Чи можлива заміна людини «штучним інтелектом» у закладах паліативної допомоги?

У 2030-2040 рр. буде розвиватися використання нових «смарт» технологій в хоспісах. Віртуальні відвідування хоспісів, вебкамери і відеокамери в палатах, спілкування з родичами і близькими за допомогою голограм і віртуальної реальності – основний тренд на найближчі 10 років. Уже зараз в сфері допомоги тяжкохворим широко вживаються чат-боти, які в месенджерах Фейсбук, Вайбер, Телеграм та інших консультують родичів, допомагають організувати волонтерську допомогу, збирають і аналізують необхідну для персоналу інформацію. Це все буде використовуватися все ширше і ширше.

В недалекому майбутньому Асоціація паліативної та хоспісної допомоги прогнозує  використання роботів-посередників між клієнтами (пацієнтами) і медичним персоналом. Такі роботи, наприклад, на основі функцій голосових помічників зможуть збирати побажання від пацієнтів, що лежать в палатах, аналізувати і структурувати ці побажання і доносити їх до лікарів. Таким чином, роботи будуть допомагати лікарям.

Персональні помічники на зразок Аліси доступні вже зараз кожному. Звичайно, помічники будуть удосконалюватися і все глибше проникати в діяльність хоспісів та інших установ.

Штучний інтелект, звичайно, ширше буде задіяний для аналізу великих масивів інформації. І більш ефективно, ніж людина, зможе передбачити шляхи розвитку невиліковних хвороб у людей. Остаточну ж інтерпретацію даних буде проводити людина. Лікар буде приймати остаточне рішення.

Розвиток технологій в напрямку віртуалізації смерті і вмирання приведе до того, що смерть і вмирання будуть все більш і більш сприйматися як природний, природний процес і буде розвиватися раціоналізація цієї сфери.

Ігри у віртуальній реальності про смерть; вживання технологій віртуальної реальності для зниження страхів тяжкохворих перед смертю; віртуальне «воскресіння» своїх померлих близьких; віртуальне навчання – це досить недорогі способи допомогти людям і налагодити більш ефективну допомогу. Абсолютно точно, це буде використовуватися все ширше і ширше.

Одним з оптимальних варіантів розвитку допомоги пацієнтам може стати телехоспіс. Особливо це актуально для важкодоступних районів.

Швидше за все, кількість таких технологій і способів їх застосування буде збільшуватися. І цьому сприятиме те, що під час вимушеної ізоляції люди знаходяться вдома, народжують багато нових ідей і думають над їх втіленням.

В результаті опитування експертів, БО «Асоціація паліативної та хоспісної допомоги» все ж таки не вважає, що такі «старт» технології замінять людину. Ніщо не замінить безпосереднього контакту, фізичного і психологічного присутності біля вмираючої людини. Роботи-доглядальниці, принаймні, в європейському суспільстві – не реальні в найближчі кілька десятиліть. Саме тому попит на людей, які вміють співпереживати, буде дуже високий в сфері паліативної допомоги. В умовах все більшої віртуалізації, такі прості речі, як потримати вмираючого за руку, підтримати розмову з ним, спробувати розвіяти його страхи і просто посидіти з ним в хвилину агонії – будуть дуже важливі.

Саме наявність кадрів з видатними soft skills визначатиме рейтинг установ. Розпочнеться більш повне усвідомлення людського капіталу та його цінності. Можливо, нас чекає велика гуманізація і гуманітаризація суспільства.

А ось на питання, як розвиток онлайн-сфери, технологій, що дозволяють відпочивати і працювати віддалено, вплине на стосунки між людьмипаліативну допомогу – відповісти вкрай важко. З одного боку, ми прогнозуємо все більшу відчуженість, замкнутість, відстороненість між людьми і поколіннями. З іншого – очікуємо величезний запит на реальні почуття, емпатію, фізичну присутність. Одне ясно: роль фахівців, які вміють допомогти своїм клієнтам досягти саморозуміння і задоволеності – буде дуже велика.

Олександр Вольф,
магістр соціальної роботи, кандидат політичних наук, голова правління БО «Асоціація паліативної та хоспісної допомоги»,
[email protected]