Дослідження: Оцінка громадянами ситуації в країні
Лише 11,6% опитаних вважають, що ситуація в країні розвивається в правильному напрямі, 73,4% – що в неправильному. 19,1% респондентів дотримуються думки, що Україна здатна подолати існуючі проблеми ...
Додано:
Громадський Простір
Лише 11,6% опитаних вважають, що ситуація в країні розвивається в правильному напрямі, 73,4% – що в неправильному.
19,1% респондентів дотримуються думки, що Україна здатна подолати існуючі проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років, 45,4% – що труднощі можуть бути подолані у більш віддаленій перспективі, 23,4% – що взагалі не здатна їх подолати.
Лише 5,8% опитаних вважають, що у 2016 р. економічна криза закінчиться і почнеться економічне зростання, 22% – що криза перестане поглиблюватися, але економіка до кінця року буде у стані застою, 32,9% – що економічна криза поглиблюватиметься, але катастрофічних наслідків не буде, 23,5% – що відбудеться колапс економіки – із масовим закриттям виробництв та безробіттям, неможливістю сплачувати за боргами (дефолт), різким знеціненням гривні тощо. Порівняно з аналогічними оцінками початку 2015 р. знизилася частка як тих, хто прогнозує початок економічного зростання (11,6% до 5,8%), так і колапс економіки (з 30,7% до 23,5%), зате зросла частка тих, хто вважає, що криза перестане поглиблюватися, але економіка до кінця року буде у стані застою (з 17,8% до 22%), і тих, хто вважає, що економічна криза поглиблюватиметься, але катастрофічних наслідків не буде (з 26,7% до 32,9%).
Респондентам ставилося питання, чи згодні вони терпіти певні матеріальні труднощі, до яких може призвести здійснення реформ. 8% відповіли, що вони «готові терпіти скільки треба, якщо це справді приведе до успіху країни», 29,2% – що вони «якийсь час готові потерпіти, але недовго (не більше року)», 24,3% – не готові, бо не вірять в успішність реформ, а 32% – не готові через те, що їх матеріальне становище вже зараз нестерпне.
Ініціативу розпуску Верховної Ради та проведення позачергових виборів підтримали 52,4% респондентів, не підтримали – 31,5%. Разом з тим, на запитання, яке звучало таким чином:«На Вашу думку, чи доцільно проводити дострокові вибори Верховної Ради в умовах збройного конфлікту з Росією?», позитивно відповіли помітно менше – 39% респондентів, а негативно – 42,6%. А відповідаючи на питання, яким буде склад майбутньої Верховної Ради, з точки зору ефективності її роботи, порівняно з нинішнім, у разі проведення в 2016р. позачергових парламентських виборів, найчастіше респонденти відповідають, що він буде таким самим (34,1%), 25,9% вважають, що він буде кращим, а 7,7% – що гіршим (32,4% не змогли відповісти на це питання).
58,7% опитаних позитивно поставилися до пропозиції у разі дострокового розпуску Верховної Ради депутатам цього скликання заборонити брати участь у наступних позачергових парламентських виборах (не підтримали б таку пропозицію 21,2%).
Серед шляхів подолання нинішньої політичної кризи 29,3% підтримали б повне «перезавантаження» влади – дострокові вибори Верховної Ради, Президента, формування нового Кабінету Міністрів, 24,6% – початок переговорів між усіма фракціями, що сформували коаліцію за участю Президента та Уряду, з метою досягнення компромісу щодо складу Кабінету Міністрів, кандидатури його керівника та програми дій, 7,7% – створення нової коаліції у Верховній Раді за участі фракцій БПП та «Народний фронт», із залученнями депутатів з груп «Відродження», «Воля народу» та позафракційних та формування новою коаліцією нового Уряду. 7,7% обрали варіант «боротьба парламентських партій навколо Уряду А.Яценюка, розпад коаліції, достроковий розпуск Парламенту і призначення позачергових виборів до Верховної Ради», 5,3% – «новий Майдан – революційна зміна влади в центрі і на місцях», 10,3% – не схвалили жоден із цих варіантів.
Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 19 по 24 лютого 2016 року. Було опитано 2021 респондента віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.
Джерело: Центр Разумкова