Чи скоро українці зможуть користуватися прозорими електронними послугами?

Дослідження стало одним із наймасштабніших дотепер у даній сфері та дало змогу оцінити рівень та якість використання інструментів е-урядування, що є основою розвитку електронних адміністративних послуг

16 червня у Києві експерти представили результати дослідження «100 міст – крок вперед. Моніторинг впровадження інструментів електронного урядування як основи надання адміністративних послуг в електронному вигляді». Дослідження проведено ГО «Подільська агенція регіонального розвитку» за підтримки проекту ЄС та ПРООН «Поширення кращих практик недержавного моніторингу надання адміністративних послуг».

З початку 2014 року за підтримки проекту ЄС та ПРООН «Поширення кращих практик недержавного моніторингу надання адміністративних послуг» 15 громадських організацій впроваджують моніторингові ініціативи в 23 містах України для визначення проблемних аспектів надання адміністративних послуг та вироблення рекомендацій щодо їх розв’язання. Одна з таких організацій – ГО «Подільська агенція регіонального розвитку» у коаліції з Асоціацією міст України, Transparency International Україна, Громадянською мережею «ОПОРА», – вивчила ступінь використання елементів електронного урядування в роботі міських рад 100 найбільших міст України, а також їх зусилля щодо сприяння прозорості місцевої політики та протидії корупції, підвищення якості надання адміністративних послуг та активізації громадськості.

Дослідження стало одним із наймасштабніших дотепер у даній сфері та дало змогу оцінити рівень та якість використання інструментів е-урядування, що є основою розвитку електронних адміністративних послуг, проаналізувати, які зміни відбулись протягом року, виявити основні тенденції та наявні проблеми при їх впровадженні. На основі результатів моніторингу буде сформовано рекомендації щодо кроків, які мають бути здійсненні на державному та місцевому рівнях із метою підвищення ефективності впровадження системи електронного урядування в діяльності органів місцевого самоврядування та готовності міст України до надання послуг в електронному форматі.

Дослідження пропонує рейтинг 100 найбільших міст України за п’ятьма показниками – доступ до інформації, зворотній зв’язок з громадськістю, адміністративні послуги і доступ до публічної інформації та системи електронного документообігу.

За узагальненим показником, лідерами рейтингу стали міста Рівне, Вінниця, Львів та Суми. До першої десятки також увійшли сайти міст Камянець-Поділський, Бориспіль, Павлоград, Одеса, Маріуполь та Шостка.

За показником «Доступ до інформації» інших випереджають міста Рівне, Суми, Вінниця та Кам’янець-Подільський. Згідно з результатами дослідження, 90% міських рад приділяють достатню увагу наповненості зовнішніх порталів. Утім, існує багато невирішених питань, як-от недостатньо активне використання інструментів зворотного зв’язку з громадськістю (лише 29% сайтів отримали більше половини балів). За показником «Зворотній зв’язок з громадськістю» лідерами є Бердянськ, Вінниця, Львів, Суми, Тернопіль, Лисичанськ та Маріуполь. В той час, як на більшості сайтів є можливість подати запит на публічну інформацію через електронну пошту та оприлюднено статистику щодо звернень громадян, практично відсутні можливості оцінити веб-сайт та зв’язатися з диспетчерською службою міста в режимі реального часу за допомогою он-лайн чату.

За показником «Адміністративні послуги і доступ до публічної інформації» найбільше балів набрали міста Львів, Вінниця, Бориспіль і Горлівка. Перелік та опис адміністративних послуг, які надаються міською владою, та форми запитів щодо отримання публічної інформації присутні на більшості сайтів; більше ніж в половини з них є можливість завантажити бланки заяв на отримання адмінпослуги. Разом із тим, зовсім не приділяється увага політиці конфіденційності (авторизації користувачів та безпеці персоніфікованих даних, що вносяться користувачем на сайт), досить часто на сайті відсутня інформація про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації, а також можливість відслідкувати стан опрацювання заяви на отримання адмінпослуги.

У ході дослідження проаналізовано роботу центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП). Виявлено, що фізичну інфраструктуру більшості ЦНАПів забезпечено на належному рівні: майже в усіх ЦНАПах наявні інформаційні стенди, місця для заповнення документів, облаштовано місця очікування у черзі, механізми отримання думки клієнтів через книгу відгуків, скриньку для пропозицій та ін.

Проблемними питаннями залишаються відсутність інформаційних електронних терміналів самообслуговування, системи електронної черги, відсутність можливості попереднього запису на відвідування ЦНАП та надання в приміщенні офісу «супутніх» послуг (ксерокопія, банківські послуги тощо).

Потребує поліпшення доступ до ЦНАПу для людей з обмеженими фізичними можливостям, адже лише 8% ЦНАПів обладнані спеціальними вбиральнями, 4% обладнані пристосованим відповідним чином інформаційним терміналом самообслуговування (знаходиться на нижчому рівні, ніж звичайний), у 4% ЦНАПів вхідні двері облаштовані кнопками виклику, і тільки у 1% ЦНАПів при потребі людям з обмеженими можливостями надає допомогу черговий. Рейтинг ЦНАПів очолюють Вінниця, Івано-Франківськ та Черкаси.

Київ, Вінниця та Луцьк лідирують у категорії «Система електронного документообігу». Система внутрішнього електронного документообігу, що охоплює усі етапи, від створення документів або їх отримання до завершення виконання або відправлення, запроваджена у 45 містах (порівняно з 32-ма в 2013 році).

У прес-конференції взяли участь: Олег Левченко, виконавчий директор ГО «Подільська агенція регіонального розвитку»; Олена Урсу, керівник проекту ЄС та ПРООН «Поширення кращих практик недержавного моніторингу надання адміністративних послуг»; Володимир Слишинський, заступник Вінницького міського голови; Володимир Романенко, директор Департаменту інформаційних технологій Вінницької міської ради

Експерти дослідження: Конотопцев Олег Сергійович, доцент кафедри регіонального розвитку та місцевого самоврядування Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, кандидат наук з державного управління; Куспляк Ігор Сергійович, доцент кафедри інформаційних технологій та систем управління Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, кандидат політичних наук; Серенок Артем Олексійович, доцент кафедри інформаційних технологій і систем управління Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, кандидат наук з державного управління; Яскевич Андрiй Йосипович, старший науковий спiвробiтник Інституту проблем державного управління та місцевого самоврядування Національної академії державного управління при Президентові України.

Джерело : Подільська агенція регіонального розвитку

Автор : Галина Сегеда