До переліку 12 об’єктів культурної спадщини Європи, яким загрожує зникнення, увійшли два українських об’єкти

Europa Nostra та Інститут Європейського інвестиційного банку оголосили перелік 12 об’єктів культурної спадщини Європи, яким загрожує зникнення, у рамках Програми «7 в найбільшій небезпеці» 2022 (7 Most Endangered Programme 2022). До цього переліку увійшли 2 українських об’єкти.

Відбір здійснювався враховуючи значення кожного об’єкта для культурної спадщини, його культурну цінність, а також загрози, які існують для нього на даний момент. Рівень залучення місцевих громад та прихильність державних і приватних зацікавлених сторін до порятунку цих об’єктів розглядалися як значима додаткова цінність для них. Іншим критерієм відбору був потенціал цих об’єктів діяти як каталізатор сталого розвитку та як інструмент сприяння миру і діалогу як в їхніх місцевостях, так і в більших регіонах.

12 об’єктів спадщини, що перебувають під загрозою зникнення, були відібрані міжнародною Консультативною групою, до складу якої входять експерти з історії, археології, архітектури, охорони природи, аналізу проектів та фінансів. Номінації до Програми «7 в найбільшій небезпеці» 2022 були подані організаціями-членами, асоційованими організаціями та окремими членами Europa Nostra з усієї Європи, а також членами Альянсу європейської спадщини.

До переліку входять наступні 12 пам’яток та об’єктів культурної спадщини Європи, які знаходяться в небезпеці, зокрема 2 з них знаходяться в Україні:

• Скульптурні композиції Бучацької ратуші, УКРАЇНА 
• Палац князів Санґушків, УКРАЇНА
• Міст Зогу, АЛБАНІЯ 
• Монастир Реколье, Нивель, БЕЛЬГІЯ
• Село Доель і культурний ландшафт, БЕЛЬГІЯ
• Місто-сад Ла Бьютт Руж , біля Парижа, ФРАНЦІЯ
• Історичний центр міста Штольберг, НІМЕЧЧИНА
• Ванни Нептуна, Купальні Геркулеса, РУМУНІЯ
• Палац Орлеан-Бурбон, біля Кадіса, ІСПАНІЯ
• Синагога в Іхарі / Церква св. Антонія, Іхар, ІСПАНІЯ
• Промислова зона Льовхольмена, Стокгольм, ШВЕЦІЯ
• Форт Кревекер, Ден Бош, НІДЕРЛАНДИ

Скульптурні композиції Бучацької ратуші

Бучацька ратуша, збудована у 1750 році у містечку на заході України, є пам’яткою доби пізнього бароко. Ратушу спроектував німецький архітектор Бернард Меретин, а оздобив скульптор, представник пізнього бароко і рококо, Йоганн Георг Пінзель, який жив і творив у Східній Галичині (сучасна Україна).

Ратуша прикрашена витонченими кам’яними скульптурними композиціями, тематика яких взята з античної міфології та біблійних сюжетів. Фронтон будівлі має чудове різьблення з каменю – геральдичну композицію з гербом фундатора ратуші Миколи Василя Потоцького. Незважаючи на те, що скульптури є зразком оригінальності та виняткової майстерності, вони перебувають у поганому стані.

Деякі скульптури було втрачено назавжди, інші зазнали ушкоджень під час пожежі 1865 року та в результаті навмисних пошкоджень під час Першої світової війни. Ті скульптури, які збереглися дотепер, руйнуються під впливом погодних умов та через невідповідні попередні реставраційні роботи. На сьогоднішній день жодна з чотирнадцяти композицій ратуші не збереглася повністю – є лише фрагменти дев’яти статуй. Консультативна група заявила: «Рекомендовано проводити роботи з реставрації скульптур паралельно з поточною реставрацією Бучацької ратуші».

Палац Сангушків

       
Палац Сангушків був побудований у другій половині 18 століття для знатної польсько-литовської родини поблизу міста Ізяслав Хмельницької області. Величну споруду спроектував польський архітектор Якуб Фонтана.

Палац був переобладнаний Російською імператорською армією на казарму для військових військ наприкінці 19 століття, а пізніше використовувався Червоною армією з 1920-х років. У 1944 році в результаті артилерійського обстрілу Червоної Армії та наступного вогню будівля була значно пошкоджена.

У 1963 році палац Сангушків був занесений під охорону держави, але, незважаючи на визнаний статус, деградація будівлі невпинно продовжувалася, головним чином через брак коштів та ремонтні роботи. Те, що залишилося від решти конструкцій палацу, зараз знаходиться під серйозною загрозою через вплив погодних умов, вандалізм та заростання навколишнього парку. У 2021 році право власності на палац перейшло до місцевої громади. Потребується велика робота та допомога експертів, щоб визначити детальний план збереження та інтерпретації об’єкта і його сталого майбутнього використання.

Виконавчий Президент Europa Nostra, професор д-р Герман Парцінгер, заявив: «Обрані нами об’єкти – це нагадування про те, що наша спільна спадщина є крихкою та вразливою. Публікуючи перелік номінантів, Europa Nostra висловлює свою солідарність і підтримку місцевим громадам та організаціям громадянського суспільства по всій Європі, які прагнуть зберегти такі об’єкти. Вони можуть розраховувати на нас і мережу наших членів та партнерів, щоб спільно виступити і діяти на захист цих 12 об’єктів культурної спадщини, які знаходяться у групі ризику. Дані об’єкти – це наша спільна історія і вони є каталізаторами сталого розвитку, соціальної згуртованості та міжкультурного діалогу».

Остаточний перелік 7 об’єктів європейської культурної спадщини, яким загрожує зникнення, буде оприлюднено навесні 2022 року.

———————————————————————————————————————————————-
7 Most Endangered Programme  – програма, яка здійснюється Europa Nostra у партнерстві з Інститутом Європейського інвестиційного банку. Вона також підтримується програмою Європейського Союзу «Креативна Європа». Започаткована у 2013 році та є частиною кампанії громадянського суспільства зі збереження європейської культурної спадщини, якій загрожує зникнення. Вона підвищує обізнаність, готує незалежні оцінки та пропонує рекомендації щодо дій. Крім того, Програма надає грант у розмірі 10 000 євро для кожного об’єкта, внесеного в перелік, з метою сприяти здійсненню узгодженої діяльності для порятунку об’єкта, що є в небезпеці. У більшості випадків перелік таких об’єктів служить каталізатором і стимулом для мобілізації необхідної державної або приватної підтримки, включаючи фінансування.

«Креативна Європа»  – це рамкова програма Європейського Союзу, спрямована на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів. Метою програми є захист, розвиток та промоція європейського культурного та мовного розмаїття та спадщини, а також підвищення конкурентоспроможності та економічного потенціалу сектору культурних та креативних індустрій, зокрема аудіовізуального. Україна стала учасницею програми у 2016-му році. З того ж часу українські заявники можуть отримувати грантову підтримку у понад 20 різних конкурсах. В Україні постійно працює Національне бюро програми, яке надає консультаційну підтримку українським заявникам та поширює знання про програму.