Дивний підпис заступника міністра

Полтавська обласна благодійна організація «Асоціація паліативної та хоспісної допомоги» продовжує активно перейматися питаннями розвитку паліативної та хоспісної допомоги в місті, і нестворення місцевими органами влади хоспісного стаціонару, відділення паліативної допомоги, мала кількість паліативних ліжок в лікарнях міста Полтави,  відсутність служби з надання населенню допомоги «Хоспіс вдома»,  та доступ до знеболення дуже хвилюють асоціацію та громадян, які потребують такої допомоги.

Перший заступник директора Полтавської обласної благодійної організації«Асоціація паліативної та хоспісної допомоги», магістр з менеджменту та управління проектами Андрій Олєйніков, керівник проекту «Привернення уваги громади та влади до розвитку хоспісного руху на Полтавщині» повідомив, що згідно п.3 плану заходів Полтавської облдержадміністрації щодо розвитку паліативної та хоспісної допомоги в 2016-2010 р.р., передбачено, до 01.10.2016 року відкриття хоспісного відділення на 25 ліжок у м. Полтава. Одночасно з цим, згідно п.1 доручень директора Департамента охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації від 17.10.2014 «Про стан надання паліативної та хоспісної допомоги», аналогічну установу потрібно було створити до 01.11.2014 року. Дані доручення були покладені на профільного заступника міського голови Полтави  з питань діяльності виконавчих органів та міське управління охорони здоров’я.

Саме тому, було прийнято рішення звернутися до МОЗ України з проханням розглянути питання відсутності хоспісного стаціонару в місті Полтава, допомогти полтавському медичному „менеджменту” виконувати доручення керівництва, приносити користь суспільству та направити клопотання до керівництва міста Полтава з рекомендаціями звільнити керівництво міського управління ОЗ за багаторічну бездіяльність у вирішення цього питання і саботування доручень керівництва щодо створення міського хоспісу, зазначив Андрій Володимирович.

По питаннях сприяння створення хоспісного стаціонару в місті Полтава та розгляду цього питання на колегії МОЗ України ми зверталися неодноразово до:

• МОЗ України (вивчають ситуацію 1 рік);
• Комітет ВРУ з питань ОЗ (рекомендували звернутись до місцевих депутатів, направили клопотання до Полтавського міськвиконкому);
• Українська Ліга сприяння розвитку паліативної допомоги (відповіді не надавали жодного разу);
• Департамент ОЗ Полтавської ОДА (це той підрозділ, який надав ці доручення і не забезпечив їх виконання, надають відписки);
• Керівництву міста Полтава (відписки, саме їхні підлеглі, які і мали виконати ті доручення, працюють на посадах більше 15 років, в них була можливість на протязі багатьох років піднимати ці питання при різних міських головах, як робили їхні колеги в інших містах України, де створено такі відділення в т.ч. і в м. Кременчуці);
• та ін.

Мені невідомо, що можна вивчати рік? Те, що не виконувалось по дорученням, чи те, як написати чергову відписку і розписати наше звернення на тих, хто не в змозі контролювати надані ним доручення?  А цей підпис, що закреслює цілий абзац – він що означає? Псування документу, чи таке вольове доручення, побачивши такий крутий автограф, місцеві чиновники із переляку все зроблять самі? Я не можу пригадати, якими нормами діловодства дозволяється так підписувати державну документацію, хто та де так вчить їх так підписувати? (на фото). Ми прохаємо розглянути питання на колегії МОЗ та повідомити по інших питаннях, а вони надсилають листа до тих, хто не контролює власних доручень. Чи вони не вміють читати?

Поки вони кивають один на одного і продовжують надалі це робити, страждають невиліковні онкологічні хворі, які помирають в стражданнях на очах рідних та близьких, далеко не в кожного є можливість попасти до обласного онкологічного диспансера, отримати „ліжко-місце” в лікарняних закладах міста, які виділені для потреб онкологічних хворих та звернутися до приватних медичних установ. Статистичні дані свідчать, що щороку збільшується кількість онкологічних хворих та кількість осіб, що потребують знеболення, проте тим, хто має виконувати свою роботу байдуже та бракує професіоналізму тому вони і перебувають в „рожевих окулярах” та з „капелюхами на вухах”, замість того, щоб питання вирішити, а не перекладати його з одного на іншого, роками.