Чому старшокласники уникають звернення до лікарів?

Експерти дослідили доступність медичних послуг у медичних закладах для дівчат-підлітків і принципи дружнього підходу до їх надання.

Як інструмент соціального моніторингу серед молоді через сучасні технології (СМС та інформаційну систему в режимі реального часу) у 2016 р. Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) запустив U-Report, де репортерами є підлітки та молодь віком від 14 до 35 років. Україна стала першою в  Європі та 18-ю у світі країною, у якій запрацювала ця ініціатива. Серед інших тематичних опитувань, що проводяться в рамках інноваційного проекту U-Report, показано також тематику здоров’я та медичних послуг, зокрема для дівчат-підлітків.

Це опитування дало великий масив нової інформації безпосередньо від підлітків. Ці дані дають дослідникам ключ до розуміння, чому підліткам непросто наважитися на візит до лікаря, що відбувається із ними під час і після консультації в медустанові, за яких умов і до яких лікарів підлітки йдуть охоче, яким джерелам інформації про здоров’я, крім медзакладів, довіряють підлітки.

Відповідна аналітична записка підготовлена за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та МБО «Український фонд громадського здоров’я», за ініціативи Teenergizer й у співпраці з ГО «Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка».

Зокрема, дівчата-підлітки вважають проблемою передачу батькам інформації щодо здоров’я та встановленого діагнозу. Майже половина респонденток ставилася негативно до розголошення діагнозу батькам.

«Я не хочу, что бы всю информацию передавали моим родителям, так как это моя личная жизнь и я могу быть ответственна за свое здоровье», – розповіла одна із опитаних дівчат-підлітків.

Переважна більшість (близько 80%) дівчат стверджували, що відчуватимуть себе комфортніше, якщо таємниця діагнозу залишатиметься між дівчиною та лікарем. Та ж сама кількість опитаних хочуть самі приймати рішення щодо інформування батьків стосовно проблем зі здоров’ям. 

Відтак можливість розголошення інформації про стан здоров’я підлітка створює бар’єр до відвертих, довірливих взаємовідносин між підлітками та медичними працівниками.

Підлітки, які через острах розголошення діагнозу перед батьками,  звертаються до лікаря самостійно, часто відзначають зневажливе ставлення медперсоналу.

Зокрема, це підтверджено оцінкою ставлення медичних працівників до дівчини-підлітка, яка звернулася самостійно, що створює негативний вплив на майбутні рішення звертання до медичного працівника у разі негативного першого досвіду отримання послуги.

Так, у Миколаєві 9 із 10 опитаних дівчат зазначили, що медичні працівники несерйозно ставляться до скарг і прохань дівчат. 

«Не до конца выслушивают жалобы, высказывают недоверие (два дня плохо себя чувствовала, была высокая температура, на третий день пришла к врачу, а он не поверил, что было плохо)». «Это были случаи ожидания в очереди и некорректное отношение медицинских работников по отношению ВИЧ-статуса, разглашение информации и маркировка карточки».

«…Пошла на прием без мамы, доктор посмотрела, сделала запись. А когда девочка попросила объяснить ей подробнее, доктор отмахнулась и сказала, что ничего объяснять не буду, потому что ты все равно ничего не поймешь». 

Дві третини респонденток відмічали у своїх розповідях явища моралізаторства, хоча й не з боку всіх лікарів, проте характеризуючи це, як «дуже, дуже часто». 

«…Пошла к дерматологу по поводу зуда в области наколки, которую не так давно сделала, доктор начал отчитывать, что зачем было ее делать, небось сделал не понятно кто и непонятно где эту наколку, и что он теперь не знает, что с этим делать и как лечить».

Дуже мала кількість опитаних (4 респондентки) користуються послугами приватних клінік, де зневажливе ставлення та моралізаторство відсутнє.

«Можна зробити висновок, що зневажливе ставлення та моралізаторство щодо дівчат-підлітків призводить до їх рішення про зміну лікаря або повну відмову від звернення до певного медичного закладу», – зазначають автори аналітичної записки. 

Згідно із дослідженням, основними джерелами інформації про здоров’я для підлітків є:

1. інтернет;
2. однолітки;
3. батьки;
4. школа, лекції, тренінги;
5. медичні працівники.
6. обговорення питання способів поширення та обміну інформацією щодо сексуального та репродуктивного здоров’я підтвердило значну роль онлайн-платформ, як ресурсу для набуття знань і можливості проконсультуватись, у тому числі і з досвідченими у питаннях консультування однолітками. Дівчата наголошували, що на онлайн-платформах немає недоречних жартів і цькувань, а є обмін досвідом і поради. Проте широкого досвіду такого отримання інформації у опитаних не було.

Отже, поширення можливості обміну інформацією та порад щодо сексуального та репродуктивного здоров’я шляхом розвитку онлайн-платформ є актуальним.

Однією з таких платформ став портал Support ME, де підлітки та їхні батьки можуть знайти контакти найближчих клінік, дружніх до молоді. «Ми прагнемо зробити SupportME максимально зручним для всіх, хто потребує якісного медичного та соціального сервісів. Для того, аби надати вірогідну інформацію, почали залучати експертів з наукових сфер. Щоб реагувати на реальні потреби підлітків – відстежуємо їхні запити, зокрема, проводимо опитування, збираємо інформацію від батьків та вчителів», – розповіла Оксана Савенко, координатор платформи.

Автори аналітичної записки «Вивчення доступності медичних послуг у медичних закладах для дівчат-підлітків і принципів дружнього підходу до їх надання» підготували рекомендації щодо адвокації удосконалення законодавчих основ надання медичних послуг підліткам. 

Зокрема, необхідно прийняти на рівні Уряду стратегію щодо здоров’я підлітків, 

• запровадити в українську охорону здоров’я термін «підліток»;
• терміново включити до пакетів гарантованих медичних послуг такі, що стосуються підлітків і затвердити їх НСЗУ;
• оновити національну стратегію в галузі сексуального та репродуктивного здоров’я, врахувавши заходи зниження рівня підліткової вагітності та її негативних наслідків для репродуктивного здоров’я у дівчат, базуючись на рекомендаціях ВООЗ;
• сприяти перегляду та поліпшенню функцій існуючої мережі КДМ;
• адвокатувати їх підтримку на національному та/або регіональному рівні, що відкриє ширші можливості для дівчат-підлітків отримувати послуги щодо репродуктивного здоров’я на принципах дружнього підходу, поширювати знання щодо здорового способу життя, у т.ч. репродуктивного здоров’я з використанням молодіжних соціальних мереж і медіатехнологій (вебплатформ) та інших каналів інформації, популярних у молодіжному середовищі.

З повним текстом аналітичної записки ви можете ознайомитися за посиланням.