City Progress Index: динаміка розвитку Миколаєва становить 3,99%
Динаміка розвитку Миколаєва 2015-2016 року становить 3,99%. Це результат вимірювання ключових показників ефективності (KPI) міста на основі статистичного аналізу, експертних оцінок та соціологічного ...
Додано:
Evgen Gomonjuk
Динаміка розвитку Миколаєва 2015-2016 року становить 3,99%. Це результат вимірювання ключових показників ефективності (KPI) міста на основі статистичного аналізу, експертних оцінок та соціологічного дослідження.
Про це стало відомо на Міжнародному саміті мерів в Києві, де відбулася презентація пілотного проекту вимірювання City Progress Index (CPI), як інструменту моніторингу динаміки розвитку та управління містом.
«Індекс динаміки розвитку міст – інноваційна методологія для України, яка пропонується для роботи органів місцевого самоврядування. З іншого боку, Мінрегіон зараз майже завершив розробку методики оцінки регіонального розвитку, яка базується на двох ключових індикаторах: індекс людського розвитку та індекс конкурентоспроможності регіонів. Це два ключових показника, навколо яких і ведеться робота як органу місцевого самоврядування, так і центрального органу державної влади», — зазначив під час презентації Геннадій Зубко, віце-прем’єр-міністр-міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ.
Під час вимірювання динаміки розвитку Миколаєва консультанти компанії «Делойт» в Україні протягом місяця провели більше 50 зустрічей зі службовцями місцевого самоврядування, органів статистики, МВС та ДСНС, громадським організаціями.
«В нас була ідея створити таку «панель приборів», за допомогою якої мери міст могли б орієнтуватися: визначати свої пріоритети та відстежувати прогрес. CPI є саме таким інструментом вимірювання динаміки розвитку міста, адже саме динаміка розвитку показників відображає ефективність роботи команди. Кожне місто є унікальним, зі своїми стартовими позиціями, власними зонами зросту та можливостями. Відповідно, ми провели аналіз різних індексів та досліджень, що застосовуються у світових практиках: нашим завданням було поєднати в одній методології як кількісні, так і якісні показники. Тому ми вимірюємо не лише статистичні дані, але й використовуємо соціологічні дослідження, щоб запитати у самих мешканців, що вони думають про ті чи інші питання», – пояснив Андрій Булах, керуючий партнер компанії Deloitte Ukraine.
Моніторинг охопив 119 індикаторів, сформованих на основі кількісних (59%) та якісних (41%) даних, що розділені на три групи з рівною вагою: якість життя та умови праці (безпека, навколишнє середовище, здоров’я та медицина, громадська інфраструктура та мобільність, освіта, місцева культура та можливості), інвестиційна привабливість (легкість відкриття та ведення бізнесу, інвестиційні можливості та підтримка інвесторів, капіталізація територій, трудові ресурси, інфраструктура), інституційна спроможність (співробітництво та інтеграція, підзвітність та прозорість, якість адміністрування процесів, прогнозування розвитку, демократичність інституцій муніципалітету, ефективність використання ресурсів). З них, 64 індикатори випали на вимірювання показників 2015-2061 років, та ще 27 – на соціологічне дослідження, що проводилось в жовтні-листопаді 2017 року. По 28 індикаторах дані в органах статистики та місцевого самоврядування – відсутні.
«Методологія вимірювання, по суті – новий продукт, який треба протестувати перед тим, як запускати у масштабне виробництво. Що було дуже гарним для цього проекту, це те, що ми знайшли фінансову підтримку фонду WNISEF на тестування у Миколаєві. Також нам допомагала «Агенція розвитку Миколаєва». Коли ми їм запропонували долучитися, вони відразу сказали: «Так, ми готові». За що їм дуже дякую, бо, не кожне місто хоче бути першим. Місцевий бізнес також надав підтримку, щоб цей проект відбувся», – підкреслив Андрій Булах.
Результати вимірювання дозволили сформувати найбільші показники прогресу за різними індикаторами, а саме: скорочення часу на відкриття підприємств (50%), зростання власних податкових надходжень (49%), скорочення шкідливих викидів виробництва (35%), підзвітність та прозорість (20%), якість адміністрування процесів (16%), зростання валового доходу суб’єктів підприємницької діяльності (13%), прогнозування розвитку (11%), легкість відкриття і ведення бізнесу (8%), інвестиційні можливості та підтримка інвесторів (7%), капіталізація територій (7%), здоров’я та медицина (5%), громадська інфраструктура та мобільність (5%)безпека (4%), довкілля та якість публічного простору (3%), освіта (2%),
Та, відповідно, ті індикатори, що можуть стати зонами розвитку у майбутньому, проте, показали регрес за даними вимірювання: зниження прибутковості комунальних підприємств (100%), зростання кількості хворих на алкоголізм та наркоманію (16%), неефективність використання ресурсів (14%), скорочення кількості випускників ВНЗ за рік (5%), зменшення трудових ресурсів (4%), стан місцевої культура та можливості (1%).
«Чому ми погодилися на цей Індекс? Сьогодні в Україні переважно використовують два підходи в управлінні містом. Це процесний підхід, тут місто Луцьк було першими, а Вінниця сьогодні є лідером. Або Львів та Маріуполь, які впроваджують проектний підхід в управлінні. Для Миколаєва, і перша, і друга система, це досить тривалий процес. Тому ми вирішили перевести управління містом із «системи гасіння пожеж» в систему управління викликами.
Таким чином нам потрібно побачити динаміку , що відбувається з процесами в різних сферах життєдіяльності міста, і в яку сторону це все рухається. Аби ми не «тушили пожежі», які вже палають, а рухалися в правильну сторону для покращення умов проживання в місті. Для того, щоб ключові інвестиції та кошти, які завдяки реформі децентралізації в нас є, ми могли б спрямувати в правильні структурні проекти. І, найголовніше, це поставити ставку на проривні галузі, які для Миколаєва на сьогоднішній день є визначними, які формують обличчя нашого міста на фоні України й світу», – зазначив Василь Гошовський, директор КУ «Агенція розвитку Миколаєва».
За словами віце-прем’єр-міністра, проведений аналіз СРІ демонструє, що головною загрозою як для Миколаєва, так і інших міст України є втрата трудового ресурсу. І на це впливає в першу чергу показник якості життя. Окремо Геннадій Зубко зупинився і на показнику довіри до місцевої влади: «Цей показник — свідчення того, що наразі громадськість залучена в процеси прийняття рішень на місцях не на належному рівні. І це є головною загрозою для органів місцевої влади. Крім того, маємо розвивати і поліпшувати якість надання адміністративних послуг для людей. Адже ця послуга є в першу чергу обличчям влади!», — зауважив він.
Міністр регіонального розвитку погодився з тим, що досвід розробки, а головне — апробації такого інструменту як СРІ є корисним інструментом оцінки регіонального розвитку.
Довідка:
City Progress Index (Індекс розвитку міста) —інструмент моніторингу динаміки розвитку міста, елемент стратегічного планування, який аналізує ефективність роботи місцевого самоврядування. Адже, аналізуючи такі індикатори як якість життя, інституційна спроможність або інвестиційна привабливість, органи місцевої влади мають чітко розуміти, що саме слід впровадити в процесному менеджменті аби вплинути й покращити ці показники. Проект стане першим етапом розробки Стратегії розвитку Миколаєва.
Індекс розвитку міста розроблений консорціумом компаній «Делойт» в Україні, Агенції «Спільні зусилля», GfK, Baker Tilly, Центру економічної стратегії.