Днями Український центр оцінювання якості освіти опублікував результати Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО).
Оцінювання з української мови проходять усі учні, оцінювання з інших предметів здають ті хто планує продовжити навчання у вишах. ТЕКСТИ вибрали усіх випускників, котрі здали ЗНО на більше ніж 180 балів з трьох предметів одночасно. Загалом, максимально можливий бал 200. Предмети поділено на 3 класичні блоки спеціальностей (гуманітарний, математичний, фізичний). Кількість найкращих учнів показали пропорційно кількості усіх, хто здавав ЗНО.
Найкраща освіта у Львові
До рейтингу включили також і «міста області», тобто сумували результати усіх міст певної області. Саме міст, а не районних центрів, бо серед райцентрів іноді бувають і так звані “селища міського типу” (смт), вони йдуть у даних Центру окремим «рядком».
Отримані висновки несподівані. Львів однозначний лідер по кількості випускників з високим ЗНО. За ним Київ. Хоча в гуманітарному блоці столицю обігнали навіть містечка Львівщини. А у інших містах-мільйонниках ситуація ще гірша Харків, Одеса та Дніпро не потрапили у жоден блок.
Також, варто нагадати, що це не загальний рейтинг ЗНО, а лише вибірка тих, хто набрав високий результат – 180 балів і вище.
ТОПова позиція столиці цілком зрозуміла – Київ притягує ресурс з усієї країни, зокрема, й інтелектуальний. Столичні учні мають ряд переваг: кращий вибір спеціалістів, які можуть підготувати до ЗНО від шкільних вчителів та репетиторів, підготовчих курсів при ВНЗ.
Не менш важлива і заможність батьків, які мають можливість витрачати кошти та час на освіту дітей. Також у столиці багато ліцеїв, котрі значно виділяються з решти шкіл. Хоча їх наявність теж свідчення і наслідок фінансових можливостей батьків.
Успіх шкіл Львова в минулорічному ЗНО з української мови і літератури підтвердився цього року і за результатами з інших предметів.
Хоча доходи львів’ян менші ніж у киян, фактори, котрі сприяють високому рівню ЗНО можуть бути схожими: Львів велике місто, яке притягує інтелектуальні ресурси з усього регіону, у Львові розташовано багато вищих навчальних закладів, а отже є значна кількість хороших спеціалістів, які можуть підготувати до ЗНО. Важлива також загальна атмосфера цінності освіти та навчання, орієнтація на вступ до університету.
За дослідженням ТЕКСТІВ 2011 року львівські виші – одні з кращих в Україні.
Загалом у нашому рейтингу успішності у школах переважають міста, які знаходяться на захід від Києва. Чому так і чому учні таких потужних центрів, як Харків, Дніпро і Одеса не потрапили до кращих – тема окремого дослідження.
Рейтинг шкіл: попереду ліцеї
У рейтингу лідирують ліцеї при вищих навчальних закладах. Панівні позиції мають столичні школи – 4 з 10 у «гуманітарному» блоці; 7 з 10 у «математичному»; 6 з 10 у «фізико-математичному».
Зверніть увагу на ті заклади, які змогли потрапити у дві групи одночасно: Гуманітарний ліцей Університету Шевченка, Технічний ліцей КПІ, гімназія «Троєщина», ліцей «Наукова зміна» (усі чотири Київ), Львівський фізико-математичний ліцей-інтернат при Львівському університеті Франка та Ліцей інформаційних технологій при Дніпровському університеті Гончара.
Проте у рейтингу є й школи невеликих міст: Тернополя, Чернівців, Вінниці та Полтави.
Школи лідери дають високий рівень підготовки. Але успіх має й інші складові: відбір для себе найкращих учнів, часто додаткове навчання, тобто найм батьками репетиторів, як для підготовки до ЗНО так і для кращої успішності в класі. За свідченням одного з батьків у 208-му ліцеї в Києві його син у 9-му класі мусить мати репетиторів з восьмипредметів аби здати на високі оцінки державну підсумкову атестацію (ДПА), так зараз називаються шкільні екзамени. Можливо це екстремальний випадок, але формула “гарний учень = заняття з репетиторами”, діє у більшості випадків.
Все ж можемо стверджувати, що високі результати спеціалізованих шкіл та шкіл «при ВНЗ» підтверджують доцільність ідеї Міносвіти поділити середню школу на 3 частини – молодшу, середню і старшу (передбачено впроекті Закону України «Про освіту»), де старша школа – це вже фактично підготовка до навчання в університеті і до якої йдуть вмотивовані до навчання учні.
Крах шкільної освіти в селі
Проблема, про яку так багато говорили, нарешті підтверджена надійними даними.
Причини низьких результатів сільських учнів:
– Нестача фахівців в сільських школах (інколи одна й та сама людина читає, наприклад, історію та математику, а то і по три предмета одразу);
– Бідність селян, які не можуть найняти репетиторів для додаткових навчань, і відсутність таких фахівців, аби навіть хтось і хотів це зробити.
– Дрімучість багатьох батьків, котрі не бачать цінності в гарній шкільній освіті.
Експерт аналітичного центру ЦЕДОС Ігор Самохін рахував рейтинг по взявши за основу результати ЗНО усіх учнів. Він пише:
«Я зарахував до сільської місцевості, крім сіл, також смт, але результати все одно сумні. Серед учасників із села в 1,5-2 рази вищий відсоток тих, хто не набрав навіть мінімальний прохідний бал. Аж 20% зареєстрованих провалили тести з математики та англійської. Серед тих, кому вдалось скласти тест, оцінки все одно суттєво нижчі: міський житель в середньому отримав на 12 балів більше з української, математики та англійської.»
Не рівний доступ до якісної середньої освіти міських і сільських дітей гальмує потенціал талановитих дітей «з села» та при створює нерівні можливості у доступі до вищої освіти.
Україна тут не виключення – з подібним зіштовхуються безліч країн, від США до Китаю.
Щоб вирішити проблему нерівності Міносвіти планує створити так звані «опорні школи». За задумом чиновників, вони почнуть роботу вже у вересні цього року.
Опорні школи – це школи селах, які планується краще забезпечувати, у них учитимуться учні 5-11 (в перспективі – 5-12) класів. В опорних школах планується мати стадіон, спортзал, спеціально обладнані класи та лабораторії з фізики, хімії, біології тощо. Діти із сусідніх шкіл їздитимуть на заняття і додому шкільним автобусом.
Дівчата учаться краще
Екс-заступник міністра освіти Інна Совсун вважає, що кращі результати ЗНО дівчат це наслідок стереотипів у вихованні:
«Існує думка, що дівчата – старанніші за хлопців. Дівчатка справді вчаться краще, адже школа побудована таким чином, що винагороджуються ті риси, які в процесі соціалізації їм більш властиві: чемно сидіти на уроках, старанно відповідати на запитання.
Через те й результати ЗНО у дівчат кращі, і більший відсоток дівчат вступає до університетів. Зате все змінюється після університету: серед докторів наук більше чоловіків, ніж жінок».
***
Загалом, цього року на участь в ЗНО зареєструвалось майже 268 тисяч випускників. Більше 156 тисяч успішно здати тестування, а ще 75 тисяч чекають додаткової сесії.
Джерело ТЕКСТИ
Над матеріалом працювали: Дмитро Василюк, Влад Герасименко, Юлія Солодько
