Дитина-жертва сексуального насильства зазнає додаткових травм підчас допиту/опитування – дослідження
Згідно дослідження українська практика опитування та допиту дитини, завдає додаткові травми для дитини, яка вже стала жертвою сексуального насильства та експлуатації. Дитина, яка потерпіла від ...
Додано:
Мамалига Ганна
![Innocent-baby-girl-with-mother](https://www.prostir.ua/wp-content/uploads/2016/12/Innocent-baby-girl-with-mother-1024x640.jpg)
Згідно дослідження українська практика опитування та допиту дитини, завдає додаткові травми для дитини, яка вже стала жертвою сексуального насильства та експлуатації.
Дитина, яка потерпіла від сексуального насильства має не менше 5 разів розказати про те, що з нею відбувалось. Разом з тим, в окремих злочинах кількість допитів необґрунтовано велика – дитину можуть викликати на допит більше ніж 10-ків разів, з метою отримання інформації по кожному епізоду, наприклад у випадках сексуальної експлуатації де дитина була залучена до зйомок різних порнографічних фільмів. При цьому дитячі психологи зазначають, що кожна розповідь для дитини є додатковою травмою.
В той же час, жодний експерт, який бере участь у допиті/опитуванні дитини не має необхідної підготовки. Зазвичай випадок сексуального насильства або сексуальної експлуатації дитини є єдиною подібною справою в досвіді слідчого. Слідчі не мають знань про дитячу психологію та розвиток дитини, а психологи та педагоги, натомість не розуміють процес кримінального впровадження, і таким чином не можуть надати необхідну допомогу слідчим, і в той же час попередити запитання, які можуть травмувати дитину. Законі представники, якими іноді є представники служби у справах дітей, не знають про права потерпілої дитини в процесі кримінального впровадження і не наполягають на проведенні дружнього допиту дитини.
Є лише декілька спеціалістів, які мають необхідний доступ, і яких об’єднала практика «Зелена кімната», яка працює наразі у Києві. Разом з тим, психолог, залучений до допиту дитини говорить про те, що співпрацює зі слідством як доброволець. В Україні не передбачений жодний механізм для оплати послуг спеціалістам, які мають бути залучені до допиту дитини з метою створення менш травматичної ситуації для дитини.
Ці та інші висновки дослідження обговорювали у Комітеті Верховної Ради України з питань сім`ї, молодіжної політики, спорту та туризму 14 грудня 2016 року.
Відкриваючи круглий стіл Величкович Микола Романович, народний депутат, зазначив: «Дитині найбільш складно захистити себе від сексуального насильства, складно перебороти сором і повідомити про насильство, особливо якщо кривдником є найближчі родичі чи вчителі, складно довести свою правоту під час розслідування та судового процесу, складно відновитися після важкої психологічної травми».
Уповноважений Президента з прав дитини, Микола Кулеба, погоджуючись з висновками дослідження, зазначив, що навіть при його супроводі справ де дитина є потерпілою від сексуального насильства, – йому дуже важко захистити дитину. «Були такі випадки, дитина 9-річна опитується в присутності 7 дорослих осіб, жодна з яких не є експертом. Дитині просто, ставлять вже в вину те, що вона взагалі розповідає про цей факт». І додає, що взагалі не відомо яким чином відбувається допит, коли взагалі відсутні законні представники та психологи.
«Дитина не повинна зазнавати додаткових шкод під час опитування» – каже координаторка програми захисту прав дитини Жіночого консорціуму України.
Дійсні на даний момент процедури опитування дитини та всього процесу слідства проходять не за належних умов, розтягнуті в часі, безліч раз повторюються. Опитування та допит дитини має величезний вплив на попередження сексуального насильства щодо дітей. Ефективне розслідування вже виявлених випадків прямо стосується не повторення цих злочинів у майбутньому.
Водночас Максим Куцевич, заступник декана юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зазначив, що в Україні є необхідне підґрунтя для запровадження дружнього допиту дитини. «Проблема в роботі нашої правоохоронної судової системи, неможливість чи небажання (чи може до цього просто не доросли ще) вийти за межі Кодексу національного кримінально-процесуального і керуватися в ряді випадків міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою». І додає, що якби справи одразу вносились в ЄДРР, це допомогло уникнути зайвих опитувань дитини та розголошення інформації. Також є можливість скорити кількість допитів та опитувань дитини шляхом створення єдиного центру для проведення усіх необхідних опитувань та допитів дитини: «Психолого-психіатрична і судово-медична експертиза очевидно в кримінальній справі необхідні. Тому що як мінімум слідчому опертися треба на якісь там висновки фахівців для того, щоб і кваліфікацію здійснювати якусь остаточну, вийти на якусь статтю… вже при першому допиті в рамках кримінального провадження, можна було б провести оці опитування за допомогою спеціалістів, які б дали висновок: який травматизм у дитини, які наслідки на психіку відбулися… Для того, щоб в підсумку вийти вже з цієї спеціальної кімнати з набором оцих от фахівців і конкретним набором інформації, яка необхідна для проведення досудового розслідування. Крім того от відео фіксація, відео конференція». «Ці всі речі в КПК, вже є, але вони всі прописані через “може”».
Погоджуючись з цим Катерина Бороздіна , директор департаменту експертизи, моніторингу та законотворчої діяльності громадської організації «Ла Страда – Україна», зазначила, що в рамках діючого законодавства, можливі зміни, необхідне лише правильне направлення вектору роботи, декілька методичних рекомендацій і розуміння в суспільстві того, що , в першу чергу, мають ставитись на перше місце інтереси дитини.
Давід Валіахметов, експерт Київського міського бюро судово-медичної експерти, зазначив, що в Києві вже є приміщення, яке дозволяє проводити допит і судово-медичну експертизу в одному місці “Ми технічно і морально готові давно працювати”.
Надія Стефанів, суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області, викладач Національної школи суддів України, наголосила, що проведення відеоопитувань, а також організація дистанційного судового провадження при нинішніх умовах є можливим в Україні. Також пані Надія зазначила, що для вирішення проблеми є дуже важливим спільність та системність зусиль, і саме тому запропонувала створити Коаліцію з питань дружнього опитування дитини. «Ми будемо робити те, що від нас залежить в одному напрямку і досягнемо мети, про яку всім говоримо» – каже Надія Стефанів.
Микола Величкович закриваючи засідання закликав Кабінет Міністрів України пришвидшити підготовку законопроекту про приведення національного законодавства у відповідність до Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, що була ратифікована у 2012 році Верховна Рада України тим самим створити умови коли інтереси дитини, яка потерпіла від сексуального насильства, будуть враховуватись в процесі кримінального впровадження.
З повним текстом виступів спеціалістів на круглому столі можна ознайомитись у стенограмі круглого столу «Захист дітей від сексуального насильства» на сторінці Комітету з питань сім’ї, молодіжного політики, спорту та туризму за посиланням.
Дослідження «Передумови запровадження дружньої практики опитування/допиту дитини, яка потерпіла від сексуального насильства», проведеного Жіночим консорціумом України за підтримки БІСЕ (Міжнародного католицького бюро дитини) можна ознайомитись за посиланнням. Авторка та упорядниця – Євгенія Сльозка, редактор Олексій Лазаренко. Круглий стіл «Захист дітей від сексуального насильства» організований Комітетом Верховної Ради України з питань сім`ї, молодіжної політики, спорту та туризму та Жіночим консорціумом України від Save the Children та Шведського агентства з міжнародного розвитку SIDA.