Бути поруч: досвід проєкту ретритів для вдів захисників

Втрата близької людини на війні. Через невміння підтримувати близьких в проживанні цієї втрати багато людей воліють замовчувати цю тему, не піднімати про неї, не говорити. Що має зробити суспільство, аби допомогти таким людям? Про це йшла мова на презентації проєкту Рекомендацій із проведення ретритів, яка відбулась в Українському кризовому медіа-центрі.

«Зрозуміло, що всі зусилля суспільства і ресурси сьогодні спрямовуються на підтримку Збройних Сил України і тих хлопців і дівчат, які з пораненнями повертаються з фронту і потребують фізичної та психологічної реабілітації. Але не слід забувати, що є люди, які втратили близьких і також потребують нашої допомоги», – зазначила голова Гендерного клубу “Дніпро”, ініціаторка проєкту “ТиЄ!” з ретритів Анна Мягких.

З цією метою Гендерний клуб «Дніпро» в рамках своєї благодійної діяльності започаткував проєкт програм відновлення (ретритів) для вдів українських захисників. Перший відновлювальний захід відбувся у Трускавці. Впродовж десяти днів 15 сімей з Дніпра, області та інших регіонів України отримали психологічну підтримку, пройшли арт-терапію і відновили душевні сили.  

«Ця концепція показала себе ефективною. Ми отримали дуже схвальні відгуки. Треба не просто, щоб ці жінки продовжували збиратися вже як група взаємодопомоги, і тому зараз ми думаємо над наступними кроками», – розказала Анна Мягких.

З її слів, проведення першого ретриту стало можливим завдяки фінансовій підтримці благодійних фондів, приватних донорів та волонтерів, і вона звернулась до всіх, хто здатний допомогти, підтримати продовження проєкту.

Однією з учасниць першого ретриту стала Ірина Васюта – дружина загиблого захисника України. Вона підкреслила важливість того, що це було коло жінок з таким самим запитом, як і в неї, коли в процесі спілкування можна поділитись своїм болем з тими, хто може його зрозуміти. В результаті Ірина отримала підтримку і співчуття.

«В моєї дитини підлітковий вік, і крім того, що вона теж переживає втрату, починають говорити за себе гормони, і в цій ситуації десь відчувається хиткість зв’язку. У програмі ретриту була як раз включена тема відносин з дітьми, особисто з підлітками, і вже є певний успіх з провадження рекомендацій», – зізналась жінка.

Коли людина втрачає чоловіка, на неї крім болю втрати падає багато зобов’язань. Їй потрібна підтримка як емоційна, так і фізична, побутова. Як це зробили, порадила психологиня проєкту “Плекання” Марія Артеменко.

«Що ми можемо робити, так це просто приходити і допомагати. Казати, що я поруч. У восьми кроковій терапії проходження втрати є такий момент, коли люди, які переживають втрату, приводять у групу своїх знайомих і близьких. В їх присутності розповідають про те, що переживають, і чим їм можна допомогти. Якщо у вас є людина, яка переживає втрату, дуже необхідно бути поруч. Показати, що на вас можна спертись у різних питаннях: поговорити, щось привести, зробити. Це все буде вагомим внеском у життя цієї людини», – наголосила Марія Артеменко.

Джерело: УКМЦ.