Чи може людина, яка знаходиться в тюрмі захистити свої батьківські права?

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 Сімейного кодексу України). Таким чином, позбавлення ...

Додано:
OksanaSudak

ПБП
Чи може людина, яка знаходиться в тюрмі захистити свої батьківські права?

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 Сімейного кодексу України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку одного з батьків, або їх обох ніяким іншим чином вже неможливо.

05.04.2019 року під час дистанційного консультування в установі виконання покарань, начальником відділу «Бахмутське бюро правової допомоги» Краматорського МЦ з надання БВПД, Оксаною Болотюк, було прийнято звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги від клієнта.

Суть звернення полягала в допомозі в складенні апеляційної скарги на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області про позбавлення клієнта батьківських прав.

Позов ґрунтувався на тому, що батько не цікавиться життям двох своїх дітей, доньки та сина, не бере участь в їх вихованні. А зараз знаходиться в установі виконання покарань і не спілкується з ними.

Заперечення нашої апеляційної скарги полягали в тому, що відповідач не був жодного разу доставлений до суду для надання своїх заперечень щодо пред’явленого позову. А тому було порушено засаду рівності цивільного судочинства. Також було порушено ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яке полягає в праві на доступ до суду.

Відповідач не має на даний момент можливості піклуватись про своїх дітей, так як відбуває покарання в установі виконання покарань.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, як зазначено в п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року, суд  може  у  виняткових випадках при доведеності винної поведінки  когось  із  батьків  або  їх  обох  з  урахуванням   її характеру,  особи  батька  і  матері,  а  також  інших  конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав,  попередивши  відповідача про необхідність змінити ставлення до  виховання  дитини  (дітей)  і  поклавши  на  органи  опіки  та піклування  контроль  за  виконанням  ним батьківських обов’язків.

В даному же випадку судом не були застосовані норми матеріального права, які в даному випадку повинні були бути застосовані. Суд не звернув увагу на те, що до відповідача не було вжито попередження про необхідність змінити ставлення до виховання дитини, навпаки Орган опіки заперечував проти позбавлення клієнта батьківських прав стосовно  його дітей.

Також, позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов’язків. Проте, головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов’язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).

Клієнт переконаний, що позбавлення його батьківських прав не сприятиме захисту прав його дітей щодо їх права на батьківське піклування та не відповідатиме інтересам дітей.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому випадку, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Позивачем, в свою чергу не наведено, чим саме позбавлення відповідача батьківських прав буде корисним для дітей. Також, ми вважаємо, що в поданих до суду Позивачем документах відсутні переконливі докази винної поведінки відповідача щодо ухилення від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

Таким чином, 25.06.2019 року рішенням Донецького апеляційного суду апеляційну скаргу відповідача задоволено частково та рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.03.2019 року в частині задоволення вимог про позбавлення батьківських прав скасовано. У задоволенні вимог про позбавлення батьківських прав відмовлено.


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

«Сексуальність: асексуальність, моногамія, поліаморія»: новий випуск просвітницького подкасту від «Феміністичної майстерні»

Медіаграмотність — це свобода: в Україні запустили комунікаційну кампанію з протидії дезінформації

Свобода слова і відповідальність: чи потрібні правила соцмережам?

Родичі бранців Кремля розповіли експертам Crimea Global про злочини РФ проти цивільних українців

«Як трагедія Голодомору резонує в сучасній війні»: науковці обговорили історію, пам’ять та виклики сьогодення

В Україні триває Європейський тиждень тестування на ВІЛ та вірусні гепатити: як потурбуватися про своє здоров’я