Досвід Нідерландів у працевлаштуванні людей з інвалідністю
Нідерланди можна назвати прикладом того, як необхідно піклуватися про право осіб з інвалідністю на працевлаштування. Цьому питанню держава приділяє велику увагу. У Нідерландах роботодавцям надається ...
Додано:
Vitaliy Drobotun
Нідерланди можна назвати прикладом того, як необхідно піклуватися про право осіб з інвалідністю на працевлаштування. Цьому питанню держава приділяє велику увагу. У Нідерландах роботодавцям надається право самим визначати відсоток робочих місць для людей з інвалідністю на своєму підприємстві в межах 2–5 % від загальної кількості робітників. Підприємства мають чіткі зобов’язання щодо соціального страхування своїх працівників. Наприклад, якщо працівник отримав інвалідність, то роботодавець зобов’язаний 2 роки утримувати його та прикладати зусилля, щоб повернути цього працівника на роботу – створити спеціальні умови праці, або надати іншу роботу на підприємстві.
У Нідерландах, де відповідальність за працевлаштування людей з інвалідністю делегована роботодавцям, уряд реалізує велику кількість заходів щодо заохочення підприємств, які приймають на роботу таких людей.
-
Роботодавець звільняється від додаткових страхових внесків протягом 6 місяців з моменту прийняття на роботу людини з інвалідністю.
-
Роботодавцеві виплачується компенсація додаткових витрат на працевлаштування особи з інвалідністю.
-
Уряд фінансує придбання спеціального устаткування на організацію робочого місця для особи з інвалідністю.
-
Уряд компенсує підприємствам виплати ризику на лікарняні. Підприємства на 2 роки звільняються від сплати лікарняних виплат.
-
Держава надає субсидії на заробітну платню. Якщо роботодавець приймає особу з інвалідністю на повний робочий тиждень, а його продуктивність складає лише 40%, то така особа отримує повну заробітну плату, частину якої компенсує держава.
-
Організаціям, які приймають на роботу людей з інвалідністю, присвоюється відповідний логотип. В Нідерландах підприємству мати такий логотип вважається ознакою престижу.
-
Державні установи надають переваги у закупівлі послуг у організацій та підприємств, які приймають на роботу людей з інвалідністю.
Соціальні підприємства
Європейський Інформаційний Центр Соціальної Економіки (ARIES) визначає соціальну економіку як таку, що «базується на цінностях економічної діяльності з соціальними цілями, адекватного розвитку, рівних можливостей, включення людей з інвалідністю і громадянського суспільства». В Нідерландах до соціальних підприємств відносяться соціальні фірми, соціальні бізнеси, соціальні підприємства, громадські підприємства, фонди розвитку, громадські, районні, робітничі і соціальні кооперативи, кредитні спілки – всі вони задіяні в процесах працевлаштування людей з інвалідністю.
Соціальні підприємства фінансуються на 70% з державного бюджету і 30% за рахунок самого підприємства. У Нідерландах діє 90 таких підприємств, на яких працює 100 тисяч працівників.
Громадські організації
Громадські об’єднання людей з інвалідністю в Нідерландах створені для того, щоб забезпечити прийнятні умови для їх працевлаштування. ГО організовують спеціальні центри денної зайнятості для осіб з інвалідністю. Наприклад, один з таких центрів організації «Раmeijег» займається обслуговуванням американської страхової компанії «Crawford». Люди з інвалідністю, які входять до цього центру, виконують певні роботи, серед яких: прибирання, миття вікон, догляд за квітами або заправка кави в апарат, доповнення папером принтерів чи пакування листів в конверти, сканування листів або страхових документів. Головна метою подібних центрів є підготовка до трудового процесу на підприємстві, організація участі людей з інвалідністю в суспільному житті, покращення якості життя таких людей та залучення їх до суспільної діяльності.
Стаття була підготовлена за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія» під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС. Зміст цієї статті є виключною відповідальністю ГПО «Права людини» і не обов’язково відображає точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».