Е-петиції до ВРУ: підсумки 2017 року

Електронна петиція – це особлива форма колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування.

Розвиток інструменту електронних петицій в Україні активізувався з 2015 року, коли був ухвалений Закон України №577-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо електронного звернення та електронної петиції» від 02.07.2015 року.

Електронні петиції до Верховної Ради України на веб-порталі Парламенту запрацювали 28 жовтня 2015 року. Технічним адміністратором системи є Управління комп’ютеризованих систем Апарату Верховної Ради України, її розробка здійснювалася за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та сприяє становленню відповідального, підзвітного і демократичного представницького органу – Парламенту України.

Загалом з часу початку роботи інструменту було подано запит на реєстрацію понад 1600 е-петицій до ВРУ, більше 800 з яких пройшли модерацію та з’явилися на веб-порталі Парламенту. Тільки три з них набрали понад 25 тисяч підписів за відведені три місяці – саме стільки потрібно, щоб Верховна Рада України розглянула порушену проблему та дала відповідь на неї.

У цій публікації спробуємо підбити підсумки е-петиційного 2017 року.

Трохи статистики

У 2017 році було подано запит на реєстрацію 592 е-петицій, з яких тільки 357 пройшли модерацію та з’явилися на веб-порталі Верховної Ради України. Протягом двох попередніх років ці показники були такими: у 2015 році – 616 та 246, у 2016 році – 544 та 277 відповідно.

За тематикою третій рік поспіль лідирують е-петиції, які торкаються діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України (таких щонайменше 144 з 357 оприлюднених). Друга сходинка також без змін – тема забезпечення дотримання правопорядку, реалізація прав і свобод громадян (122), на третьому, витіснивши соціальний захист, – освіта, наукова, науково-технічна, інноваційна діяльність та інтелектуальна власність (84).

У 2017 році кількість зареєстрованих користувачів сягнула відмітки 128 902, з яких понад 100 000 – активні (105 123), що приблизно в три рази більше порівняно з 2015 роком (37 252 та 32 655 відповідно).

Зростання показників помічаємо і серед максимальної кількості зареєстрованих е-петицій однією особою, якщо в 2015 та 2016 рр. вона становила 15, то в 2017 році сягнула майже трьох десятків – 28 е-петицій від Ягупова Ростислава та 24 від Кирилова Сергія Васильовича + 4 від кирилова сергія васильовича (швидше за все це один користувач, зареєстрований двічі).

Ще одна статистична цікавинка – у 2017 році топ-10 е-петицій за кількістю підписів разом отримали підтримку 88 384 громадян, у 2016 році цей показник становив 30 964 підписів, у 2015 – 28 092.

Успішні е-петиції до ВРУ

2017 рік відзначився двома успішними електронними петиціями – тобто такими, що набрали 25 тисяч підписів, були розглянуті Верховною Радою України та отримали офіційну відповідь:

• «Про термінове прийняття Закону України №5240» gl/adNWWb. Е-петиція закликала народних обранців ухвалити проект закону, потрібний для врегулювання законодавчого статусу коледжів та технікумів. Зареєстрована 28 січня, уже 7 лютого вона набрала 27 тисяч підписів підтримки і була розглянута на засіданні профільного комітету. 21 березня згаданий законопроект ухвалила ВРУ, а 13 квітня його підписав Президент України (картка закону goo.gl/nWXQb6).
• «Підтримання Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансування ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації)» gl/3AHgkf. Е-петиція була підготовлена та адвокатована тією ж освітянською спільнотою, що й попередня, проте цього разу збір 25 тисяч підписів зайняв трохи більше місяця – з 28 вересня по 31 жовтня. Вона отримала відповіді від Комітету з питань бюджету і від Комітету з питань науки і освіти. І хоча Комітет з питань науки і освіти підтримав цей законопроект, 20 березня 2018 року його було знято розгляду (картка законопроекту goo.gl/YvjLXM).

Свого часу ми мали можливість поспілкуватися з Діаною Довгань, заступником директора з навчальної роботи Вінницького технічного коледжу, яка була активно залучена до промоції обох успішних е-петицій. На її думку, запорука «успішності» петиції полягає в поєднанні кількох чинників:

• правильне визначення органу, до компетенції якого належить вирішення порушеної проблеми (наприклад, ухвалення законопроектів – компетенція тільки Верховної Ради України);
• чітке формулювання вимоги (наприклад, ухвалити закон);
• правильне визначення цільової аудиторії, яку зачіпає порушена проблема (у випадку згаданих е-петицій цільова аудиторія охоплювала студентів, їхніх батьків, викладачів, працівників навчальних закладів, потенційних роботодавців тощо);
• продумана інформаційна кампанія як в он-, так і офлайні.

Е-петиційні тренди 2017 року

Окрему увагу хочеться звернути на так звані тренди, які спостерігалися у світі е-петицій до Верховної Ради України в 2017 році.

• Електронна петиція як вирішення проблемних питань окремої спільноти. Перша успішна е-петиція 2017 року засвідчила: електронні петиції – це дієвий інструмент вирішення освітянських проблем і його неодмінно потрібно використовувати для адвокатування законодавчого рішення. Окрім того, з’явилася низка інших е-петицій з питань освіти, як наприклад «Відміна ЗНО 2018 для студентів замість ДПА» goo.gl/GjNnrP, проте лише одній вдалося повторити успіх попередниці за кількістю підписів та відповіддю Парламенту, проте не кінцевим результатом. Освітянська спільнота – це поки що єдиний в Україні приклад згуртованості та консолідованості зусиль людей для вирішення питань із своєї сфери за допомогою електронних петицій до Верховної Ради України.
• Електронна петиція як складова кампанії на підтримку конкретного законопроекту. На початку 2017 року розгорнулася широка кампанія на підтримку законопроекту №5670, до якої долучилися лідери думок з різних культурних сфер, друковані, онлайн- і телемедіа, законопроект отримав свою сторінку у Facebook та е-петицію «Включити в порядок денний, розглянути та проголосувати законопроект №5670 «Про державну мову», що розширює сфери застосування української мови в Україні» gl/nfvvDx, яка за три місяці набрала 10 456 підписів. Статус цього законопроекту станом на 20.06.2017 р. – вручено подання Комітету про розгляд (картка законопроекту goo.gl/Uotq7O). У розпал дискусій щодо створення Вищого антикорупційного суду була зареєстрована е-петиція з цього ж питання «Запуск Вищого антикорупційного суду» goo.gl/WzSa7t. Незважаючи на суспільний резонанс, е-петиція набрала 3 013 підписів, яких не вистачило для її розгляду Парламентом.
• Електронна петиція як реакція на актуальні суспільно-політичні події. Найяскравіша ілюстрація цього тренду – поява е-петицій проти заборони російських соціальних мереж та програмного забезпечення навесні 2017 року: «Декриміналізувати використання неліцензійного (піратського) программного забезпечення похожденням з РФ» gl/jToCch, «Відмінити закон про заборону соц. мереж «ВКонтакте», «Одноклассники» и сервісів «Яндекс» goo.gl/ssCTv9, «Відновлення доступу до соціальної мережі «Вконтакті» goo.gl/tRA3QZ. Ще цікаві приклади: «Створити «Мовну Поліцію та збагатити державий бютжет за рахунок надходжень від сплати штрафів за порушення мовного закону та конституції України» goo.gl/iTDCWQ;  «Скасувати в Україні, перехід на літній час» goo.gl/qET99n; «Ліквідувати мораторій на продаж або купівлю земель сільськогосподарського призначення як штучно-обмежувального заходу конституційних прав і свобод громадян України» goo.gl/tP81NK та «Продовжити мораторій на продаж або купівлю земель сільськогосподарського призначення до 2025 року» goo.gl/zvpHfL; «Візовий режим із Росією» goo.gl/VpxFpr; «Про скасування вимоги закону №6172 про обов’язкове е-декларування статків для громадських організацій, що ведуть антикорупційну діяльність» goo.gl/5HUvT3.
• Електронна петиція як літературний жанр. Неочікувано, але факт. Окремі е-петиції мають яскраво іронічне або саркастичне забарвлення, а викладений у них зміст схожий більше на абсурд, ніж продиктований здоровим глуздом текст, що дає нам можливість говорити про новітню форму памфлету – твору, зазвичай спрямованого проти політичного устрою в цілому чи окремої його частини, проти тої чи іншої соціальної групи, партії, управління тощо, найчастіше – через розкриття окремих представників (визначення з Вікіпедії). Це цікаве явище, що, як і фотожаби або меми, є реакцією на актуальні суспільно-політичні події. Для прикладу: «досить і 100 підписів громадян України для розглядання петиції» goo.gl/RVESan; «мораторій на діяльність національного банку України» goo.gl/wZ6YjC; «повернемо назву країні Київська Русь» goo.gl/3Ysp2r.

Типові помилки в е-петиціях

Вище йшлося про деякі фактори, які впливають на успіх е-петиції, тому цілком закономірно розглянути і ті чинники, які успіху їй не віщуватимуть.

• Відсутність змісту звернення в назві е-петиції. «П’ЯНИЙ ЗА КЕРМОМ – ВБИВЦЯ!» goo.gl/UzJ6Ug, «Збережи ялинку» gl/TSdJBj, «коалиция» goo.gl/C61fro, «Здоров’я нації» goo.gl/dgn1Hw– це реальні е-петиції, назва яких не містить головного – так би мовити спонукання до дії, яким чином ВРУ у межах своєї компетенції може відреагувати на проблему. Ст. 85 Конституції України дає перелік повноважень ВРУ, реалізації яких варто вимагати в е-петиції: ініціювати та ухвалювати закони або зміни до законів; затверджувати рішення про надання та отримання позик; надавати згоду на обов’язковість міжнародних договорів та їх денонсацію; перейменовувати населені пункти; здійснювати кадрові призначення найвищого рішення тощо. Таким чином, в е-петиції можна просити про ухвалення законів, змін до законів, призначення на посади, ініціювання і підтримку зняття недоторканості з народних обранців тощо.
• Питання, що не належить до компетенції ВРУ. Не варто звертатися до ВРУ з проханнями вирішити питання, які не у сфері її відання, як це зробили, для прикладу, автори цих е-петицій: «Про забезпечення вакцинації згідно затвердженого Календаря профілактичних щеплень» goo.gl/ueh4D4, «Введення в школах уроків з екології» gl/jd1NUQ, «Призначити Генеральним Прокурором України Горбатюка Сергiя Вiкторовича» goo.gl/Ti3eqW. Щоб не заплутатися що, куди і як, варто скористатися підказками, наприклад онлайн-довідником або інфографікою.
• Надмірна експресивність. Напевно, окремі громадяни переконані, що кількість знаків окликів, використаних в електронній петиції, капслок, експресивна лексика і подібне якимось чином сприятиме тому, що її підписуватимуть. Але насправді такі петиції викликають більше роздратування, ніж співпереживання.
• Занадто довгий, нечіткий, незрозумілий тощо опис змісту е-петиції. Щоб цього не сталося, варто дотримуватися чіткості, лаконічності, логічності і структурованості, посилатися на відповідні НПА або подати передісторію питання. Непогано сприймається перелік пропозицій за пунктами 1, 2, 3.
• «Ефект зозулі». Саме такою метафорою можна описати те, що найчастіше відбувається з е-петиціями на веб-порталі Верховної Ради України: автор реєструє її, підписує та забуває. Таким чином, маємо тільки констатацію проблеми чи, у гіршому випадку, крик душі її автора.

Замість висновків

2017 рік засвідчив, що електронні петиції до Верховної Ради України повільно, але рухаються в напрямку перетворення на цілком життєздатний інструмент участі громадян у законотворчому процесі, що чітко продемонстрували дві успішні е-петиції, підготовлені та проадвокатовані освітянською спільнотою.

Окрім того, електронні петиції до Верховної Ради України претендують на роль своєрідного дзеркала суспільних настроїв, адже в них порушуються проблеми, які саме сьогодні і саме зараз «болять» громадянам. Таким чином, вони формують своєрідний суспільний порядок денний актуальних питань.

І найбільш сумне спостереження. Частина громадян погано розуміє, таке ВРУ, які її повноваження, на які сфери і як вона впливає, яким чином ухвалює рішення, так само викликає занепокоєння й освіченість частини українців. Ідеться не про крапки-коми, а загалом уявлення про те, як працює економіка, вибудовуються зв’язки між різними органами влади, історичні питання і т. д. З чого випливає, що інституалізація е-петицій до ВРУ як інструменту, за допомогою якого громадяни стають учасниками законотворчого процесу, впливають на ухвалення рішень на найвищому рівні та вирішення актуальних питань, неможлива без зростання політичної освіти населення, громадянської активності та загалом культури реалізації своїх прав громадянина. 

Джерела

ГО «Ліга інтернів» вивчає електронні петиції до Верховної Ради України за підтримки Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа, з березня 2017 року. Протягом цього часу здійснювався моніторинг е-петицій, а також було підготовлено низку інформаційних та навчальних матеріалів. Гіперпосилання на частину з них подано в тексті публікації, більше інформації – на сайті interns.org.ua.

Мар’яна Добоні,
менеджер з комунікації ГО «Ліга інтернів»