Другий тур президентських виборів: чого очікувати?

Напередодні цієї вирішальної для України дати, перед тим, як ми зробимо свій остаточний вибір, залишається багато запитань. Чи є відповіді на них?

9 квітня в Українському кризовому медіа-центрі  відбувся тристоронній онлайн-круглий стіл Київ-Брюссель-Вашингтон стосовно другого туру виборів. Експерти проаналізували результати виборчої кампанії та виборчого процесу, а також спробували зробити деякі прогнози.

У заході взяли участь представники Фонду Маршалла Сполучених Штатів (Вашингтон), Мережі друзів України (Вашингтон), Реанімаційного Пакету Реформ (Київ), Світового конгресу українців (Брюссель) та Європейського офісу Фонду Маршалла Сполучених Штатів (Брюссель).

На  думку експертів, перший тур пройшов без суттєвих порушень, і загалом міжнародна спільнота позитивно оцінює виборчий процес.

Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі ОПОРА, зазначає, що кількість порушень на цих виборах знизилась  порівняно з виборами 2014 року:

“Не можна сказати, що вони пройшли зовсім без порушень і були ідеальними, але такі порушення не означають, що вибори були сфальсифіковані”.

Олексій Гарань, науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ільки Кучеріва, висловив думку, що перемога Володимира Зеленського – вияв протестних настроїв.  На думку експерта, у другому турі усе буде залежати від мобілізації електорату, який у першому турі голосував за інших кандидатів: чи будуть вони нейтральними, утримаються під час другого туру чи продемонструють тим чи іншим чином прихильність до Зеленського.

Олексій Гарань стверджує, шо зазвичай люди голосують не за програму кандидата, а за певну особистість, за людину, яка ближча їм за ідеологією.

Позитивний момент, який відмітив Олексій Гарнь в тому, що  немає регіонального поділу України, немає поляризації.

Також експерт наголошує на необхідності телевізійних дебатів:

“Але нам потрібні реальні дебати, а не шоу. Навіть не для експертів, журналістів, не тільки для виборців. Нам потрібні дебати, щоб контролювати майбутнього президента. Що він буде казати на цих дебатах, його обіцянки, його ідеї, ми будемо контролювати це після виборів, хто б не переміг”.

Інна Борзило, виконавча директорка ГО “Центр UA”, зазначає, що ці передвиборчі перегони відзначилися конкурентністю. Також експертка виділила декілька трендів цієї виборчої кампанії.

Перший тренд полягає в тому, що у передвиборчих перегонах кандидати використовували популістські ідеї, достатньо привабливі теми.

Більшість кандидатів казали про підняття зарплат, і в той же час про низькі тарифи, безкоштовну освіту, медичну допомогу. Але, на жаль, політики не надавали жодних деталей, як вони збираються впроваджувати ці ідеї. 50 % українців сподіваються  знайти відповіді на питання безпеки, Кримської реінтеграції, вирішення збройного конфлікту на сході України. Вони шукають відповіді, але знаходять дуже мало інформації.

Другий тренд – кандидати на посаду Президента в основному концентрували увагу на соціально-економічних питаннях, які, згідно із законодавством, в основному належать до компетенції Парламенту та Уряду.

Проте питанням, які належать до повноважень Президента, –  національній безпеці та зовнішній політиці – кандидати приділяли значно меншу увагу, підсумувала Борзило.

Також, за результатами спостережень, ця кампанія була дорожчою, ніж президентська кампанія 2014.  Найбільше коштів було витрачено на телевізійну рекламу – 55 %. Другим за об’ємом фінансування каналом реклами була зовнішня реклама – на неї кандидати витратили 14 %. Радіо – 2%, газети –2%, друковані матеріали – 15 %.

Є 3 сценарії фінансування виборчих кампаній серед усіх кандидатів:

1) самостійне фінансування;

2) передвиборча кампанія підтримується (фінансується) політичними партіями;

3) змішаний тип фінансування (з різних джерел).

Галина Петренко, директорка ГО “Детектор медіа”, виділяє декілька моментів, які стосуються висвітлення виборчих перегонів у медіа:

По-перше, вона відмічає, що телебачення було платформою для активного обговорення політики на різних політичних ток-шоу, програмах, новинах і т. д, але телебачення не пропонує виборцям справжній формат обговорення. Ці шоу були інструментами для просування політичних ідей, кандидатів.

По-друге, були наявні маніпулювання соціологічними опитуваннями.

Також Галина Петренко згадує про велику кількість чорного піару під час виборчих перегонів.

Ще одне питання цієї виборчої кампанії, про яке згадувала експертка: чи втручається якось Росія у вибори у медійному просторі. Галина Петренко, спираючись на дані спостережень, стверджує, що Росія була досить активною стосовно українських виборів у медійному просторі. Що цікаво, на російському телебаченні українська влада була принижена, але в той же час хвалили український народ. Чому це важливо: за даними опитування біля 4 відсотків людей в Україні продовжують дивитись російське телебачення на постійній основі. Це близько 1.3 мільйона людей. Частково ЗМІ поширюють російський виклад фактів на постійній основі. І люди, які дивляться такі телеканали, сприймають ситуацію в Україні більш негативно, ніж інші.

Загалом експерти підтримують раціональне голосування і взагалі голосування як таке. Це міф, що якщо ви не проголосували, то ви зняли з себе відповідальність. Ваш голос можуть використати.

Організатор заходу: Реанімаційний Пакет Реформ

Підготувала: Наталя Мосненко