До 26-річниці Незалежності України: тенденції змін громадської думки

Переважна більшість  населення України (близько 63%) пишається тим, що вони є громадянами України. Причому цей відсоток істотно зріс з 2014 року (у 2013 році пишалися громадянством України 48%, у ...

Україна
До 26-річниці Незалежності України: тенденції змін громадської думки

Переважна більшість  населення України (близько 63%) пишається тим, що вони є громадянами України. Причому цей відсоток істотно зріс з 2014 року (у 2013 році пишалися громадянством України 48%, у 2014 р. – 60%, 2015 р. – 67%, 2016 р. – 60%, 2017 р. – 63%).  В цьому питанні існують помітні регіональні відмінності, хоча в усіх регіонах ті, хто пишається своєю належністю до нашої країни, становлять повну або відносну більшість. Зокрема, в Західному регіоні пишаються своїм українським громадянством  близько 81% (не пишаються 7%), у Центральному регіоні відповідне співвідношення становить близько 67% та  16%, у Південному регіоні –  46% та  28%, в Східному регіоні –  56% та 17%, на Донбасі –  39% та  27% (при цьому на Донбасі є найбільшою порівняно з іншими регіонами частка тих, хто не зміг визначитися з цього питання, а саме, близько 34%).

Більшість населення (57%) вважає себе насамперед громадянами України, ще для близько 25% головною є ідентифікація з містом чи селом проживання, а для майже 6% – з регіоном проживання. Визнання первинності свого визначення як громадянина України істотно зросло вперше у 2005 році (з 44% до 55%), вдруге – у 2014 році (з 51% до 65%). В 2015 році цей показник трохи знизився (до близько 58%) і за останні два  роки залишається приблизно на одному рівні (60% у 2016 р. і 67% у 2017 р.). Серед регіонів України визнання первинності ідентифікації з громадянством України істотно переважає локальну ідентифікацію (з місцем або регіоном проживання) насамперед у Західному регіоні (62% загальнонаціональної ідентифікації проти  25% локальної) та Центральному (відповідно, 62% національної ідентифікації та 27% локальної).  Дещо меншим розрив між національною та локальною ідентичностями є в Південному  (57% загальнонаціональна ідентифікація і 32% локальна)  та в Східному регіонах (50% загальнонаціональна і 38% локальна). На Донбасі ж загальнонаціональна та місцево-регіональна ідентифікації перебувають приблизно на одному рівні (43% та 41% відповідно).

Основними почуттями, які виникають у людей, коли вони думають про майбутнє України, у 2017 році  виявилися надія (47%),  тривога (35%), оптимізм (21%) та страх (17%). Відчуття надії превалює в усіх регіонах (особливо на Півдні); тривога також посідає друге за частотою згадувань місце в усіх регіонах, крім Заходу (в цьому регіоні на другому місці опинився оптимізм). За роки дослідження (2002–2017) найвищим рівень надії та оптимізму був у 2005 році (відповідно, 61% та 34%). А найвищим  емоційним негативізмом вирізнявся 2013 рік (відчуття надії висловили 32%, безвиході – 18%, а оптимізму – лише 14%).

Серед основних страхів у 2017 році превалюють економічні:  зростання цін (77%), безробіття (61%), невиплати зарплат та пенсій (63%). Ще серед найбільш вагомих страхів – зростання злочинності (43%), напад зовнішнього ворога (38%).

Ставлення до вступу до Європейського Союзу теж істотно поліпшилося: у 2013 році позитивно до цього ставилися 42%, у 2014 р. – 52%, а у 2017 р. – 54%, а негативне ставлення дещо знизилося – від 28% у 2013 році до 24% у 2014 і 2017 рр.

Радикальні зміни сталися й у ставленні до вступу України до НАТО: у 2013 році позитивно сприймали таку перспективу 14%, негативно – 54%,  через рік, у 2014 році, позитивне ставлення становило 35%, негативне – теж 35%, нині ж,  2017 року, позитивне ставлення дещо переважає (40% проти 36%).

Істотні зміни за роки проведення опитувань (1996–2017 рр.) сталися й у ставленні до  надання російській мові статусу офіційної. У 1996 році більшість населення (51%) вважала за необхідне надати російській мові статусу офіційної, проти цього були налаштовані 33%. Поступово відсоток підтримки офіційного статусу російської мови зменшувався, а противників – зростав. І у 2017 році підтримують надання російській мові статусу офіційної в Україні 30%, проти – 54%.

У 2017 році 12% опитаних висловили намір  найближчим роком виїхати за кордон на тимчасові заробітки – це найвищий відсоток за час постановки цього питання (у 2002 році таких було 7%).

 

Загальнонаціональне опитування населення України було проведене Інститутом соціології НАН України у співпраці з Благодійним фондом «Інтелектуальна перспектива» з 3 по 25 липня 2017 року за квотною вибіркою, що представляє доросле населення, починаючи з 17 років. Опитування здійснювалося у всіх областях України (крім АР Крим та окупованих територій Донецької та Луганської областей), методом особистого інтерв’ю за місцем проживання респондентів. Усього було опитано 1800 осіб. Похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Джерело


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

«Сексуальність: асексуальність, моногамія, поліаморія»: новий випуск просвітницького подкасту від «Феміністичної майстерні»

Медіаграмотність — це свобода: в Україні запустили комунікаційну кампанію з протидії дезінформації

Свобода слова і відповідальність: чи потрібні правила соцмережам?

Родичі бранців Кремля розповіли експертам Crimea Global про злочини РФ проти цивільних українців

«Як трагедія Голодомору резонує в сучасній війні»: науковці обговорили історію, пам’ять та виклики сьогодення

В Україні триває Європейський тиждень тестування на ВІЛ та вірусні гепатити: як потурбуватися про своє здоров’я