Діджиталізація медицини: виклики та переваги

Діджиталізація є невід’ємною складовою сьогодення, і медична галузь у цьому не є виключенням.

Сьогодні діджиталізація не тільки інтегрується в традиційну охорону здоров’я, а й створює нові можливості для більш персоналізованого догляду за пацієнтами. Мова йде саме про впровадження “електронної черги” в лікарнях, забезпечення мешканців доступом до амбулаторної картки в електронному вигляді, можливістю дистанційної діагностики стану здоров’я та проведенням онлайн-консультацій лікарів тощо. Про переваги та виклики eHealth говорили на круглому столі «eHealth в Україні: що це і як працює?», який відбувся 3 серпня у Львові.

Учасники мали можливість поспілкуватися з директором Медичної інформаційної системи «ASKEP.NET» Владиславом Камінським, який пояснив усі переваги та виклики у цій сфері.

Владислав Камінський – директор Медичної інформаційної системи «ASKEP.NET», яка реалізує національну програму цифрової трансформації системи охорони здоров’я в якості медичної інформаційної системи, що спеціалізується на медичному програмному забезпеченні та надає комплексні рішення для автоматизації медичних центрів, як державного так і комерційного сегменту. «ASKEP.NET» – одна із небагатьох систем на ринку, яка відтворює повноцінний документообіг в медичній установі та відповідає стандартам Національної служби здоров’я України. Користувачами ASKEP.NET вже є більше ніж 35 000 лікарів, та понад 3 500 000 пацієнтів.

Владиславе, а чи була необхідність в цифровізації медичного сектору України?

Так, звичайно. З появою електронної системи охорони здоров’я в Україні процес цифровізації сектору охорони здоров’я став незворотній, а вже зараз в час війни, в час великих викликів, з якими стикаються лікарі, заклади охорони здоровʼя та бізнес, ми можемо сповна оцінити важливість цього процесу.

А чи безпечно користувачам залишати свої персональні дані на цифрових медичних платформах? Чи є гарантія конфіденційності і безпеки цих даних?

Безпека даних – це першочергове завдання як медичної інформаційної системи, так і держави, особливо зараз. Ми в Askep.net приділяємо особливу увагу безпеці даних та збереження медичних записів, історій хвороби пацієнтів та всіх інших важливих взаємодій. На початку війни Кабінет Міністрів України видав постанову згідно якої Міністерство охорони здоров’я спільно з НСЗУ розробили алгоритм зупинення або відновлення доступу користувачів до центральної бази даних на територіях активних бойових дій чи на тих котрі потрапили в тимчасову окупацію. На жаль, ми теж з цим зіткнулися, та нам довелось закрити доступ до системи певним закладам Донецької та Херсонської області, в яких міг був ризик витоку персональних і медичних даних. Завдяки тому, що наша система хмарна, і всі дані зберігаються на віддалених серверах, доступ до системи закладам закрито в кілька кліків, і всі дані вдалося зберегти. Після деокупації доступ до ЦБД закладам буде відновлено так само миттєво.

Хорошою тенденцією в безпеці даних є і те, що відтепер на ринку працюватимуть лише ті провайдери медичних систем, котрі мають сертифікат комплексної системи захисту інформації (КСЗІ), та які повністю відповідатимуть всім державним вимогам безпеки. Один з чинників зменшення кількості медичних інформаційних систем на ринку зараз – це відсутність сертифікатів безпеки та непроходження тестування обов’язкового функціоналу.

Як вплинув початок повномасштабного вторгнення на актуальність цифрового здоровʼя для користувачів?

Тут слід зазначити про різні тенденції у збільшенні та зменшенні активності користувачів. З початку війни, коли НСЗУ тимчасово змінили нарахування закладам, а виплати закладам за надані послуги відбувалися без урахування ЕМЗ, у закладів була можливість не вносити ЕМЗ в систему, якщо ЗОЗ не мав такої можливості. В цей час різко впала активність користувачів – лікарі альтернативно повернулись до паперових записів. За нашою статистикою, приблизно на 40% зменшилась кількість лікарів, які використовували систему. Проте в зонах, наближених до бойових дій, активність лікарів в МІС була вищою за 90%. Це свідчить про високий рівень свідомості лікарів, котрі розуміли важливість внесення всіх даних в електронну систему задля їх збереження. На жаль, велика к-сть закладів повністю чи частково зруйновані, але медичні дані пацієнтів збережені, і пацієнти можуть продовжувати отримувати якісні медичні послуги в інших куточках нашої країни.

А що робити лікарям які не завжди мають під рукою компʼютер чи ноутбук? Бувають різні ситуації, чи адаптоване «електронне здоровʼя» під смартфон?

Наразі це дуже актуальне питання. Ми ще раніше помітили цікаву тенденцію – збільшення користування лікарями системою з мобільних телефонів та планшетів. Така активність за час війни виросла на 24% і тепер складає 55%. Ми, зі свого боку, помітивши цю тенденцію, почали реагувати та удосконалювати систему в тих місцях, де лікарі найчастіше заходять з мобільних девайсів, щоб зробити її максимально простою та зручною для користувачів.

Як буде розвиватись eHealth, які є плани, ідеї, задумки?

Тенденції розвитку eHealth багато в чому залежать від ситуації в країні. Наприклад, за час війни ми розробили функціонал для реорганізованих закладів – сьогодні це як ніколи актуально. Також розроблено функціонал, завдяки якому сімейний лікар може виписати електронний рецепт незалежно від того, чи має він декларацію з цим пацієнтом. Це значно спростило доступ внутрішньопереміщеним особам до доступних ліків . З 1 серпня запроваджено електронні рецепти на антибіотики –  і це лише перші кроки до повної цифровізації рецептурних препаратів в Україні.

В подальшому Askep.net планує удосконалюватися відповідно до вимог щодо покращення функціоналу «кабінету пацієнта». Руслан Костюкевич, заступник директора з економічних питань, к.е.н. КНП Рівненської обласної клінічної лікарні імені Юрія Семенюка Рівненської обласної ради, дуже вірно підкреслив, що мова йде не лише про укладання декларацій, а й про доступ пацієнта до всіх своїх медичних записів напряму без лікаря, перегляд всіх свої електронних медичних записів, рецептів, історій хвороби і т.д. Ми вважаємо даний функціонал надзвичайно важливим в нинішніх реаліях. Додатково працюємо над розширенням функціоналу мобільного додатку для лікарів та пацієнтів. Адже як показує статистика – в Україні до війни було 70% мобільних користувачів, а зараз 83%.

Держава також проводить активну роботу над централізованим запровадженням телемедицини в Україні. В нас є наше внутрішнє дослідження, яке показало високий запит пацієнтів на онлайн консультації з лікарями, особливо серед тих українців, котрі вимушено покинули нашу країну, але прагнуть отримувати консультації саме від українських медиків.

На завершення хочу сказати що eHealth – це безпека, динаміка та автоматизація охорони здоров’я України. Ми зі своєї сторони бачимо, що, незважаючи на складні умови, сьогодні eHealth в Україні вже досягнув значних успіхів, і буде розвиватись надалі. Адже зараз це вже незворотній процес. Проте всім учасникам цього процесу потрібно активно працювати над її розвитком та не зупинятися на досягнутому.

Довідково

У загальному розумінні еHealth – це сукупність інформаційних сервісів в галузі охорони здоров’я та повсякденному житті людини для збереження і укріплення здоров’я та створення умов для якісного життя. еHealth охоплює інформаційних простір різних галузей охорони здоров’я – медичну практику, управління медичними закладами, медичне право, фармацевтику, інформаційні сервіси для пацієнтів тощо. Для керівників охорони здоров’я еHealth має забезпечити управління галуззю, раціональний розподіл та ефективне використання медичних та фінансових ресурсів держави, створити умови для прозорої конкуренції на ринку медичних послуг.

Матеріал підготовлено Агенцією місцевого економічного розвитку Яворівщини в рамках проєкту “Синергія електронного здоров’я та цифрових навичок у Грузії, Україні та Молдові: шлях до підвищення стійкості громадянського суспільства Східного партнерства у часи кризи”, який реалізується Міжнародним центром бізнесу та економічного розвитку N(N)LE(Грузія), Агенцією місцевого економічного розвитку Яворівщини (Україна), Інститутом бізнес-консалтингу (Молдова) за фінансової підтримки Європейського Союзу, наданою через регрантингову систему Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.