Доступ до публічної інформації в ОМС: як зробити так, щоб усе запрацювало?

Хоча Закону «Про доступ до публічної інформації» уже понад десятиліття, впровадження його норм і досі викликає чимало труднощів. Якими є ці труднощі та як забезпечити тут сталу і ефективну роботу ОМС, обговорили на підсумковому заході КРОКів, навчальної програми «U-LEAD з Європою».

Попри те, що Закон «Про доступ до публічної інформації» набув чинності понад десять років тому, впровадження його норм і досі викликає чимало труднощів. А налагодження стабільної роботи із забезпечення доступу до публічної інформації в ОМС часто постає як виклик. Про те, якими саме є ці виклики та як забезпечити сталу і ефективну роботу ОМС у цій сфері, говорили на підсумковому заході КРОКів «Організація доступу до публічної інформації в органах місцевого самоврядування».

Виклики та пріоритети сьогодення

Як випливає зі зворотного зв’язку учасників КРОКів, виклики є найрізноманітнішими. Певна кількість фахівців громад відзначила труднощі на етапі реєстрації документа та ідентифікації його як звернення чи як запиту на інформацію (часто це такі собі гібриди). Ще одним викликом є горизонтальна комунікація з іншими підрозділами при підготовці відповіді, вчасність її надання. Також серед питань, які досі викликають труднощі у багатьох ОМС, оприлюднення інформації на веб-сайтах через технічні причини та відсутність фахівців.

Оксана Ващук-Огданська, експертка з питань доступу до публічної інформації, зазначила, що попри воєнний стан в Україні, основним орієнтиром у забезпеченні доступу до публічної інформації залишається Закон України «Про доступ до публічної інформації».

«Якщо в законі ви не знаходите відповіді на питання, як діяти в конкретній ситуації, звертайтесь до Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів (Конвенція Тромсе), також можете звертатись до норм Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України №10 від 29.09.2016. Ну і судова практика часто допомагає», — додала експертка.

У будь-якому випадку пріоритетом для ОМС є сама мета застосування тієї чи іншої норми у процесі забезпечення доступу до публічної інформації. З неї, на думку Оксани Ващук-Огданської, випливають інші пріоритети:

• Забезпечення прозорості та відкритості суб’єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації;
• Презумпція відкритості інформації;
• Принцип спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.

Чарівний ключик: системність — шлях до сталості

За словами експертки, сьогодні сталість та ефективність роботи ОМС у сфері доступу до публічної інформації — одне з пріоритетних завдань. Є дві важливих складових, щоб в кожному окремому випадку система працювала: належно підготовлені фахівці та добре прописана власна «нормативка» на рівні ОМС.

«Ці складові мають одна одну підтримувати. Бо часто говорять, що у нас в Україні одна з найбільших проблем державного управління — відсутність інституційної пам’яті, недостатньо напрацьованих механізмів і ми кожного разу будь-яку проблему маємо винайти як вирішити», — додала Оксана Ващук-Огданська.

Власне налагодження механізму має свій алгоритм, який експертка виклала у 5 кроках:

• Презентувати керівництву ОМС нагальність питання, заручитись його підтримкою;
• Сформувати робочу групу за участі представників різних підрозділів, узгодити план дій (закріпити це «на папері»);
• Провести самомоніторинг забезпечення доступу до публічної інформації в усіх підрозділах, зафіксувати проблеми;
• Спільно скласти план дій із забезпечення належного доступу до інформації в ОМС;
• Чітко розділити обов’язки з виконання плану, періодично звіряти стан виконання і за потреби вносити зміни.

Належно оприлюднена публічна інформація — це фундамент, на якому будується довіра між жителями і владою в громаді:

«Робочий механізм оприлюднення інформації в громаді — це щеплення від недобросовісних намірів з обох боків. З одного боку дисциплінує посадових осіб, адже вони розуміють, що кожне їх рішення буде оприлюднене на сайті або надане за запитом, тож три рази думають, що сказати. З іншого боку, запобігає недобросовісній діяльності громадських активістів, політиків, які прагнуть викривити інформацію про роботу ОМС та подати її у певному ракурсі».

На ще одному аспекті доступу до публічної інформації в ОМС акцентував радник Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» на Рівненщині Михайло Шелеп. Він відзначив, що ОМС зацікавлені вчити мешканців, що таке публічна інформація і де її можна знайти на сайті ОМС самостійно:

«Запити — це теж інструмент комунікації. І якщо є запити з певних тем, значить ця тема цікавить громаду. Краще не чекати запитів, а працювати на випередження. Якщо ви таку інформацію оприлюднюватимете самі, то вона не буде скандальною, надзвичайною, а стане звичною і доступною. Відповідно знизиться градус напруги. Працюючи таким чином з громадою, ви досягнете кращого порозуміння з мешканцями. Тоді цей інструмент, публічна інформація, стане обопільно корисним для мешканців та ОМС».

Публічна інформація — це складова розуміння того, що орган влади прозорий, працює відкрито, а громада і влада — партнери, які працюють на спільний результат.

Нагадаємо, восьмитижневий навчальний курс КРОКи для спеціалістів «Організація доступу до публічної інформації в органах місцевого самоврядування» від U-LEAD мав на меті підвищення рівня професійних компетентностей щодо застосування міжнародних та національних стандартів забезпечення права на інформацію, напрацювання вмінь організовувати та здійснювати належне забезпечення доступу до публічної інформації, а також освоєння навичок правомірного обмеження доступу до інформації у період дії воєнного стану. Участь у навчальній програмі взяли 50 представників громад з усієї України, дві третини з яких працюють у сільських та селищних громадах.