблеми розслідування та судового розгляду кримінальних справ, пов’язаних із порушенням професійних прав журналістів в Україні” та практичний посібник “Рекомендації щодо захисту прав журналістів, які стали жертвою агресії у зв’язку з виконанням професійних обов’язків в Україні”. Завантажити матеріали можна на сайті ГО “Платформа прав людини”

Олександр Бурмагін, виконавчий директор ГО “Платформа прав людини”, адвокат, медіаюрист підкреслив: «Ми переконані, що зазначене дослідження, проведений аналіз і зроблені рекомендації є важливим кроком у вирішенні проблеми низької ефективності розслідування злочинів проти журналістів. Адже, воно надає не тільки кількісні показники (скільки вироків, по яких статтях, які санкції), а дає розуміння де, на яких етапах і які проблеми існують на рівні правоохоронців та судів. Ці відомості дозволять зосередитись на найбільш важливих ділянках в цій сфері».

Круглий стіл проводився у рамках проекту «Посилення спроможності журналістів та ЗМІ захищати свої професійні права в судах», який реалізується за підтримки Фонду захисту прав людини Посольства Королівства Нідерландів.