Біла книга – підґрунтя для державної політики підтримки соціального підприємництва

6 жовтня 2020 року в Києві на Міжнародній конференції УФБ #SocialBusinessInUA експерти презентували й обговорили фінальну версію Білої книги соціального підприємництва, яка стане основою для розроблення Концепції державної політики щодо розвитку соціального підприємництва в Україні. Дослідження підготовлено в рамках міжнародного партнерського проєкту «Соціальне підприємництво: досягнення соціальних змін за ініціативою “знизу”», що реалізується консорціумом із семи організацій громадянського суспільства з України, Литви та Латвії на чолі з Українським форумом благодійників за фінансової підтримки Європейського Союзу (березень 2018 – жовтень 2020) та на замовлення Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України.

Що таке Біла книга, і як вона допоможе побудувати державну політику підтримки соціального підприємництва

Білою книгою («White Paper») називають аналітичний документ, що описує завдання та логіку дій уряду в певній галузі державної політики. Вона потрібна для публічного обговорення із громадськістю і стейкхолдерами, враховує різні інтереси і лягає в основу концепції для впровадження органами виконавчої влади. Автори Білої книги соціального підприємництва стверджують, що Концепція державної політики щодо розвитку соціального підприємництва – нині єдиний спосіб здобути увагу держави і легітимізувати явище, дати поштовх його розвитку на національному і регіональному рівнях.

Заступниця начальника відділу розвитку та підтримки підприємництва управління забезпечення розвитку підприємництва департаменту регуляторної політики та підприємництва Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Світлана Гладченко у своєму виступі на конференції УФБ #SocialBusinessInUA запевнила, що на основі Білої книги Мінекономрозвитку напрацьовуватиме конкретні і детальні пропозиції підтримки соціального підприємництва з планом дій і відповідальними – щоб легко було відстежувати прогрес.

Для цього потрібно буде створити робочу групу складі представників міністерства та інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, а також незалежних експертів, буде напрацьована і обговорена перша версія Концепції. Члени робочої групи забезпечують узгодження позицій щодо проєкту концепції державної політики з керівництвом міністерств, установ та організацій, які вони представляють. Буде проведений аналіз стану залучення соціального підприємництва до вирішення соціальних та екологічних проблем, після чого – час для розроблення Плану реалізації державної політики щодо розвитку соціального підприємництва. Проєкт Концепції державної політики розвитку соціального підприємництва, як і документи на всіх попередніх етапах, обговорюватиметься із громадськістю та представниками заінтересованих сторін (об’єднаних спільними інтересами суспільних груп, на яких впливатиме державна політика: Міносвіти, Мінкультури тощо), в т.ч. для прогнозування можливих наслідків реалізації державної політики, шляхи мінімізації чи компенсації потенційного негативного впливу. Погоджений між відомствами проєкт Концепції державної політики щодо розвитку соціального підприємництва буде внесений на розгляд Кабінету Міністрів України.

«Для нас як державних управлінців дуже корисно було побачити масу прикладів реалізації державної політики, яка стосується соціального підприємництва в інших країнах і аналіз бізнес-моделей соціального підприємництва, який діє в цих країнах. Це дає змогу нам виокремити кроки, в тому числі і для популяризації соціального підприємництва. Також у Білій книзі опублікований аналіз регіональних та місцевих програм стратегічного розвитку, які містять аспекти розвитку соціального підприємництва – навіть за відсутності профільної державної стратегії. Це свідчить про зацікавленість на місцях, для соціального підприємництва це великий плюс. Серед першочергових задач – визначити і закріпити суть і суб’єктів соціального підприємництва, адже в нормативно-правовому полі наразі вони відсутні. Також у реєстрі неприбуткових установ та організацій слід виокремити ознаки «Суб’єкт соціального підприємництва», щоб вести їх облік, аналізувати проблематику, розуміти, чим державні органи можуть їм допомогти.  Важливо не зарегулювати галузь, а максимально сприяти розвитку. Дякую колегам за максимально ґрунтовне і повне дослідження. Праці такого рівня на цю тематику я ще не бачила».

Зміст Білої книги

Визначенню пріоритетів державної політики щодо розвитку соціального підприємництва передувало виокремлення та опрацювання найкращих українських практик розвитку соціального підприємництва на національному, регіональному та місцевому рівнях, а також вивчення досвіду впровадження соціального підприємництва в одинадцяти країнах (демократичні сусіди України; країни які були у складі СРСР та країни, які мають досвід воєнних конфліктів у новітній історії). Про це під час презентації розповів співавтор і упорядник Білої книги магістр державного управління Валерій Кокоть.

У документі детально пояснюється, навіщо потрібна політика розвитку соціального підприємництва, її зміст на національному, регіональному та місцевому рівнях. Опису пріоритетів державної політики щодо розвитку соціального підприємництва в Україні передує згадка про Європейський План дій щодо соціальної економіки на 2021-2026 роки, в якому передбачено підсилення ролі соціальної економіки в зовнішніх діях ЄС щодо третіх країн починаючи з 2021 року. Серед пріоритетів для України: здійснення промоції соціального підприємництва в суспільстві, розбудова нормативно-правового поля, забезпечення доступу до стабільного фінансування та до ринків для соціальних підприємств, а також надання бізнес-послуг із розвитку соціального підприємництва, підтримка досліджень сектору.

Характерною рисою всіх активностей за проєктом «Соціальне підприємництво: досягнення соціальних змін за ініціативою “знизу”» за фінансової підтримки ЄС є саме ініціативи бенефіціарів і низових рівнів ухвалення рішень. Саме тому в Білій книзі приділено увагу першій в Україні Програмі розвитку соціального підприємництва – Вінницької міської ОТГ та прикладу виконання соціального замовлення в цій громаді. Голова правління ГО “SILab Ukraine” Анна Гулевська-Черниш та Максим Мартьянов, директор департаменту економіки та інвестицій Вінницької міської ради пояснили: для ОТГ це важливо, тому що соціальні підприємства надають соціальні якісні послуги, які не може забезпечити ані центральна, ані місцева влада; поліпшує бізнес-клімат і налагоджує міжсекторні партнерства. У Вінниці до процесу створення документу були залучені різні стейкхолдери: соціальні підприємці, громадські об’єднання, асоціації підприємств, економічний, юридичний та  департамент соціального захисту виконавчого органу місцевої влади – усього понад тридцять осіб. Тільки так можна створити дієву програму підтримки соціального підприємництва для громади або регіону, яка віддзеркалюватиме місцеві потреби і відповідатиме на них.

У Білій книзі ретельно аналізується європейський досвід державної підтримки та регулювання соціального підприємництва, навіть вказується перелік послуг, які можуть надаватися за «зарезервованими контрактами» за Директивою ЄС.

Відгуки про державні політики розвитку соціального підприємництва і Білу книгу від зарубіжних експертів

Карел Вандерпуртен, полісімейкер у сфері соціальної економіки, DG GROW, Європейська Комісія, привітав усіх стейкхолдерів із завершенням роботи над Білою книгою: «Це дуже важлива ініціатива, що об’єднала представників підприємництва, науки та інших секторів. Для розвитку важливе єдине бачення. У Європі найбільш поширена організаційна форма для соціального підприємництва – неприбуткова організація, фундація. У деяких країнах є окрема організаційно-правова форма, у деяких прибуткові компанії можуть стати соціальними підприємствами, але там діють потужні запобіжники, щоб не допустити зловживань цим статусом.. Але хочу наголосити, що надмірна зосередженість на формі призводить до втрати інших важливих для соціального підприємництва елементів. Об’єднана Європа створила фонд підтримки на час пандемії COVID-19, який передбачає і підтримку соціального підприємництва, зокрема у виплаті кредитних зобов’язань, грантову допомогу. Філософія країн ЄС така: якщо держава не може надати соціальну послугу, вона має підтримувати тих, хто це робить, для кого це місія».

Таммі Дарсі засновниця The Shona Project, розповідаючи про стратегію розвитку соціального підприємництва Ірландії, наголосила на ролі вимірювання соціального впливу для соціальних підприємств. Ці показники стають визначальними в їх взаємодії з усіма секторами суспільства і особливо – коли йдеться про державні закупівлі послуг у соціальних підприємців. Найвищі шанси отримати контракт має те підприємство, яке доведе свій внесок у вирішення соціальної проблеми обґрунтовано і наочно.

Модератор секції Василь Назарук, керівник Програми соціального інвестування WNISEF, зауважив, що точної кількості соціальних підприємців в Україні ніхто назвати не може: і через різночитання визначень, і через відсутність статистики, і через те, що соціальним підприємцям варто активніше долучатися до розроблення і адвокації документів, які регулюватимуть їхню діяльність. Василь Назарук наголосив, що питання формалізації соціального підприємництва триватимуть і закликав соціальних підприємців, експертів і решту заінтересованих сторін стежити за оновленнями на порталі socialbusiness.in.ua та на фейсбук-сторінці «Соціальне підприємництво».

Переглянути секцію «Біла Книга як візія розвитку соціального підприємництва в Україні» на Міжнародній конференції УФБ #SocialBusinessInUA  ви можете в записі. 

Про експертне обговорення Білої книги і її текст: тут.